Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
«Не конкурировать, а прибавлять». Глава международного православного богословского общества презентовал в Киеве свою организацию

1 06 2018   Сергей Штейников Публікації, Богослов'я, Офіційно

«Не конкурировать, а прибавлять». Глава международного православного богословского общества презентовал в Киеве свою организацию

31 мая 2018 г. в рамках проекта "Публичный лекторий" в Киевской православной богословской академии УПЦ Киевского Патриархата выступил известный американский богослов украинского происхождения Павел Гаврилюк. Он презентовал Международное православное богословское общество "Йота", которое оформилось после Православного Собора на Крите 2016 года как платформа для дальнейшего развития мировой богословской мысли.

О «брёвнах» и «рёбрах»: особенности церковной статистики в Украине

31 05 2018   Владимир Мельник Публікації, Аналітика, Історія

О «брёвнах» и «рёбрах»: особенности церковной статистики в Украине

Когда речь заходит о церковной ситуации в Украине, то обращают на себя внимание некоторые странности её статистики. С одной стороны, УПЦ в единстве с Московским Патриархатом (УПЦ) лидирует по количеству храмов, имея в 2,5 раза больше храмов, чем у Киевского Патриархата (УПЦ КП). С другой стороны, УПЦ КП имеет в 2 раза больше людей (чем у УПЦ), которые идентифицируют себя с этой церковью; ей же доверяют в 3 раза больше жителей Украины. Разумеется, каждая церковь акцентирует на том, что ей выгодно. Но откуда же такое несоответствие? И где же правда? И какая же церковь «больше»?

Ересь этнофилетизма: контекст и реалии

29 05 2018   Игорь Савва, протоиерей Публікації, Богослов'я, Історія

Ересь этнофилетизма: контекст и реалии

Размышляя о возможности автокефалии Украинской Церкви мы часто сталкиваемся с понятием ереси этнофилетизма. Причем, представители разных лагерей ухитряются обвинять в ней друг друга с диаметрально противоположной направленностью. Интересно разобраться, как возникло это понятие и что оно означает.

Будьмо єдині заради Господа!

21 05 2018   Протоієрей Віктор Кулигін Публікації

Будьмо єдині заради Господа!

Тема помісної Церкви в Україні особисто для мене постала не останніми днями. Не тепер, коли наша влада звернулася до Вселенського Патріарха з проханням сприяти вирішенню українського церковного питання і процес набрав нових обертів. Вона постала ще тоді, коли й гадки не мав, що стану священиком в Українській Православній Церкві, і після двадцяти п’яти років служіння в сані писатиму цей текст.

Віктор Балух: Протестанти не повністю використали можливості, які їм надав указ президента

20 05 2018   Роман Шевчук, Олексій Мурга Публікації, Інтерв'ю

Віктор Балух: Протестанти не повністю використали можливості, які їм надав указ президента

Розповідає Віктор Балух, декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України. 2017 року він виступив співавтором книги “Реформаційні ідеї на українських землях XVI-XVII ст. (100 протестантських діячів)”.

Від антропології Климента Олександрійського до скарбів богомислення св. Григорія Палами

11 05 2018   Маріанна Іваненко Публікації, Богослов'я

Від антропології Климента Олександрійського до скарбів богомислення св. Григорія Палами

10 травня на філософсько-богословському факультеті Українського католицького університету (УКУ) у Львові відбулася Міжнародна патристична конференція «Образ та подоба Божі в святоотцівському богослов’ї». Це перший подібний захід, який організували разом кафедра богослов’я філософсько-богословського факультету УКУ та кафедра стародавньої та середньовічної історії Церкви богословського факультету Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ.

«Скільки коштує» і чого вартує автокефалія Української Церкви?

25 04 2018   Денис Таргонський Публікації

«Скільки коштує» і чого вартує автокефалія Української Церкви?

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що в Україні до 1030-ої річниці Хрещення Русі, яка відзначатиметься 28 липня 2018 року в Києві, буде своя Помісна Церква. Верховна Рада підтримала його ініціативу. Як це сприймається в Україні?

Анонсована Помісна Українська церква – чи можлива нова ідентичність?

23 04 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Анонсована Помісна Українська церква – чи можлива нова ідентичність?

Вагомі кроки керівництва України, підтримане парламентом Звернення президента до Константинополя можуть означати, що в Україні виникне нова, незвична конфігурація православних конфесій із підвищенням статусу канонічності тої спільноти, яка цього статусу не мала.

Трещина в предании о «схождении Благодатного огня»

19 04 2018   Протоиерей Олег Скнарь Публікації, Аналітика, Історія

Трещина в предании о «схождении Благодатного огня»

В связи с новым витком обсуждения вопроса о «схождении Благодатного огня» в храме Гроба Господня в Иерусалиме нередко в качестве свидетельства чуда приводят «рассеченную огнем» колонну у входа в этот храм. На запрос редакции портала «Религия в Украине» ситуацию комментирует доцент кафедры библеистики Киевской духовной академии УПЦ, кандидат богословия протоиерей Олег Скнарь, который уже не первый год занимается исследованием эпиграфических памятников Израиля.

Скасування взаємної анафеми Константинополем і Римом: Спільна католицько-православна заява папи римського Павла VI і вселенського патріарха Атенаґора (Афінагора)

6 04 2018   Переклав Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Офіційно, Історія

Скасування взаємної анафеми Константинополем і Римом: Спільна католицько-православна заява папи римського Павла VI і вселенського патріарха Атенаґора (Афінагора)

Цією публікацією портал «Релігія в Україні» розпочинає оприлюднення українською мовою найважливіших документів католицько-православного богословського діалогу. З англійської та німецької мов переклад здійснив Микола Крокош, доктор богослов’я, вірянин Української Греко-Католицької Церкви.

«Беззаконна» любов

5 04 2018   Денис Таргонський Публікації

«Беззаконна» любов

Батюшки, коли вряди-годи збираються на чарочку чаю, повідують надзвичайно захопливі історії. На проповіді такого, безсумнівно, не почуєш. А проте, чи може бути щось цікавіше за таємниці храмовників? «Що ж на вухо ви чуєте, проповідуйте те на дахах» (Мф. 10, 27).

Визнання документів духовних навчальних закладів: що, як і коли

26 03 2018   Юрій Решетніков Публікації, Офіційно

Визнання документів духовних навчальних закладів: що, як і коли

Про досвід роботи з державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами

Просто

22 03 2018   Анатолій Хільченко, священик Публікації

Просто

«Вскую шаташася язици,
і людіє поучишася тщетним?» (Пс. 2: 1)

«Коли я вже геть похитнувся у вірі та хотів піти на навчальні стрільби, командир роти сказав: “Ти віруючий, тобі не можна”»

20 03 2018   Записав Богдан Синчак Публікації

«Коли я вже геть похитнувся у вірі та хотів піти на навчальні стрільби, командир роти сказав: “Ти віруючий, тобі не можна”»

Розповідає Сергій Серденюк, лікар київської клініки “Ангелія”, яка входить до всесвітньої системи адвентистських закладів охорони здоров’я “Adventist health internetional”, а також є членом Аdventist Care Network, Europe.

Христос, духовна влада, сучасність

15 03 2018   Денис Таргонський Публікації

Христос, духовна влада, сучасність

Кому в Церкві служить батюшка – місцевому єпископу чи своїм парафіянам? Для кого працює єпископ на ниві Господній – для пастирів ввіреної йому єпархії чи для свого безпосереднього начальства – архієпископа, митрополита, патріарха?… Перед ким відповідальне вище духовенство за свої дії, слова і вчинки – перед церковним народом чи лиш перед Господом Богом? Хто чи що є джерелом духовної влади в Церкві – Глава Церкви Христос, церковний народ, світська влада чи корпорація єпископів, яка сама для себе і в собі самій призначає своїх наступників?

Прагнення світла. У Києві проходить IV кінофестиваль «світлого кіно»

26 02 2018   Ольга Рибачук Публікації

Прагнення світла. У Києві проходить IV кінофестиваль «світлого кіно»

Вже вчетверте столична «Кінопанорама» радо приймає гостей Міжнародного кінофестивалю «Світло». 25 і 26 лютого 2018 року організатори заходу – ВГО «Спілка християнських письменників України» – надихають, мотивують та просвітлюють глядачів. Щось до смаку знайдеться і великим і малим: короткий метр, кліпи, мультфільми – загалом 40 фільмів з України, Франції, Австрії, США, Норвегії, Румунії, Італії, Англії, Індії.

