19 03 2019   Вопросы задавал Николай Ковжогин, бакалаврант богословия Публікації, Інтерв'ю, Історія

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

Рассказывает руководитель христианского образовательного центра «Реалис» Сергей Тимченко, доктор философии (PhD). Название центра расшифровывается как REALIS (Research, Education, and Light), то есть «Реальность: исследование, образование и свет [Божьей истины]».

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.

15 03 2019   Аліна Голопьорова Публікації

Нестор 4.0. У Києві презентували онлайн-курс «Публічна еклезіологія»

Гібридна освіта в Україні не просто виникає, а ще й активно розвивається, зокрема у царині теології та релігієзнавства.

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.

14 03 2019   Вопросы задавала Светлана Козаченко-Криштальская Публікації, Інтерв'ю

«Без Бога счастья нет». Одно из последних интервью музыканта Валерия Коропа

Валерий Короп — автор многих хитов христианской эстрады: «Другая страна», «Славьте Господа, ибо Он благ», «Я знаю Бога живого»… Это интервью взято в Стокгольме, Швеция, 2 февраля 2019 года. 13 февраля Валерия не стало. После себя он оставил память как певец, исполнитель и композитор, написавший более четырехсот песен, составил 30 авторских альбомов, из них два — инструментальных.

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

28 02 2019   Беседовал Максим Балаклицкий Публікації, Інтерв'ю

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

Денис Бородюк является депутатом Радичевского сельсовета Черниговской области и одновременно членом Церкви адвентистов седьмого дня. Народный избранник рассказывает о том, с какими трудностями он сталкивается и как христианские заповеди помогают ему в принятии решений.

26 02 2019   Денис Таргонський Публікації, Аналітика

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

Нещодавно, даючи інтерв’ю сумнозвісному “СПЖ”, митрополит Дніпровський Іриней (Середній) заявив, що УПЦ (МП) не здійснює фінансових відрахувань у Москву. Єдині відрахування Церкви – це платежі до Пенсійного фонду України. За його словами, саме вони дозволяють священнослужителям забезпечити власну старість: «Сейчас мы, как и все граждане, пенсионные платим, и тогда уже получаем государственную пенсию, если доживаем до этого».

14 02 2019   Денис Таргонський Публікації

Згущувачі фарб. Дещо з сучасної церковної проповіді

"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! (Лк 17, 1-2)

11 02 2019   Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук Публікації, Богослов'я, Аналітика

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

23 01 2019   Записав Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

Кенелл Туріян (Kenell J. Touryan) – непересічний вірменсько-американський науковець, який впродовж останніх 40 років займався аерофізикою і альтернативною енергетикою. Маючи фундамент у вигляді бакалавра та магістра наук в Університеті Південної Каліфорнії та Ph.D. у механіці та аерокосмічних науках в Принстонському університеті, став автором понад 90 публікацій у наукових журналах та власником кількох патентів. Вже у іпостасі філософа написав книгу про взаємини релігії та науки “Мотузок, сплетений з багатьох ниток: заснована на доводах оцінка претензій християнства на істину” (“A Cord of Multiple Strands: An Evidence-Based Assessment of Christian Truth Claims”; 2011).

18 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Предтеча Різдва

«Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим» (Лк 1,41).

15 01 2019   Юрій Подорожній, кандидат філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

9 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Різдвяна історія, або Беззаперечний аргумент на користь Григоріанського календаря

«Немає нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк 8, 17).

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

19 12 2018   Денис Таргонський Публікації

Єпископ, священик, мирянка, Христос. Чотири проповіді

Першу проповідь я почув у маленькому храмі одного західноукраїнського провінційного містечка. Її виголосив відомий митрополит РПЦ.

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православ’я й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].

3 11 2018   Денис Таргонський Публікації

«Світла» Церква з «чорним» піаром, або Томос-2018 як іспит на християнство

Не важко спрогнозувати, що після проголошення автокефалії Української Церкви суспільство одразу й надовго може втратити інтерес до релігійної тематики. Сучасне покоління молоді вичерпно задовольнить свою зацікавленість православ'ям, спостерігаючи за потоком брехні, зверхньої іронії, маніпуляціями святинями, брудного піару, що останнім часом люди рясно виливають одне на одного. «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти» (Мф 23, 13).

3 11 2018   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації

Чем отличается этнофилетизм греков, русских или украинцев?

Справка: «Этнофилетизм» (от греч. существительного ἔθνος «этнос», народ, нация и сущ. φυλή «филе», род, колено, клан) – принцип устроения церковной организации на этнических началах. Осуждено как «родо-племенная ересь» Собором Восточных патриархов в Константинополе в 1872 г. в связи с «казусом Болгарии», провозгласившей о своей независимости от Константинополя и начавшей агрессивную националистическую политику в Церкви.

29 10 2018   Ірина Каплан Публікації

Свобода віросповідання в “ДНР”/“ЛНР”. Релігієзнавці презентували у Києві доповідь

24 жовтня 2018 р. у столичному прес-центрі Укрінформ відбулася презентація дослідження Інституту релігійної свободи (Київ) про ситуацію у сфері свободи віросповідання на території Донецької та Луганської областей. Доповідь представляли представники Інституту релігійної свободи, а також Української Православної Церкви Київського Патріархату, Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів, Української Церкви християн віри євангельської, Української Християнської Євангельської Церкви, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та Духовного управління мусульман України (ДУМУ).

25 10 2018   Олексій Гордєєв Публікації

«Інтердіак»: (ще одне) вікно у європейський діаконічний простір

Тут затишно і тихо. Окремий світ, де нічого не нагадує на буревій подій з хештегами «Томос», «вибори» чи «Крим». Але, на щастя для всіх, йдеться не про «теологію процвітання», а про діаконію – термін, який у європейському християнстві віддавна позначає церковну соціальну активність та благодійність. Ми на відзначенні 10-річчя заснування Академії «Інтердіак» (Interdiac), яке мало місце в середині жовтня.

8 10 2018   Архимандрит Феогност Пушков Публікації

Вокруг автокефалии...

Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет в своем очерке «восстание масс» провел демаркационную линию между массой и народом: Массы, скопление охлоса – легко возбудимы, легко поддаются информационному воздействию и, в сущности, представляют собою открытое общество. Совсем иное дело – народ. Он базируется на твердом фундаменте религии, которая воспринимается ее адептами как жизнь и Истина, а не просто как «рычаг управления массами». Народ – общество закрытое! Он собран вокруг определенной системы ценностей, идей и объединен единой целью. Вопреки либеральному мифу, именно народ смутить и раскачать просто невозможно. Т.к. обладая внутри своей системы всем тем, что составляет его жизнь, он имеет высокий иммунитет против любых воздействий извне.