У Севастополі клірики УПЦ/РПЦ проводять спільні богослужіння на руїнах храмів Херсонеса

У ніч із 1 на 2 жовтня на території античного городища Херсонес Таврійський у Севастополі у візантійській каплиці у дворі садиби ХI ст. відбулася літургія, яку відправив помічник благочинного Севастопольського округу УПЦ (МП) протоієрей Стефан Сломчинський за участі ієромонахів Сретенського монастиря РПЦ (Москва, РФ) та учасників проєкту «Волонтёры наследия» («Волонтери спадщини»). А 3 жовтня у стародавньому храмі «Базиліка у базиліці» на території античного городища Херсонес Таврійський відбулося богослужіння, яке відправив благочинний Севастопольського округу УПЦ (МП) протоієрей Сергій Халюта, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Сhersonesos-sev.ru.

Проведення богослужіння у Херсонесі стало можливим за сприяння російського фонду підтримки гуманітарних наук «Моя історія», що за роки окупації Криму надавав допомогу в заходах із «благоустрою» історичної пам’ятки та незаконних «археологічних розкопках» на його території.

«Тут кожний камінь просочений історією, тут кожна людина може доторкнутися до вічності, відчути єднання з Богом у стінах стародавніх храмів Херсонеса – міста, що просяяло першими променями християнської віри для всієї Росії», – заявила «директор музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олена Морозова.

3 жовтня у стародавньому храмі «Базиліка у базиліці» на території античного городища Херсонес Таврійський відбулося ранкове богослужіння, яке відправив благочинний Севастопольського округу УПЦ (МП) протоієрей Сергій Халюта. Відправа стала можливою завдяки технічному супроводу з боку фонду «Моя історія».

Християнський комплекс у Херсонесі був відкритий у 1889 році під час розкопок, які очолював дослідник Карл Косцюшко-Валюжинич. «Базиліка у базиліці» становить собою два християнські храми, які існували на одному місці у різний час. Перша базиліка функціонувала з VI по X ст. н. е., після чого була зруйнована; друга, збудована після X ст., мала менші розміри і цілковито вмістилася у центральній наві попередньої.

«Для музею-заповідника це не просто традиція, а спосіб віддати шану людям і подіям, які є частиною нашої спільної історії. Богослужіння у стінах стародавніх храмів Херсонеса виконують ще одну важливу місію – допомагають привернути увагу відвідувачів до археологічних артефактів. Відродження традиції звершення молитви у старовинних храмах і каплицях Херсонеса багато в чому формує етику його гостей, їхнє ставлення до унікальних об’єктів культурної спадщини як до національної святині», – заявляється на сайті «музею-заповідника «Херсонес Таврійський».

Перша спроба проведення богослужіння у зруйнованому античному храмі на території Херсонеса після російської окупації Севастополя відбулася у 2016 р. за ініціативи єпископа Єгор’євського (нині митрополита Псковського і Порховського) РПЦ Тихона (Шевкунова), що відправив службу в базиліці апостола Петра за благословенням очільника РПЦ патріарха Кирила.