Горизонти пізнання богослов’я. У Києві провели науково-методологічний семінар з літургіки

23 02 2018   Анна Поліщук Публікації, Богослов'я

Горизонти пізнання богослов’я. У Києві провели науково-методологічний семінар з літургіки

17 лютого 2018 року в Києві на базі НПУ імені М.П.Драгоманова відбувся VІ науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я», модератором якого виступив богослов, президент Євро-азіатської акредитаційної асоціації Сергій Вікторович Санніков.

Де взяти хороших священиків та професійних лікарів?

9 02 2018   Денис Таргонський Публікації

Де взяти хороших священиків та професійних лікарів?

Одна благочестива жіночка взяла й серйозно захворіла. В районній лікарні, куди її поклали лікуватись на стаціонар, поставили діагноз - жовтуха. Такі висновки лікарі зробили з огляду на те, що вона пожовкла.

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 2. «Інший» в українському суспільстві і українській Церкві. Історичний погляд і насущні питання

6 02 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Історія

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 2. «Інший» в українському суспільстві і українській Церкві. Історичний погляд і насущні питання

Проблема ставлення до «іншого» є у християнстві однією з основних та повсякчас актуальних, і тому має обговорюватися. Адже основна місія християн – свідчити про свою віру, благовістити, тобто спілкуватися, взаємодіяти з «іншими». Таке спілкування в різні епохи мало вельми різні форми. Для нас зараз важливо проаналізувати, чи є можливість конструктивної відповіді на наявну тенденцію до зростання релігійного напруження в Україні.

"Власть ключей": упущенные нюансы понимания

26 01 2018   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Богослов'я

"Власть ключей": упущенные нюансы понимания

Я давно намеревался написать на эту тему, так как она является одной из злободневных тем в современном христианском обществе. Дискуссии на эту тему в блогосфере ведутся постоянно и неумолкаемо.

Классификация и обзор евангельских богословских ВУЗов Украины

24 01 2018   Виталий Гура Публікації, Аналітика, Історія

Классификация и обзор евангельских богословских ВУЗов Украины

Основатели украинских евангельских братств всегда прилагали старания к изысканию возможностей организации библейско-богословских курсов по подготовке проповедников и служителей церквей.

«Отець, а ви знаєте, що сьогодні причастили розкольницю?»

17 01 2018   Денис Таргонський Публікації

«Отець, а ви знаєте, що сьогодні причастили розкольницю?»

Невигадана історія

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 1. Европейські тренди і московські звичаї

15 01 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Історія

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 1. Европейські тренди і московські звичаї

Цей текст не претендує на теологічний формат (що вимагає ретельнішого дослідження джерел). Але, міркую, проблема ставлення до «іншого» є у християнстві однією з основних та повсякчас актуальних, і тому має обговорюватися. Адже основна місія християн – свідчити про свою віру, благовістити, тобто спілкуватися, взаємодіяти з «іншими». Таке спілкування в різні епохи мало вельми різні форми – і конструктивні, і деструктивні, аж до кровопролиття. Для нас зараз важливо проаналізувати, як формувалося ставлення до «іншого» зокрема у східному, православному християнстві та як відповідні традиції впливають на сучасне релігійне напруження в Україні.

Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

11 01 2018   Василий Погребняк Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

Произошедший в Запорожье накануне Рождества Христова скандал с отказом со стороны представителей Запорожской епархии УПЦ (Московского Патриархата) отпеть погибшего младенца, крещенного в УПЦ-Киевского Патриархата, вызвал не только общественный резонанс, но и оголил серьезные проблемы канонического, экклесиологического, богословского и в целом мировозренческого характера внутри УПЦ (МП).

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Філарет готовий до розколу ПЦУ. Єпархії починають відме...

Onufriy

Onufriy написал:

Що б його іще зробити православній ієрархії для того, щоб уже остаточно відвернути українців від православ'я? belay
на цьому соборі не я головував як патріарх, а головував представник Вселенського патріарха, тому то не наш собор. То собор Константинопольської церкви

what request 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/