Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
УГКЦ і томос про українську автокефалію

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

28 02 2019   Беседовал Максим Балаклицкий Публікації, Інтерв'ю

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

Денис Бородюк является депутатом Радичевского сельсовета Черниговской области и одновременно членом Церкви адвентистов седьмого дня. Народный избранник рассказывает о том, с какими трудностями он сталкивается и как христианские заповеди помогают ему в принятии решений.

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

26 02 2019   Денис Таргонський Публікації, Аналітика

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

Нещодавно, даючи інтерв’ю сумнозвісному “СПЖ”, митрополит Дніпровський Іриней (Середній) заявив, що УПЦ (МП) не здійснює фінансових відрахувань у Москву. Єдині відрахування Церкви – це платежі до Пенсійного фонду України. За його словами, саме вони дозволяють священнослужителям забезпечити власну старість: «Сейчас мы, как и все граждане, пенсионные платим, и тогда уже получаем государственную пенсию, если доживаем до этого».

Згущувачі фарб. Дещо з сучасної церковної проповіді

14 02 2019   Денис Таргонський Публікації

Згущувачі фарб. Дещо з сучасної церковної проповіді

"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! (Лк 17, 1-2)

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

11 02 2019   Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук Публікації, Богослов'я, Аналітика

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

23 01 2019   Записав Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

Кенелл Туріян (Kenell J. Touryan) – непересічний вірменсько-американський науковець, який впродовж останніх 40 років займався аерофізикою і альтернативною енергетикою. Маючи фундамент у вигляді бакалавра та магістра наук в Університеті Південної Каліфорнії та Ph.D. у механіці та аерокосмічних науках в Принстонському університеті, став автором понад 90 публікацій у наукових журналах та власником кількох патентів. Вже у іпостасі філософа написав книгу про взаємини релігії та науки “Мотузок, сплетений з багатьох ниток: заснована на доводах оцінка претензій християнства на істину” (“A Cord of Multiple Strands: An Evidence-Based Assessment of Christian Truth Claims”; 2011).

Предтеча Різдва

18 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Предтеча Різдва

«Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим» (Лк 1,41).

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

15 01 2019   Юрій Подорожній, кандидат філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

Різдвяна історія, або Беззаперечний аргумент на користь Григоріанського календаря

9 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Різдвяна історія, або Беззаперечний аргумент на користь Григоріанського календаря

«Немає нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк 8, 17).

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

Наша пост-экклезиологическая эпоха

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

Єпископ, священик, мирянка, Христос. Чотири проповіді

19 12 2018   Денис Таргонський Публікації

Єпископ, священик, мирянка, Христос. Чотири проповіді

Першу проповідь я почув у маленькому храмі одного західноукраїнського провінційного містечка. Її виголосив відомий митрополит РПЦ.

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православя й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].

«Світла» Церква з «чорним» піаром, або Томос-2018 як іспит на християнство

3 11 2018   Денис Таргонський Публікації

«Світла» Церква з «чорним» піаром, або Томос-2018 як іспит на християнство

Не важко спрогнозувати, що після проголошення автокефалії Української Церкви суспільство одразу й надовго може втратити інтерес до релігійної тематики. Сучасне покоління молоді вичерпно задовольнить свою зацікавленість православ'ям, спостерігаючи за потоком брехні, зверхньої іронії, маніпуляціями святинями, брудного піару, що останнім часом люди рясно виливають одне на одного. «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти» (Мф 23, 13).

Чем отличается этнофилетизм греков, русских или украинцев?

3 11 2018   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації

Чем отличается этнофилетизм греков, русских или украинцев?

Справка: «Этнофилетизм» (от греч. существительного ἔθνος «этнос», народ, нация и сущ. φυλή «филе», род, колено, клан) – принцип устроения церковной организации на этнических началах. Осуждено как «родо-племенная ересь» Собором Восточных патриархов в Константинополе в 1872 г. в связи с «казусом Болгарии», провозгласившей о своей независимости от Константинополя и начавшей агрессивную националистическую политику в Церкви.

Свобода віросповідання в “ДНР”/“ЛНР”. Релігієзнавці презентували у Києві доповідь

29 10 2018   Ірина Каплан Публікації

Свобода віросповідання в “ДНР”/“ЛНР”. Релігієзнавці презентували у Києві доповідь

24 жовтня 2018 р. у столичному прес-центрі Укрінформ відбулася презентація дослідження Інституту релігійної свободи (Київ) про ситуацію у сфері свободи віросповідання на території Донецької та Луганської областей. Доповідь представляли представники Інституту релігійної свободи, а також Української Православної Церкви Київського Патріархату, Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів, Української Церкви християн віри євангельської, Української Християнської Євангельської Церкви, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та Духовного управління мусульман України (ДУМУ).

«Інтердіак»: (ще одне) вікно у європейський діаконічний простір

25 10 2018   Олексій Гордєєв Публікації

«Інтердіак»: (ще одне) вікно у європейський діаконічний простір

Тут затишно і тихо. Окремий світ, де нічого не нагадує на буревій подій з хештегами «Томос», «вибори» чи «Крим». Але, на щастя для всіх, йдеться не про «теологію процвітання», а про діаконію – термін, який у європейському християнстві віддавна позначає церковну соціальну активність та благодійність. Ми на відзначенні 10-річчя заснування Академії «Інтердіак» (Interdiac), яке мало місце в середині жовтня.

Вокруг автокефалии...

8 10 2018   Архимандрит Феогност Пушков Публікації

Вокруг автокефалии...

Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет в своем очерке «восстание масс» провел демаркационную линию между массой и народом: Массы, скопление охлоса – легко возбудимы, легко поддаются информационному воздействию и, в сущности, представляют собою открытое общество. Совсем иное дело – народ. Он базируется на твердом фундаменте религии, которая воспринимается ее адептами как жизнь и Истина, а не просто как «рычаг управления массами». Народ – общество закрытое! Он собран вокруг определенной системы ценностей, идей и объединен единой целью. Вопреки либеральному мифу, именно народ смутить и раскачать просто невозможно. Т.к. обладая внутри своей системы всем тем, что составляет его жизнь, он имеет высокий иммунитет против любых воздействий извне.

Балада про Іова, сина Божого

1 10 2018   Денис Таргонський Публікації

Балада про Іова, сина Божого

"Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою..." (Іов 7,17).

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

22 09 2018   Бесіду вів Гнат Мєрєнков Публікації, Інтерв'ю

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

Навесні і влітку цього року соцмережі вибухали обговоренням християнської просімейної активності в Україні, особливо протестних акцій і пов’язаних з ними конфліктів. Неоднозначно оцінювали таку активність і деякі експерти, вбачаючи у виступах християн проти пропаганди «гендерної ідеології» (словосполучення, яке використовують просімейні активісти) чи то занадто негативний підтекст, чи надмірну заполітизованість, чи недоречний союз з право-радикалами, підтримку тоталітарних ідей, чи фундаменталізм у значенні «нетерпимість до інших», або як мінімум несвідому участь у чужих політичних іграх. Що саме керує просімейними активістами, особливо з числа протестантів, євангельських християн — ми попросили розповісти журналіста, громадського діяча, голову громадянського руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука, діяльність якого навіть у християнських колах викликає суперечливі оцінки.

6 важливих висновків під час Форуму сім’ї у Львові

20 09 2018   Ольга Матвійчук Публікації

6 важливих висновків під час Форуму сім’ї у Львові

Перший Форум сім’ї у Львові, який відбувся 13 вересня в національному університеті імені Івана Франка, став майданчиком для діалогу та ініціатив з популяризації сімейних цінностей. Тут зібралося близько 200 учасників, серед яких науковці, психологи, громадські діячі, просімейні активісти, представники влади та релігійних організацій і церков різних конфесій, зокрема – християни (УГКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УЦХВЄ, ЄХБ), юдеї та мусульмани.

Очередной холостой выстрел нашей юрисдикции…

18 09 2018   Архимандрит Феогност Пушков Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Очередной холостой выстрел нашей юрисдикции…

Отзыв на: Пастырь & паства. Журнал для священников УПЦ (МП). №1, 2018

«Практична аскетика» в ХХІ столітті. Чим можуть бути важливими сучасні богословські конференції

14 09 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Богослов'я

«Практична аскетика» в ХХІ столітті. Чим можуть бути важливими сучасні богословські конференції

Слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse