6 03 2019 Микола Крокош
УГКЦ і томос про українську автокефалію
Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
6 03 2019 Микола Крокош
Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?
28 02 2019 Беседовал Максим Балаклицкий
Денис Бородюк является депутатом Радичевского сельсовета Черниговской области и одновременно членом Церкви адвентистов седьмого дня. Народный избранник рассказывает о том, с какими трудностями он сталкивается и как христианские заповеди помогают ему в принятии решений.
26 02 2019 Денис Таргонський
Нещодавно, даючи інтерв’ю сумнозвісному “СПЖ”, митрополит Дніпровський Іриней (Середній) заявив, що УПЦ (МП) не здійснює фінансових відрахувань у Москву. Єдині відрахування Церкви – це платежі до Пенсійного фонду України. За його словами, саме вони дозволяють священнослужителям забезпечити власну старість: «Сейчас мы, как и все граждане, пенсионные платим, и тогда уже получаем государственную пенсию, если доживаем до этого».
14 02 2019 Денис Таргонський
"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! (Лк 17, 1-2)
11 02 2019 Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук
У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.
30 01 2019 Анатолій Денисенко
«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)
«Я створив теоретичну модель думки.
Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя
коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)
23 01 2019 Записав Олексій Гордєєв
Кенелл Туріян (Kenell J. Touryan) – непересічний вірменсько-американський науковець, який впродовж останніх 40 років займався аерофізикою і альтернативною енергетикою. Маючи фундамент у вигляді бакалавра та магістра наук в Університеті Південної Каліфорнії та Ph.D. у механіці та аерокосмічних науках в Принстонському університеті, став автором понад 90 публікацій у наукових журналах та власником кількох патентів. Вже у іпостасі філософа написав книгу про взаємини релігії та науки “Мотузок, сплетений з багатьох ниток: заснована на доводах оцінка претензій християнства на істину” (“A Cord of Multiple Strands: An Evidence-Based Assessment of Christian Truth Claims”; 2011).
18 01 2019 Денис Таргонський
«Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим» (Лк 1,41).
15 01 2019 Юрій Подорожній, кандидат філософських наук
Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.
10 01 2019 Любомир Дударчук
Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.
9 01 2019 Денис Таргонський
«Немає нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк 8, 17).
21 12 2018 Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський
Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.
21 12 2018 Архимандрит Григорий (Папатомас)
Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.
19 12 2018 Денис Таргонський
Першу проповідь я почув у маленькому храмі одного західноукраїнського провінційного містечка. Її виголосив відомий митрополит РПЦ.
13 12 2018 Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини
«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православ’я й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].
3 11 2018 Денис Таргонський
Не важко спрогнозувати, що після проголошення автокефалії Української Церкви суспільство одразу й надовго може втратити інтерес до релігійної тематики. Сучасне покоління молоді вичерпно задовольнить свою зацікавленість православ'ям, спостерігаючи за потоком брехні, зверхньої іронії, маніпуляціями святинями, брудного піару, що останнім часом люди рясно виливають одне на одного. «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти» (Мф 23, 13).
3 11 2018 Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия
Справка: «Этнофилетизм» (от греч. существительного ἔθνος «этнос», народ, нация и сущ. φυλή «филе», род, колено, клан) – принцип устроения церковной организации на этнических началах. Осуждено как «родо-племенная ересь» Собором Восточных патриархов в Константинополе в 1872 г. в связи с «казусом Болгарии», провозгласившей о своей независимости от Константинополя и начавшей агрессивную националистическую политику в Церкви.
29 10 2018 Ірина Каплан
24 жовтня 2018 р. у столичному прес-центрі Укрінформ відбулася презентація дослідження Інституту релігійної свободи (Київ) про ситуацію у сфері свободи віросповідання на території Донецької та Луганської областей. Доповідь представляли представники Інституту релігійної свободи, а також Української Православної Церкви Київського Патріархату, Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів, Української Церкви християн віри євангельської, Української Християнської Євангельської Церкви, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та Духовного управління мусульман України (ДУМУ).
25 10 2018 Олексій Гордєєв
Тут затишно і тихо. Окремий світ, де нічого не нагадує на буревій подій з хештегами «Томос», «вибори» чи «Крим». Але, на щастя для всіх, йдеться не про «теологію процвітання», а про діаконію – термін, який у європейському християнстві віддавна позначає церковну соціальну активність та благодійність. Ми на відзначенні 10-річчя заснування Академії «Інтердіак» (Interdiac), яке мало місце в середині жовтня.
8 10 2018 Архимандрит Феогност Пушков
Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет в своем очерке «восстание масс» провел демаркационную линию между массой и народом: Массы, скопление охлоса – легко возбудимы, легко поддаются информационному воздействию и, в сущности, представляют собою открытое общество. Совсем иное дело – народ. Он базируется на твердом фундаменте религии, которая воспринимается ее адептами как жизнь и Истина, а не просто как «рычаг управления массами». Народ – общество закрытое! Он собран вокруг определенной системы ценностей, идей и объединен единой целью. Вопреки либеральному мифу, именно народ смутить и раскачать просто невозможно. Т.к. обладая внутри своей системы всем тем, что составляет его жизнь, он имеет высокий иммунитет против любых воздействий извне.
1 10 2018 Денис Таргонський
"Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою..." (Іов 7,17).
22 09 2018 Бесіду вів Гнат Мєрєнков
Навесні і влітку цього року соцмережі вибухали обговоренням християнської просімейної активності в Україні, особливо протестних акцій і пов’язаних з ними конфліктів. Неоднозначно оцінювали таку активність і деякі експерти, вбачаючи у виступах християн проти пропаганди «гендерної ідеології» (словосполучення, яке використовують просімейні активісти) чи то занадто негативний підтекст, чи надмірну заполітизованість, чи недоречний союз з право-радикалами, підтримку тоталітарних ідей, чи фундаменталізм у значенні «нетерпимість до інших», або як мінімум несвідому участь у чужих політичних іграх. Що саме керує просімейними активістами, особливо з числа протестантів, євангельських християн — ми попросили розповісти журналіста, громадського діяча, голову громадянського руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука, діяльність якого навіть у християнських колах викликає суперечливі оцінки.
20 09 2018 Ольга Матвійчук
Перший Форум сім’ї у Львові, який відбувся 13 вересня в національному університеті імені Івана Франка, став майданчиком для діалогу та ініціатив з популяризації сімейних цінностей. Тут зібралося близько 200 учасників, серед яких науковці, психологи, громадські діячі, просімейні активісти, представники влади та релігійних організацій і церков різних конфесій, зокрема – християни (УГКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УЦХВЄ, ЄХБ), юдеї та мусульмани.
18 09 2018 Архимандрит Феогност Пушков
Отзыв на: Пастырь & паства. Журнал для священников УПЦ (МП). №1, 2018
14 09 2018 Протоієрей Богдан Огульчанський
Слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018
Британський професор прочитає у Києві лекцію "Соціальні мережі та богослів'я"
Рада Церков обговорила з президентом Зеленським перелік питань, які її турбують
Молодих п'ятидесятників Полтавщини навчали інтернет-благовістю
Воїни-реабілітанти АТО/ООС встановлюють хрести на Горі хрестів у Литві
Організатори католицьких дитячих садочків і шкіл в Україні провели конференцію
Кукольный театр адвентистов посетил детский реабцентр на Сумщине
УГКЦ закликає владу «не пришвидшувати штучно земельну реформу»
Колишній секретар митрополита УПЦ (МП) став єпископом ПЦУ
Баптисти запровадили семінарський курс «Нове життя для чоловіків»
Міжнародний пленер іконопису об'єднав католиків, православних і протестантів на Волині
Ситуація в Україні – в центрі уваги німецьких католиків на наступний рік
У Києві та Львові відкривають резиденції святого Миколая
Президент баптистської семінарії відкрив у Львові Глобальний лідерський саміт
Крістіна Штьокль
Про людину, яка надихала інших
Анатолій Хільченко, священик
Чи дійде до церковного майдану?
dima222
Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...
dutchak1
dutchak1 написал:
25. Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.
26. У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...
dima222
dima222 написал:
Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...
dima222
dima222 написал:
Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...
dima222
dima222 написал:
УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...
dima222
dima222 написал:
И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...
dima222
dima222 написал:
Чи має Церква моральне право судити содомітів?
Олександр
Олександр написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
Onufriy
Onufriy написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
dutchak1
dutchak1 написал:
Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.
Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.
Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.
Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...
Onufriy
Onufriy написал:
Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...
Onufriy
Onufriy написал:
Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ
dima222
dima222 написал:
Чем Зеленский страшен для православия
Onufriy
Onufriy написал:
Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...
Onufriy
Onufriy написал:
dima222 написал: