2 вересня в культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася відкрита лекція архімандрита Кирила (Говоруна), співробітника Йєльського університету (США), на тему «Засади політичної теології в українському контексті». Після лекції отець Кирил ще кілька годин відповідав на запитання аудиторії, в якій зібрались студенти Могилянки.

«Політична теологія» в українському контексті. Нотатки з лекції архімандрита Кирила (Говоруна)

Предмет «політична теологія» в православному середовищі на перший погляд може здаватись оксюмороном – адже, на думку багатьох, богослов’я має «метафізичне покликання» підносити людей над світом, в той час як політика має справу з прагматичним «життям як воно є». Цей стереотип розбивається низкою прикладів, які навів доповідач: від підтримки аріанства Римськими імператорами в IV-му столітті за його сакралізацію монархічної форми правління до ствердження американського республіканського устрою на основі пуританських демократій Нової Англії XVII століття.

«Політична теологія» в сучасному сенсі з’являється у міжвоєнний період ХХ століття. Провідна фігура в її становленні – німець Карл Шмітт, який розвинув концепцію «надзвичайного стану», покликану запобігти політичному хаосу Німеччини після поразки в Першій світовій війні, та кінець кінцем підвів ідейну основу під формування нацистського режиму. Небезпека цієї форми теології була розкрита рядом авторів, серед яких Доротеа Цьоллє, яка наголошувала на тому, що консервативна ідеологія здатна підмінити християнство та стати «христофашизмом», тобто квазіхристиянською ідеологією без Христа..

«Політична теологія» в українському контексті. Нотатки з лекції архімандрита Кирила (Говоруна)

Доповідач провів паралель між осмисленням «християнства після Освенціму» поколінням Юргена Мольтмана та потребами християнського богослов’я сьогодні в умовах нав’язування квазіхристиянської ідеології «Русского мира». Україна має й інші приклади у своїй історії, коли практичне втілення радянської ідеології призводило до трагічних наслідків для тисяч чи навіть мільйонів людей, як то Голодомор 1932-33 рр.

Кирил Говорун пов’язав потребу засудження форм квазірелігії з необхідністю становлення громадянського суспільства, яке покликане стати суб’єктом відносин в ряду держави та Церкви. Саме це відбулося в результаті «революції гідності» в Україні. В умовах, що тепер виникають, замість традиційної для православної ідентичності «симфонії» між державою та Церквою має постати система «діалогу», в яких кожний суб’єкт суспільного процесу не підпадає під повний контроль з боку інших.

Цікавими були міркування доповідача про «політичні гріхи суспільства», які повинні стати предметом осмислення поряд з індивідуальними гріхами окремих християн. Головні з них – жадібність та гординя, які притаманні головним чином очільникам нації або країни. А «патерналізм» є гріхом, якому підпадають пересічні громадяни. Його особливістю є нездатність до зрілих стосунків з іншими співгромадянами, що втілюється у відсутності почуття відповідальності та солідарності між людьми.

Як і в часи Римської імперії, так і сьогодні християнство покликане відстоювати нормативність свободи. Сьогоднішнє українське суспільство страждає на дефіцит меритократії, коли лояльність до влади ставиться значно вище за чесноти людини. Одним з наслідків стає низька якість еліт, що стає особливо очевидним та призводить до катастрофічних наслідків в умовах політичних або ж військових випробувань, які сьогодні переживає Україна.

Важливо, на думку доповідача, щоб цінності свободи та відповідальності мали аксіоматичний, а не прикладний характер. Це стосується і сьогоднішньої об’єднаної Європи, яка вагається між підтримкою побудови зрілого громадянського суспільства в Україні та економічними інтересами, які тісно пов’язують її з новітнім агресором.

Фото В'ячеслава Горшкова

Теги: