Редакційна колонка

Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF), незалежна двопартійна федеральна урядова агенція США, створена відповідно до Закону про міжнародну релігійну свободу (IRFA), опублікувала щорічний звіт про дотримання свободи віросповідання у світі за 2024 рік, в якому є розділи, присвячені Україні та Росії. Цей звіт багато хто очікував в  контексті майбутніх переговорів про мир між Росією та Україною, де мав би обговорюватися в тому числі гуманітарний кейс – свобода проросійських політичних партій, статус російської мови та права «російського православ'я» в Україні (тобто, УПЦ). Припускалося, що Комісія зробить натяки, як чинна адміністрація президента США бачить релігійне питання в Україні. Адже конфлікт між УПЦ з українською державою та ПЦУ став одним з факторів передвиборчої боротьби в США. Після перемоги Трампа було багато заяв, що у його оточення є політична воля припинити «гоніння» УПЦ.

Але звіт Комісії з міжнародної свободи не продемонстрував такої рішучості.

Як пишеться в преамбулі, «уряд США підтримав резолюції, спрямовані на ... проведення розслідувань порушень прав людини в Афганістані, Бірмі, Еритреї, Ірані, Північній Кореї, Росії, Шрі-Ланці, Сирії та Україні». В якому ж контексті згадано Україну?

Україна в контексті війни

Ситуацію з релігійною свободою в Україні описано в розділі «Тенденції свободи релігій та віросповідання в країнах, що переживають конфлікт або політичні потрясіння». Тобто, враховано суспільно-політичний контекст, який певним чином може виправдовувати ті чи інші порушення свобод.

Головна претензія Комісії стосується Закону про афіліацію, який забороняє діяльність РПЦ на території України: припускається, що закон суттєво вплине на УПЦ та призведе до «колективного покарання окремих членів релігійних громад». Пояснення цьому терміну не наводиться. Але ж Закон про афіліацію стосується не членів громад, а громад як юридичних осіб. Тобто, в будь-якому випадку право держави притягати окремих осіб до відповідальності за порушення та злочини, пов'язані з загрозою національній безпеці країни, комісія не заперечує.

USCIRF згадує висновок Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ),  в якому поправки до Закону про свободу совісті встановлюють «непропорційні обмеження свободи сповідувати свою релігію або переконання».

У звіті Комісія доєднується до заклику УВКПЛ «забезпечити, щоб застосування поправок відповідало міжнародним стандартам у сфері прав людини». Тобто, мова йде не про скасування закону, а про його застосування таким чином, щоб це не виглядало як накладення на УПЦ колективної відповідальності. Навіть більше: складається враження, що Комісію більш за все цікавить доля окремих вірян, а не доля громад, які відповідно до Закону можуть бути просто зняті з державної реєстрації.

«У серпні президент України Володимир Зеленський підписав нові законодавчі зміни, що стосуються діяльності релігійних організацій, незважаючи на широке занепокоєння щодо сумісності цих змін з міжнародним правом. Оновлене законодавство дозволяє уряду заборонити в Україні релігійні організації, які пов'язані з іноземною релігійною організацією, керівний центр якої знаходиться в країні, що веде війну проти України. Воно також забороняє Російську православну церкву, яка діє лише в окупованій Росією Україні, та ідеологію «русского мира». Ці поправки, ймовірно, суттєво вплинуть на Українську Православну Церкву (УПЦ), до якої українська влада та суспільство ставляться з підозрою після вторгнення Росії у 2022 році через історичні та церковні зв'язки УПЦ з Московським Патріархатом. Крім того, нові поправки можуть призвести до колективного покарання окремих членів релігійних громад. У грудні Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) розкритикувало поправки, заявивши, що вони встановлюють «непропорційні обмеження свободи сповідувати свою релігію або переконання». УВКПЛ закликав український уряд забезпечити, щоб застосування поправок відповідало міжнародним стандартам у сфері прав людини».

Тобто, Комісія визнає, що постраждати можуть окремі члени УПЦ або громади, але не факт, що дія Закону про афіліацію призведе до зникнення всієї церковної структури.

Як бачимо, резолюція USCIRF по Україні доволі м'яка, в ній навіть не згадуються храмові конфлікти УПЦ з владою або ПЦУ, які можуть бути інтерпретовані як «гоніння», «переслідування», «репресії». Не було згадано такі гучні події, як, наприклад, бійка за кафедральний собор УПЦ в Черкасах в жовтні 2024 р. Очевидно, це дає козирі в руки української влади на переговорах: завжди в присутності американців можна послатись на висновки американської ж правозахисної інституції, яка в останній момент вирішила «не роздмухувати проблеми».

Порівняємо з тим, що писалось в звіті Комісії за 2023 рік:

«Українська влада продовжувала ставитися до Української православної церкви (УПЦ), яка історично та церковно пов'язана з Московським патріархатом, з підозрою після того, як кілька її священнослужителів співпрацювали з російською розвідкою та поширювали проросійську пропаганду. Однак деякі урядові заходи, спрямовані на вирішення цих проблем, ризикували призвести до колективного покарання всієї релігійної групи, включно з мирними, законослухняними громадянами. У жовтні український парламент ухвалив у першому читанні законопроект 8371, який забороняє діяльність релігійних організацій, "які є афілійованими з центрами впливу релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України". Хоча ця версія законопроекту не накладає пряму заборону на будь-яку конкретну релігійну групу, вона явно спрямована проти УПЦ. USCIRF закликала український уряд забезпечити відповідність цього законодавства міжнародним стандартам у сфері свободи релігії та переконань і продовжуватиме стежити за розвитком подій у цьому питанні у 2024 році».

В звіті безпосередньо не згадано лист Комісії, який вона надіслала на ім’я посла України в США Оксани Маркарової 9 квітня 2024 року, де висловлюється занепокоєння ситуацією, викликаною розглядом у Верховній Раді проєкту Закону про афіліацію. Можна припустити, це пов'язано з тим, що під тиском громадськості законопроєкт зазнав достатніх змін, щоб можна було говорити про зняття гостроти проблеми. Принаймні, Комісія не закликає подати Закон на апробацію до Венеціанської комісії, як це робила в листі. Очевидно, що тепер основний фокус уваги зміститься на формат виконання приписів Закону – початок цього процесу очікується наприкінці травня.

Також згадаємо активність лобіста УПЦ Роберта Амстердама, який за голосування по Закону про афіліацію погрожував народним депутатам санкціями відповідно до закону Магнітського. Як бачимо, його анонс закінчився пшиком, а аргументи виявились поки непереконливими. Жодних рекомендацій по покаранню українських політиків за «переслідування» УПЦ Комісія не надала.

Занепокоєння Росією

Натомість Росію віднесено до «країн, рекомендованих для внесення до переліку країн, що викликають особливе занепокоєння».

По-перше, відзначено порушення релігійної свободи українців на окупованих територіях російськими військами:

«Російські війська, що беруть участь у триваючому вторгненні та окупації української території, включно з Кримом, вчиняють грубі порушення релігійної свободи проти українців, забороняючи релігійні групи, криміналізуючи релігійні матеріали та здійснюючи рейди на молитовні будинки».

По-друге, акцентовано увагу на репресії проти священників «неправильних» церков:

«Хоча кілька викрадених Росією українських релігійних лідерів повернулися в Україну, російські війська і де-факто влада, за повідомленнями, вбили або ув'язнили інших. У лютому російські сили нібито викрали і замучили до смерті Степана Подольчака, священика Православної Церкви України. У серпні суд в окупованій Росією Україні засудив священика Української православної церкви Костянтина Максимова до 14 років ув'язнення за шпигунство після його арешту в травні 2023 року за відмову перевести свою парафію до Російської православної церкви Московського патріархату (РПЦ). Українські неурядові організації повідомляють про пошкодження сотень релігійних об'єктів з початку війни в лютому 2022 року».

По-третє, згадано руйнацію храмів внаслідок російських обстрілів:

«Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування подій в Україні у своєму березневому звіті дійшла висновку, що російські війська вчинили «невибіркові» атаки, пошкодивши український Спасо-Преображенський собор та інші будівлі в історичному центрі Одеси, що є порушенням міжнародного права».

Втім, Комісія визнає, що по факту немає дієвих важелів впливу на порушників релігійних прав, які фактично не понесли реальної відповідальності:

«Спеціальні процедури міжнародної відповідальності в Організації Об'єднаних Націй (ООН) часто піднімали питання про порушення прав людини в Росії, в тому числі щодо ПЦУ. У січні Спеціальна доповідачка ООН з питань релігійних організацій Назіла Ганеа оприлюднила спільний лист, надісланий російському уряду, в якому запитувала про порушення релігійної свободи в окупованій Росією Україні».

По-четверте, не пройшли повз увагу комісії і порушення релігійних свобод всередині самої Росії, зокрема, репресії проти «Свідків Єгови», антивоєнних російських православних священнослужителів і мирян. ЄСПЛ ставав на бік репресованих, згадується у звіті:

«ЄСПЛ також постановив у двох окремих справах, що російські закони про «небажані» організації та «іноземних агентів» порушують Європейську конвенцію з прав людини. Російська влада використовує обидва закони для переслідування релігійних груп, антивоєнних релігійних лідерів, а також правозахисних організацій і незалежних ЗМІ, які регулярно повідомляють про стан релігійної свободи».

Проблема вся в тому, що Росія вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ ще в вересні 2022 року, а тому не вважає за потрібне навіть дослухатись до його резолюцій. Рішення ЄСПЛ, прийняті після 15.03.2022 р., росіяни просто не виконують.

По-п’яте, попри зміну риторики адміністрації Трампа щодо російсько-українського конфлікту,  USCIRF наполягає на тому, що причетні до підтримки триваючого вторгнення Росії в Україну заслуговують на санкції США:

«Ключова політика США Уряд США продовжує запроваджувати санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, причетних до підтримки триваючого вторгнення Росії в Україну».

По-шосте,   Комісія демонструє розуміння ролі російської пропаганди та дезінформації, в тому числі направленої проти релігійних організацій. Правда, американців більше цікавлять релігійні меншини, які стикаються з антисемітизмом:

«Уряд США працював над викриттям і боротьбою з російською пропагандою та дезінформацією, в тому числі проти релігійних меншин. У січні Центр глобальної взаємодії Державного департаменту США опублікував звіт, в якому задокументував, що Росія десятиліттями використовувала антисемітизм у своїй пропаганді та дезінформації».

По-сьоме, в Америці усвідомлюють, що Росія свідомо знищує українську культуру та ідентичність, в тому числі руйнуючи українські релігійні об'єкти. В якості прикладу наведено обстріл Спасо-Преображенського собору в Одесі, втім, такий обстріл названо «невибірковим». Крім того, згадано зустріч спікера Палати представників Майка Джонсона з українськими протестантами, але не уточнено той трагічний контекст, в якому ця зустріч відбувалась – а саме протидія трампістів виділенню допомоги воюючій Україні.

«Конгрес США піднімав питання порушення Росією релігійної свободи в Україні під час зустрічей, візитів конгресових делегацій та слухань протягом року. У лютому спікер Палати представників Майк Джонсон зустрівся з українськими протестантськими релігійними лідерами, щоб обговорити вторгнення Росії в Україну. У квітні двопалатна делегація Конгресу США відвідала Україну та оглянула пошкоджений Спасо-Преображенський собор в Одесі».

Зі звіту випливає, що питанням російських порушень в релігійній сфері в 2024 році займалась низка інституцій - Гельсінська комісія,  Комісія з прав людини та Міжнародний альянс зі свободи релігії та переконань, які в Росії оголошено небажаними.

«У липні Гельсінська комісія провела слухання на чолі з представником Джо Вілсоном (Республіканська партія) щодо переслідування Росією українських християн, а у вересні Комісія з прав людини Тома Лантоса провела слухання на чолі з представником Джимом Макговерном (Демократична партія) щодо зусиль Росії, спрямованих на знищення української культури та ідентичності, в тому числі шляхом руйнування українських релігійних об'єктів».

«У грудні російський уряд оголосив "небажаними" Гельсінську комісію та Міжнародний альянс зі свободи релігії та переконань, який тепер відомий як Альянс "Стаття 18"».

Кидається в очі, що цьогорічний звіт більш нейтральний щодо Росії – в минулорічному на її адресу було більше претензій та різких слів, зокрема, згадувались антисемітські жарти Путіна. Цього року риторика відчутно змінилась, хоча глобально вердикт щодо Росії залишився як раніше.

Який тепер статус Росії з точки зору американських правозахисників зокрема та Держдепу в принципі? Тут треба мати на увазі, що звіт стосується періоду, коли гуманітарну політику курувала Демократична патрія та адміністрація Байдена. В звіті Комісії вказано, що «29 грудня 2023 року Державний департамент США востаннє визначив Росію як державу, що перебуває під контролем IRFA за особливо тяжкі порушення релігійної свободи». Оскільки ці інституції за нової адміністрації може чекати трансформація, то не можна виключати, що буде змінено підходи до оцінки порушень релігійних прав і свобод.

В звіті Комісія дає такі рекомендації для Уряду США:

1. Визнати Росію «країною, що викликає особливе занепокоєння» за систематичні, триваючі та кричущі порушення релігійної свободи, як це визначено в Міжнародному акті про релігійну свободу (IRFA);        

2. Накласти цільові санкції на російські державні установи, включаючи Федеральну службу безпеки (ФСБ), та посадових осіб, відповідальних за серйозні порушення релігійної свободи, заморозивши їхні активи та/або заборонивши їм в'їзд до Сполучених Штатів, посилаючись на конкретні порушення релігійної свободи, пов'язані з правами людини;

3. Виділити більше коштів на програми підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ, які здійснюють моніторинг та документування релігійної свободи та пов'язаних з нею порушень прав людини в Росії.

Конгрес США повинен:

1. Піднімати поточні питання релігійної свободи за допомогою слухань, зустрічей, листів та інших дій;

2. Виступати на захист в'язнів совісті Фундації, в тому числі підтримувати осіб в рамках проекту Комісії з прав людини Тома Лантоса «Захист свободи».

Чи дослухається Уряд США до рекомендацій Комісії, невідомо, адже риторика нової адміністрації Трампа щодо Росії наразі зазнає суттєвих (якщо не карколомних) змін. Зрозуміло, що Росії як країні, яка викликає особливе занепокоєння США через кричуще порушення релігійних свобод українців на окупованих територіях, буде важко відстоювати права «російського православ'я» на території країни, на яку вона напала. Тим не менш, наочне розуміння американцями суспільно-політичного контексту, в якому проходить конфлікт УПЦ з владою та іншими церквами. Але контекст весь час змінюється, і рішення, які ще вчора здавались панацеєю, сьогодні (не говорячи вже про завтра) можуть виявитися запізнілими, зайвими, неефективними, а то й шкідливими.

Теги: