На соборі Харківсько-Полтавської єпархії архиєпископ Ігор (Ісіченко) вказав на стратегічне завдання УАПЦ — перехід під омофор Константинополя

У своїй промові глава Харківсько-Полтавської єпархії заявив, що до розуміння такої стратегії поволі приходять інші єпархії Автокефальної Православної Церкви в Україні, зокрема Хмельницька, Вінницька, "на черзі Галичина та залежні від неї парафії Волині й Таврії"...

14 березня в Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі м. Харкова відбувся ХХІІ єпархіальний собор Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (зареєстрована як УАПЦ (оновлена)), повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт єпархії.

Він відкрився спільною молитвою шостого часу. Собор привітали представники ВО "Тризуб" Юрій Пономаренко, ВО "Свобода" Ігор Швайка, Львівського крайового братства апостола Андрія Первозваного Володимир Харко. Надіслав привітання голова проводу Конґресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь.

На соборі було заслухано доповіді о. Володимира Червонникова «Покликання до служіння священика й мирянина та засоби його формування» та архиєпископа Ігоря (Ісіченка) «Місія Харківсько-Полтавської єпархії в творенні єдиної Помісної Православної Церкви в Україні».

У своїй промові глава Харківсько-Полтавської єпархії архиєпископ Ігор з жалем зауважив, що в Україні протягом останніх років зростає число ні від кого не залежних – акефальних – православних громад. Крім того, на думку архиєпископа, "скандальні приїзди в Україну патріярха Московського Кирила та раптове відкриття закулісних ігор довкола кафедри предстоятеля УПЦ-МП покінчили з одним із найстійкіших міфів зі сфери церковної політики: про існування в УПЦ-МП патріотичної української фракції, яка готова відірватися від Москви й започаткувати «єдину Помісну Церкву» в Україні".

Тому, наголосив глава Харківсько-Полтавської єпархії, "для кожного з нас це означає – відкрити повноту церковної місії в повсякденному русі до Христа нашої єпархіяльної спільноти, кожної з парафіяльних громад, мирянських організацій і єпархіяльних інститутів. Адже поза Христом не може бути ані «єдиної Помісної», ані жодної іншої Церкви".

Метою цього шляху архиєпископ Ігор назвав "повернення історичних спадкоємців Київської митрополії  Константинопольського Патріярхату під омофор Церкви-Матері", як це сталося у ХХ столітті на прикладі єпископату Українських Православних Церков поза межами України (мається на увазі УПЦ Константинопольського Патріархату). До останніх архиєпископ Ігор зарахував "в тому числі й провід Української Автокефальної Православної Церкви, до якої ми належимо".

Архиєпископ Ігор зауважив, що з погляду державного законодавства України Харківсько-Полтавська єпархія діє як незалежне релігійне об’єднання, підлягаючи лише власному соборові та єпархіяльному архиєреєві. А з позицій канонічного права, за його словами, Харківсько-Полтавська єпархія від 27 липня 1942 р. "є лише частиною УАПЦ", яка сьогодні очолюється митрополитом Константином (Баганом) і входить до юрисдикції Константинопольського Патріархату.

Владика Ігор заявив, що до розуміння такої стратегії поволі приходять інші єпархії Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, зокрема "минулого року почався процес повернення з розколу парафій Хмельницької єпархії", який "всіляко гальмується місцевою владою". Але, на думку архиєпископа, схоже, що такий процес розпочинає і Вінницька єпархія, "на черзі Галичина та залежні від неї парафії Волині й Таврії".

Архиєпископ Ігор вказав також на іншу ланку роботи: "Помісність Церкви забезпечується не стільки існуванням власного адміністративного центру, скільки збереженням ідентичности обряду, власних святців, місцевих особливостей канонічного права, устрою парафіяльного життя, богословської традиції, питомих рис сакрального мистецтва". В цьому плані Харківсько-Полтавська єпархія демонструє "живе свідчення національної самобутности Української Церкви, здійснюване на Сході, Півдні та навіть і в центрі України".

За доповідями було прийнято відповідні ухвали.

Повідомлення про церковне життя в різних реґіонах зробили декани о. Олег Козуб (Харківський), о. Ігор Литвин (Полтавський), о. Дмитро Присяжний (Київський), о. Сергій Підтягин (Луганський), о. Іван Лещик (Таврійський).

Священик Яків Кротов розповів про ситуацію в Росії та життя парафії Пресвятої Тройці в Москві. Було продовжено на рік повноваження Єпархіяльної Ради та Єпархіяльної Ревізійної Комісії. Єпархіяльну прощу вирішено провести 20-23 серпня 2012 р.