Religion.in.ua > Версія для друку > Київський Патріархат вніс суттєві зміни до свого статуту заради ближення з УПЦ (МП)

27 червня у Золотоверхому Михайлівському монастирі Києва, під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, зібрався Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату. Собор ухвалив історичні рішення, якими скорочується шлях до подолання церковного розділення 1992 року, повідомляє "Релігія в Україні".

У Постанові Помісного Собору схвалюються прийняті Архієрейським Собором 21 жовтня 2010 р. загальноцерковні документи «Послання до пастирів» та Соборне слово «Про Помісну Українську Православну Церкву – Київський Патріархат». Визначається, що Історико-канонічна декларація «Київський Патріархат – Помісна Українська Православна Церква» (прийнята Архієрейським Собором 19 квітня 2007 р.) разом із Соборним словом «Про Помісну Українську Православну Церкву – Київський Патріархат» обґрунтовують і роз’яснюють позицію Київського Патріархату щодо власного буття і відносин з іншими православними юрисдикціями в Україні та іншими Помісними Церквами.

Разом з цим відзначається "необхідність діалогу з Українською Православною Церквою Московського Патріархату, метою якого є подолання існуючого церковного розділення, утворення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у Києві, офіційне визнання Київського Патріархату іншими Помісними Православними Церквами як автокефальної Церкви".

У Постанові ще раз наголошується на тому, що УПЦ КП вважає для себе неприйнятними досягнення церковної єдності шляхом входження до складу Московського Патріархату. Замість цього пастирі і паства закликаються "просити у Бога милості та благодатної допомоги на подальший час для розбудови Церкви, подолання існуючого між православними в Україні розділення та утворення єдиної Помісної Православної Церкви з Патріаршим престолом у Києві". Зокрема, з цією метою Помісний Собор удосконалив статутні положення, "привів їх у відповідність з вимогами часу та законодавства, затвердив зміни і доповнення до Статуту про управління Української Православної Церкви Київського Патріархату". Відтепер у новій редакції Статуту вводиться посада намісника Патріарха, який буде місцеблюстителем і головою УПЦ КП до обрання нового Патріарха. У своїй доповіді Патріарх Філарет також відзначив, що в новій редакції Статуту свідомо не вказується час скликання Помісного Собору для обрання нового першоієрарха (в разі смерті попереднього) – робиться це з надією на проведення спільно з архієреями УПЦ (МП) Об'єднавчого Собору обох Українських Церков, що перебувають у стані розколу з 1992 року. Владика Філарет навіть припускає, що новим Предстоятелем об'єднаної Церкви стане архієрей з УПЦ (МП).

Ця пропозиція фактично є викликом для УПЦ, яка ще залежить від Московського Патріархату, стосовно подолання церковного розділення.

Іншими пунктами Постанови Помісного Собору ухвалюються рішення звернутися з листами до "Предстоятеля Церкви-Матері" Вселенського Патріарха Варфоломія та до Предстоятелів інших Помісних Православних Церков, а також до Президента України В. Януковича, прем’єр-міністра України М. Азарова, голови Верховної Ради В. Рибака та народних депутатів України. Очевидно, в цих зверненнях, йтиметься про позицію УПЦ КП щодо подолання розділення українських Церков.

Помісний Собор підкреслив "особливо важливе значення для подальшої розбудови Помісної Української Православної Церкви та її богословського розвитку перекладу українською мовою і видання творінь святих отців і вчителів Церкви, що здійснюється за участю і під керівництвом Патріарха".

Серед іншого Собор ухвалив канонізацію новопрославлених святих Української Церкви: благовірного князя Оскольда – для загальноцерковного шанування; благовірного князя Володимира Васильковича і мученика Данила Братковського, волинського страстотерпця, – як місцевошанованих святих Волинського краю.

З нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Собор схвалив текст Послання Помісного Собору до пастви та всього українського народу.

Також, висловлюючи "глибоке занепокоєння тенденцією до узаконення в різних країнах содомії – одностатевих відносин, які однозначно засуджені Богом як гріховні, та намаганнями здійснити таке узаконення і в Україні", Собор ухвалив текст Декларації «Про негативне ставлення до гріха содомії (гомосексуалізму), його пропаганди у суспільстві і так званих одностатевих шлюбів».

Детальніше про події та полеміку на Помісному Соборі УПЦ КП можна прочитати у репортажі порталу "Релігія в Україні".

Фото Фейсбук