Українські та російські експерти говорять про політичну перемогу Кирила

Українські та російські політики, громадські діячі, публіцисти, коментуючи зустріч Папи Франциска і Патріарха Кирила, доходять спільного висновку про політичну перемогу очільника РПЦ...

Українські та російські політики, громадські діячі, публіцисти, коментуючи зустріч Папи Франциска і Патріарха Кирила, доходять спільного висновку про політичну перемогу очільника РПЦ, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

"Удар від Папи Римського в спину України» – так охарактеризував результати зустрічі Папи Римського Франциска та Патріарха Московського Кіріла на своїй сторінці facebook український політик та громадський діяч, народний депутат України 6-го та 7-го скликань, президент Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

"Не хочу ні кого образити з вірян, та речі слід називати своїми іменами. Це – допомога у поширення "Русского міра", ідеологом якого є Кіріл. Навіть якби не було підписано жодних документів, сам факт таких "історичних" переговорів – це легітимізація нинішньої агресивної політики Росії. Тепер західним політикам, які відстоюють продовження санкцій проти Росії, буде важче пояснювати таку необхідність своїм платникам податків. А як же, сам Папа цілується з основним ідеологом "Русского міра" і називає його братом...", – наголошує Олесь Доній.

Він звертає увагу, що у заяві вкотре повторено «улюблену мантру РПЦ про "канонічність"» як закид на адресу УПЦ-КП та УАПЦ «в "неканонічності" на думку РПЦ». Крім того, він вважає, що спільна заява, розкритикувавши "метод уніатизму", несе в собі «приниження УГКЦ» (мається на увазі фраза: «метод «униатизма» прежних веков, предполагающий приведение одной общины в единство с другой путем ее отрыва от своей Церкви, не является путем к восстановлению единства»).

Також Олесь Доній звертає увагу, що у заяві Папи Римського та Московського Патріарха «ситуація в Україні подана не як акт зовнішньої агресії з боку Росії, а як внутрішній конфлікт, таке собі "противостояниє на Украине"».

Підсумовуючи свій коментар, Олесь Доній висловлює сподівання, що у українців нарешті «побільше стане розуміння, що Україна виглядатиме в майбутньому так, як дозволять самі українці, і як українці самі Україну будуватимуть». По суті, політик повторив тезу, що українці мають покладати свої сподівання не на закордонні релігійні центри (Москва, Рим тощо), а на власні.

"Підписана патріархом Кирилом і Папою Франциском декларація матиме дуже далекосяжні наслідки. На моє переконання, це навіть не просто 1939 рік і пакт Молотова-Ріббентропа, це може бути повторення для України ще гіршого: 1667 рік, Андрусівська змова. Тоді Україну поділили по Дніпру не просто як державу, а поділили конфесійно. І Правобережжя віддали на поталу католицизму, який там де-факто панував до розподілу Польщі 1795 року, — вважає Ростислав Мартинюк, історик, журналіст, продюсер, політичний консультант. — Усі 30 пунктів спільної декларації насправді написані фактично заради трьох, які найважливіші для Москви й мають конкретне політичне наповнення – 25, 26 і 27..."

Він звертає увагу – на переговорах у Гавані не було жодного представника УГКЦ. З боку Риму не приїхав жоден громадянин України, а от Патріарх Кирил привіз із собою керуючого справами УПЦ (МП) митрополита Антонія (Паканича).

"Думаю, в УГКЦ зараз шоковані, бо це їхня велика поразка", – каже Р.Мартинюк.

Відомий український публіцист Сергій Грабовський у статті, яка присвячена зустрічі Папи і Патріарха, пише: "Текст і тональність, буква і дух заяви засвідчують, що з боку Кирила маємо очевидне намагання говорити від імені всіх православних. Що ж, ця претензія РПЦ – не новина, ще за часів Сталіна відроджений ним (і повністю залежний від нього) Московський патріархат намагався це зробити, досить згадати невдалу спробу зібрати у повоєнні роки у Москві Всеправославний собор. Але чому Папа Римський пішов назустріч цим намаганням? Пояснення Мирослава Мариновича – мовляв, у тому, що стосується релігійних діячів, «діє інша логіка», тут не годиться. Передусім тому, що, як на мене, навряд чи можна назвати патріарха Кирила «церковним діячем». Він – політик, і ще раз політик, причому певного ґатунку. Якщо у Ватикані цього не розуміють чи не хочуть розуміти, то лихо такому Ватикану – і всьому католицькому світу".

Член комітету Держдуми РФ у справах СНД Василь Лихачов висловив схожу думку: "Я був не просто здивований, а вражений тими поглядами, які прозвучали щодо України. Той факт, що він (Папа) пішов на узгодження питань, які перебували в російському політичному полі і підійшов до них гранично об'єктивно з урахуванням всіх психологічних, геополітичних, гуманітарних чинників – це говорить про силу цієї людини, про його здатність бути одним з лідерів сучасного світу ".

Віце-спікер Держдуми РФ Микола Левич додає: "До процесу мирного врегулювання повинні підключитися всі релігійні лідери Заходу і Сходу, оскільки в ньому зацікавлене все світове співтовариство". Обох політиків цитує Newsru.com.

Олександр Щипков, перший заступник голови Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ Московського Патріархату, у статті "Російська церковна дипломатія перемагає" пише, що в документі Папи і Патріарха "підтверджена перспектива не екуменістичного (не релігійного, не церковного, не містичного), а політичного об'єднання конфесій для вирішення конкретних завдань по боротьбі з геноцидом".

Раніше Щипков заявляв про "геноцид росіян" в Україні. Цього разу він привітав те, що у спільну Декларацію увійшли положення, які "ясно відбивають позицію РПЦ, російського суспільства і російського світу — зокрема, з українського питання. У підсумковому документі міститься пряме і недвозначне засудження як прозелітизму, так і уніатизму".

Напередодні зустрічі релігійних лідерів у Гавані, посол Російської Федерації у Ватикані Олександр Авдєєв наголосив, що "для політичних кіл європейських країн важливо, що санкції, які були оголошені проти Росії, не отримали католицького благословення. І Ватикан, і папа Франциск різко відмежувалися від цих санкцій. І ми сподіваємося, що це буде враховано як християнської паствою, так і громадськістю та політичною елітою Європи", цитує його Gazeta.ru.

Чимало російських релігієзнавців та експертів наголошували, що зустріч Папи і Патріарха була ініційована Кремлем для вирішення проблем із санкціями та покращення ставлення з боку західних лідерів до РФ. Зокрема, відомий політтехнолог Гліб Павловський вважає, що зустріч відбулась з ініціативи та санкції Кремля.  

Російський соціолог Миколай Мітрохін відзначає, що «Кирило на прохання Путіна намагається вплинути на Захід, щоб пом'якшити антиросійські настрої в світі», звертаючи увагу на той факт, що «нещодавно Франциск вдало зіграв роль посередника у виведенні комуністичної Куби з міжнародної ізоляції». Так само релігієзнавець Юрій Табак висловлювлює думку, що "Патріарха Кирила використовують для виходу РФ з ізоляції через налагодження контактів з Ватиканом".

Окремі експерти вважають, що В. Путін та кремлівські еліти тримають свої кошти у Банку Ватикану.

Фото Facebook