Архімандрит Кирил Говорун, доктор філософських наук, кандидат богослов’я, професор університету Лойола-Мерімаунт, професор Стокгольмської школи теології

Джерело фейсбук-сторінка автора

Отже, в Йоганнесбурзі завершилася зустріч Центрального комітету Всесвітньої Ради Церков.

У двох документах, прийнятих комітетом, мала прозвучати тема війни в Україні. Перший називається «Заява щодо загроз миру та безпеці: момент Кайроса для справедливого миру». У ньому, з одного боку, засуджені «посилені російські ракетні атаки на цивільні громади та інфраструктуру», а також «злочини російської влади, що посилюються в її триваючому вторгненні та війні проти українського народу». Документ також підкреслює необхідність «справедливого миру, який не винагороджує агресора за його злочини». Це хороші заяви, але на них хороше закінчується.

ВРЦ продовжила радо піддаватися російській пропаганді, де це тільки можливо. Так, у тій самій заяві висловлено занепокоєння «повідомленнями про напади на пасажирські поїзди в Брянській і Курській областях Росії наприкінці травня і на початку червня 2025 року, які були приписані Україні». Тобто ВРЦ хоче сказати, що українська сторона вбиває російських мирних жителів так само, як росіяни вбивають українських мирних жителів. Російське ІПСО без перешкод працює всередині ВРЦ. Де не потрудилися з'ясувати, що мости на Брянщині та Курщині використовувалися для перевезення боєприпасів і припасів для російської армії. Міст у Брянській області, який перебував на реконструкції, обвалився ще до того, як поїзд з мирними жителями врізався в його уламки, що призвело до жертв. Це сталося через недбалість російської влади, яка не зупинила рух і не попередила бригаду поїзда. Проте, ВРЦ, в унісон з російською пропагандою, без застережень покладає всю провину на Україну.

Дотримуючись усталеної анти-ізраїльської традиції ВРЦ, її Центральний комітет продовжує закликати «уряд Ізраїлю утриматися від нападів і порушень міжнародного права в Ірані, секторі Газа і на окупованих палестинських територіях». Водночас комітет не спромігся звернутися з такими ж закликами до російського уряду або Російської православної церкви, яка повністю підтримує агресію проти України. Документ також взагалі не згадує про звірства, скоєні Хамасом.

Ще один документ Центрального комітету мав сказати про Україну, але не сказав. Це спеціальна заява «Про захист від звірячих злочинів». Це важливий документ, в якому визнаються звірства і геноциди, в тому числі проти вірмен, сирійців (сайфо) і понтійських греків. Діапазон згаданих злочинів простягається від геноциду проти народів гереро і нама в 1904-1908 роках до війни в Ізраїлі. Однак немає жодної згадки про геноцидні дії росіян проти українців.

У цьому документі Центрального комітету Міжнародний кримінальний суд звинувачується в упередженості через  «відносну нечисленність справ проти лідерів з Глобального Півночі в порівнянні зі справами з Глобального Півдня». Водночас ВРЦ демонструє таку ж або навіть гіршу упередженість, відмовляючись визнавати злочин, за який Володимир Путін був притягнутий до відповідальності саме Міжнародним кримінальним судом, — викрадення українських дітей.

Більше того, ВРЦ сама замішана у співучасті в цих злочинах. Багато українських дітей були поміщені в спеціальні табори в Ростовській області, деякі з яких делегація ВРЦ відвідала в травні 2022 року. Російська православна церква використала цю делегацію, щоб виправдати насильницьке переселення і перевиховання українських дітей. Делегація ВРЦ підозрювала щось таке і навіть запросила дозвіл відвідати табори, які не були включені в російську програму. Але російська сторона передбачувано не задовольнила це прохання. Втім делегація ВРЦ все одно вирішила слідувати тільки російській програмі без відхилень. Це не що інше, як співучасть у злочині з боку того, хто свідомо допомагає або заохочує головного злочинця. Я сподіваюся, що ця сторона діяльності ВРЦ буде вивчена Міжнародним кримінальним судом і нещодавно створеним Спеціальним трибуналом з злочину агресії проти України.

Що стосується оргпитань, то ВРЦ продовжила догоджати РПЦ і зміцнювати скляну стіну для України. До виконкому ВРЦ був переобраний архім. Філарет (Булеков), який на Генасамблеї в Карлсруе порівнював антивоєнні заяви ВРЦ із заявами від Макдональдса. До ВРЦ так і не прийняли ПЦУ, хоча повинні були, але при цьому прийняли Лютеранську церкву Христа в Нігерії, Пресвітеріанську церкву Центральної Африки у Малаві, Міжнародну апостольську п'ятидесятницьку церкву у Ліберія і Союз євангельських вільних церков в Німеччині.

Це не те, що українська сторона сама інколи не допомагає будувати скляну стіну. Так, мені відомо, що питання викрадених українських дітей обговорювалося у Йоганнесбурзі. Але це обговорення було вдало нейтралізоване історіями про захоплення собору УПЦ в Чернівцях та побиття місцевого священника. Отже ця історія вже дуже догодила російській стороні у спробі заговорити набагато більш значуще питання викрадення українських дітей.

Теги: