Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

11 02 2019   Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук Публікації, Богослов'я, Аналітика

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

23 01 2019   Записав Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

Кенелл Туріян (Kenell J. Touryan) – непересічний вірменсько-американський науковець, який впродовж останніх 40 років займався аерофізикою і альтернативною енергетикою. Маючи фундамент у вигляді бакалавра та магістра наук в Університеті Південної Каліфорнії та Ph.D. у механіці та аерокосмічних науках в Принстонському університеті, став автором понад 90 публікацій у наукових журналах та власником кількох патентів. Вже у іпостасі філософа написав книгу про взаємини релігії та науки “Мотузок, сплетений з багатьох ниток: заснована на доводах оцінка претензій християнства на істину” (“A Cord of Multiple Strands: An Evidence-Based Assessment of Christian Truth Claims”; 2011).

Предтеча Різдва

18 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Предтеча Різдва

«Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим» (Лк 1,41).

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

15 01 2019   Юрій Подорожній, кандидат філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

Різдвяна історія, або Беззаперечний аргумент на користь Григоріанського календаря

9 01 2019   Денис Таргонський Публікації

Різдвяна історія, або Беззаперечний аргумент на користь Григоріанського календаря

«Немає нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк 8, 17).

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

Наша пост-экклезиологическая эпоха

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

Єпископ, священик, мирянка, Христос. Чотири проповіді

19 12 2018   Денис Таргонський Публікації

Єпископ, священик, мирянка, Христос. Чотири проповіді

Першу проповідь я почув у маленькому храмі одного західноукраїнського провінційного містечка. Її виголосив відомий митрополит РПЦ.

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православя й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].

«Світла» Церква з «чорним» піаром, або Томос-2018 як іспит на християнство

3 11 2018   Денис Таргонський Публікації

«Світла» Церква з «чорним» піаром, або Томос-2018 як іспит на християнство

Не важко спрогнозувати, що після проголошення автокефалії Української Церкви суспільство одразу й надовго може втратити інтерес до релігійної тематики. Сучасне покоління молоді вичерпно задовольнить свою зацікавленість православ'ям, спостерігаючи за потоком брехні, зверхньої іронії, маніпуляціями святинями, брудного піару, що останнім часом люди рясно виливають одне на одного. «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти» (Мф 23, 13).

Чем отличается этнофилетизм греков, русских или украинцев?

3 11 2018   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації

Чем отличается этнофилетизм греков, русских или украинцев?

Справка: «Этнофилетизм» (от греч. существительного ἔθνος «этнос», народ, нация и сущ. φυλή «филе», род, колено, клан) – принцип устроения церковной организации на этнических началах. Осуждено как «родо-племенная ересь» Собором Восточных патриархов в Константинополе в 1872 г. в связи с «казусом Болгарии», провозгласившей о своей независимости от Константинополя и начавшей агрессивную националистическую политику в Церкви.

Свобода віросповідання в “ДНР”/“ЛНР”. Релігієзнавці презентували у Києві доповідь

29 10 2018   Ірина Каплан Публікації

Свобода віросповідання в “ДНР”/“ЛНР”. Релігієзнавці презентували у Києві доповідь

24 жовтня 2018 р. у столичному прес-центрі Укрінформ відбулася презентація дослідження Інституту релігійної свободи (Київ) про ситуацію у сфері свободи віросповідання на території Донецької та Луганської областей. Доповідь представляли представники Інституту релігійної свободи, а також Української Православної Церкви Київського Патріархату, Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів, Української Церкви християн віри євангельської, Української Християнської Євангельської Церкви, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та Духовного управління мусульман України (ДУМУ).

«Інтердіак»: (ще одне) вікно у європейський діаконічний простір

25 10 2018   Олексій Гордєєв Публікації

«Інтердіак»: (ще одне) вікно у європейський діаконічний простір

Тут затишно і тихо. Окремий світ, де нічого не нагадує на буревій подій з хештегами «Томос», «вибори» чи «Крим». Але, на щастя для всіх, йдеться не про «теологію процвітання», а про діаконію – термін, який у європейському християнстві віддавна позначає церковну соціальну активність та благодійність. Ми на відзначенні 10-річчя заснування Академії «Інтердіак» (Interdiac), яке мало місце в середині жовтня.

Вокруг автокефалии...

8 10 2018   Архимандрит Феогност Пушков Публікації

Вокруг автокефалии...

Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет в своем очерке «восстание масс» провел демаркационную линию между массой и народом: Массы, скопление охлоса – легко возбудимы, легко поддаются информационному воздействию и, в сущности, представляют собою открытое общество. Совсем иное дело – народ. Он базируется на твердом фундаменте религии, которая воспринимается ее адептами как жизнь и Истина, а не просто как «рычаг управления массами». Народ – общество закрытое! Он собран вокруг определенной системы ценностей, идей и объединен единой целью. Вопреки либеральному мифу, именно народ смутить и раскачать просто невозможно. Т.к. обладая внутри своей системы всем тем, что составляет его жизнь, он имеет высокий иммунитет против любых воздействий извне.

Балада про Іова, сина Божого

1 10 2018   Денис Таргонський Публікації

Балада про Іова, сина Божого

"Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою..." (Іов 7,17).

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

22 09 2018   Бесіду вів Гнат Мєрєнков Публікації, Інтерв'ю

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

Навесні і влітку цього року соцмережі вибухали обговоренням християнської просімейної активності в Україні, особливо протестних акцій і пов’язаних з ними конфліктів. Неоднозначно оцінювали таку активність і деякі експерти, вбачаючи у виступах християн проти пропаганди «гендерної ідеології» (словосполучення, яке використовують просімейні активісти) чи то занадто негативний підтекст, чи надмірну заполітизованість, чи недоречний союз з право-радикалами, підтримку тоталітарних ідей, чи фундаменталізм у значенні «нетерпимість до інших», або як мінімум несвідому участь у чужих політичних іграх. Що саме керує просімейними активістами, особливо з числа протестантів, євангельських християн — ми попросили розповісти журналіста, громадського діяча, голову громадянського руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука, діяльність якого навіть у християнських колах викликає суперечливі оцінки.

6 важливих висновків під час Форуму сім’ї у Львові

20 09 2018   Ольга Матвійчук Публікації

6 важливих висновків під час Форуму сім’ї у Львові

Перший Форум сім’ї у Львові, який відбувся 13 вересня в національному університеті імені Івана Франка, став майданчиком для діалогу та ініціатив з популяризації сімейних цінностей. Тут зібралося близько 200 учасників, серед яких науковці, психологи, громадські діячі, просімейні активісти, представники влади та релігійних організацій і церков різних конфесій, зокрема – християни (УГКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УЦХВЄ, ЄХБ), юдеї та мусульмани.

Очередной холостой выстрел нашей юрисдикции…

18 09 2018   Архимандрит Феогност Пушков Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Очередной холостой выстрел нашей юрисдикции…

Отзыв на: Пастырь & паства. Журнал для священников УПЦ (МП). №1, 2018

«Практична аскетика» в ХХІ столітті. Чим можуть бути важливими сучасні богословські конференції

14 09 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Богослов'я

«Практична аскетика» в ХХІ столітті. Чим можуть бути важливими сучасні богословські конференції

Слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018

Почему УПЦ превращается из монополиста военной паствы в изгоя и аутсайдера?

31 08 2018   Александр Кравцов Публікації

Почему УПЦ превращается из монополиста военной паствы в изгоя и аутсайдера?

По следам недавнего одесского инцидента

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

20 08 2018   Михаил Черенков Публікації, Аналітика, Історія

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

Европейская Реформация XVI века и евангельское движение в Российской империи века XIX (наша “евангельская Реформация”) обладали огромной освобождающей силой. Этот импульс освобождения сохраняет свою силу до сих пор, но в нашем случае почти не используется. Чтобы эта освобождающая сила могла действовать сегодня, необходимо ее высвободить из той дискурсивной рамки, в которой она удерживается и нейтрализуется. Я говорю о дискурсе власти и насилия, применяя к нашей ситуации тот аналитический подход, что на другом материале смогли блестяще отработать Мишель Фуко, Эдвард Саид, Ева Томпсон и многие другие мастера постколониальной перспективы.

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

3 08 2018 Публікації, Історія

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

17 липня 2018 року світ побачив перший на пострадянському просторі переклад книги Буття мовою жестів для глухих людей. Трохи раніше був опублікований повний переклад Нового Заповіту. Це перша робота такого  масштабу для глухих людей у пострадянських державах. Над перекладом вісім років працювали Свідки Єгови з декількох країн, які вивчили жестову мову або знають її з дитинства, бо виховувалися нечуючими батьками. Переклад Біблії у форматі відео можна дивитися онлайн безкоштовно.

Автокефалия и христианская община

23 07 2018   Священник Игорь Савва Публікації, Богослов'я

Автокефалия и христианская община

Что такое автокефалия? Слово переводится просто, но, среди православных, можно услышать много разных версий, ответов. Довелось встретить даже такую трактовку, которая сближала греческое кефали (kefali) с латинским фекалис (faecalis), впрочем, полемический прием, для богословских споров не новый.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Причастие с коронавирусом. Кому повезет больше - правос...

Філософ

Філософ написал:

Взагалі то ПЦУ на період карантину змінила форму причастя і подає його в руки. Чому пані Щоткіна про це не згадує, а цитує приватну думку митрополита Димитрія Рудюка?

Глава УПЦ (МП) виступив проти «ложного геройства» під ч...

dima222

dima222 написал:

Точно відомо що в Почаївській лаврі минулого тижня швидка забрала до лікарні у Київ головного духівника (сповідальник всієї братії, третя людина в лаврі після намісника та благочинного) лаври архімандрита Іполита (Липчея)... Позавчора його терміново постригли у схиму - обряд який проводять над монахами перед смертю. Як відомо у архімандрита Іполита був туберкульоз легенів, від якого він страждав вже декілька років. За останні двадцять років на туберкульоз у Почаївській лаврі перехворіли багато насельників. Свого часу від туберкульозу тут помер архімандрит Антоній, а також туберкульозом хворів минулорічний духівник лаври, який помер рік тому архімандрит Георгій (Стець). Ще не менше декількох десятків насельників є носіми туберкульозу. Можливо що саме ця хвороба послабила імунітет архімандрита Іполіта який заразився коронавірусом. І якщо вчора він перебував ще у палаті в стаціонарі, то сьогодні його стан погіршився і він терміново був переведений у реанімацію.
Також є інформація з переписки заступника голови Відділу зовнішніх церковних звязків прот. Миколи Данилевича та відповідального за міжконфесійні конфлікти у Тернопільскій області, за кличкою "Шумахер", прот. Георгія Прокопчука (служиь у В. Млинівцях Кременецького району), в якій останній говорить про багато хворих в лаврі. А він, Георгій, є близькою людиною до намісника лаври митрополита Володимира і Тернопільського митрополита Сергія. Тому інформацією володіє достовірною. 
Про Шумахера тут є додаткова інформація https://zz.te.ua/moskovskyj-batyushka-z-ternopilschyny-zustricha
vsya-z-heneralom-fsb/
Також відомо, але це вже з усного повідомлення, що на Свято-Духівському скиту при Почаївській лаврі багато хворих - кашляють, хриплять, лікуються розтиранням ніг у соляній воді, прокапуються протизастудними засобами, приймають теплі ванни і парять у парілках, але всі на ногах. Хто має симптоми важкої хвороби, відправляють додому.
Також відомо, що братія лаври закликає людей ходити на служби і останнім часом в лаврі людей значно побільшало.
Сьогодні прийшла інформація що всі працівниці в лаврі, так звані "матушки", які працювали на коровнику, на митті бутилок для вина, прибирали у храмах і жили в Антоніївській церкві, у лаврському готелі і в підвалі під корпусом № 7 були розпущені по домах. А це бабушки і жінки з різних регіонів України, Булорусі, Росії і Молдови. Хоча також відомо що частина їх переховується у ідземних храмах лаври, оскільки є жителями далеких регілнів Росії, наприклад з Пермі є послушниці які таємно живуть у готелі лаври. 

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна пр...

dima222

dima222 написал:

Шумило ще три-чотири роки тому ревно писав про руских катакомбників і зарубіжників і всячеськи плюндрував РПЦ не вважаючи її навіть канонічною церквою. Тепер так же ряно пише за РПЦ і плюндрує все українське. При цьому гарно маскуться під любител української старовини і знавця українського Афону. Така собі куропатка в клітинку - сьогодні рябоє, а завтра сідоє. низько, ницо так робити - жити в Україні і так її паплюжити. Для СБУ тут є гарне джерело для роботи...

Київська громада УПЦ (МП) перейшла в РПЦЗ

dima222

dima222 написал:

Ось так - відкрились у людей очі і втікають від Московської церкви подалі... нема там ні віри в людей, ні моралі, ні співчуття, ні духу Божого.
А мене особисто вразило те як самий крутий юриста УПЦМП витіснив православного батюшку з храму. Вот для чего нужны оказывается юристы в митрополии...
Онуфрий же просто продолжает хлопать ушами )))) 
А свщенника и людей очень жалко. Веру так можно всю расплескать.
ПС: как вариант можно переходить в ПЦУ. Там чище... В РПЦЗ счас прихожане тоже прозреют от всех этих кодов и паспортов и экуменизмов... Та же политическая будет подоплевка что и в МП. Корабль вышел в плавание, а куда приплывет, то Бог один знает. Если вообще приплывет... Топят ведь...

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати?