Religion.in.ua > Версія для друку > Голова римо-католицького єпископату в Україні спричинив новий конфлікт заявою про "гріх української нації" перед поляками

Резонансну заяву архієпископ і митрополит Львівський Мечислав Мокшицький зробив в інтерв'ю польському тижневику Niedziela ще 17 травня.

На запитання польського журналіста про кровопролиття, що точиться в Україні, про те, з якою надією дивиться в майбутнє цієї країни архієпископ і що може привести Україну до істинного і міцного миру, архієпископ Мечислав Мокшицький почав з подяки Католицькій Церкві за "солідарність з українським народом і Церквою", молитовну і матеріальну допомогу, адже в Україні "Війна ведеться на сході, але її наслідки відчуваються в усьому світі". Перелічивши страждання українського народу протягом останніх декількох воєнних років, архієпископ сказав, що "Бог не є Богом, Який карає свій народ, своїх дітей, але..." – далі архієпископ вказав на Фатімські об'явлення, в яких говорилося, що комунізм є покаранням за гріх відвертання від Бога, а потім сказав фразу, яка і викликала резонанс в Україні:

"На українській нації ще лежить гріх геноциду, який їй досі важко визнати і який їй важко очистити, хоча були зроблені кілька спроб таких установок, в тому числі з нагоди 70-ї річниці подій на Волині. Прикладом цього стало спільне комюніке Конференції Польського Єпископату, видане з Синодом Греко-Католицької Церкви і Української Єпископальної Конференції латинського обряду. На жаль, воно не було зачитане в Україні. Я переконаний, що доти, поки ця нація не визнає своєї провини, не визнає правду і не очиститься від цього гріха, у неї не буде благословення. Проте я сподіваюся, що річниця Фатімських об'явлень сприятиме розумінню, що відсутність миру в Україні вимагає жесту, якого ми чекаємо в любові і з любов'ю".

Ці слова наприкінці травня стали відомі в Україні та багатьох обурили. До того ж у спільному комюніке, про яке йдеться, очільники УГКЦ, римо-католицького єпископату Польщі та України обопільно від імені своїх народів попросили прощення за Волинську трагедію 1943 року. Аналогічні заяви від імені українського народу неодноразово висловлювали польському народу Президенти України протягом 1990-х– 2016-х років. Зокрема, у грудні 2014 року Петро Порошенко попросив вибачення у братнього народу Польщі за Волинську трагедію.

Коментуючи резонанс від останньої заяви архієпископа Мечислава Мокшицького, його колега Станіслав Широкорадюк, єпископ Харківсько-Запорізький РКЦ, 29 травня 2017 р. заявив в інтерв'ю виданню Credo: "Я не погоджуюся з тим, що весь народ має поносити кару за злочини, які хтось колись накоїв. Може — їхні діти, онуки; але не весь народ! Я не хочу нікому говорити прикрих слів, коментувати або виправляти. Але я — син свого народу, я за нього молюся, за його життя і мир. І я не думаю, щоби цілий народ мусив відповідати за злочини певної групи людей, незалежно від того, хто під яким прапором це робив. Я певен, що треба більше і спільно молитися, аби зрозуміти, що різні люди в Церкві мають свої особисті думки. Але вся Церква має конкретне вчення і за особисті думки не відповідає. Загалом би на такі теми я найохочіше відповідав — «без коментарів». Неприємні думки виникають, ширяться і зникають; а нам треба жити далі".

Того ж дня, 29 травня, на сайті Львівської архідієцезії РКЦ була надрукована офіційна заява "Митрополит Мокшицький не вважає війну на Донбасі Божою карою за злочини народу", в якій спростовувалися висновки деяких авторі ЗМІ про те, що митрополит «вважає слушною смерть українських, російських, голландських, американських і інших дітей на Донбасі, а загибель тисяч українських військових, в т.ч. українських громадян польського походження "справедливим" (…) покаранням України за відмову визнати події на "Волині" "геноцидом"».

Натомість у заяві наголошується: "Секретаріат архієпископа засвідчує, що архієпископ ніколи не стверджував, як це йому приписують, що події, які відбуваються на Донбасі, у Криму чи будь-де інакше, – це покарання за гріх геноциду, вчиненого представниками української національності проти польського населення Волині в 1943 році. В історії Церкви є достатньо прикладів того, що Церква відкидає такого роду інтерпретацію конкретних подій як кари Божої за певні людські вчинки. Таке тлумачення може бути лише предметом приватної думки. Слова митрополита про те, що необхідно виражати жаль і перепрошувати за гріх, потрібно розуміти в релігійному контексті, адже слово «гріх» тільки в цьому контексті функціонує".

У той же час текст інтерв'ю у тижневику Niedziela свідчить, що архієпископ Мечислав Мокшицький говорив про "гріх геноциду" української нації саме у причинно-наслідковому зв'язку з сучасною війною в Україні та закликав покаятися для наближення миру.

Дослівно польськю мовою запитання і відповідь архієпископа:

"– Naród ukraiński krwawi i trwa na modlitwie o pokój. Solidaryzujemy się z cierpiącymi i modlimy się za wszystkich, którzy oddali życie za wolność. Z jaką nadzieją patrzy Ksiądz Arcybiskup w przyszłość i co poza modlitwą może doprowadzić do prawdziwego i trwałego pokoju?

– Jesteśmy bardzo wdzięczni całemu Kościołowi powszechnemu, a w szczególności polskiemu, za tę solidarność z narodem i Kościołem ukraińskim – za modlitwę i pomoc humanitarną. Dziękujemy za troskę wyrażaną przez Ojca Świętego Franciszka oraz kapłanów, którzy niosą konkretną pomoc. Od kilku lat naród ukraiński przeżywa trudny okres. Wojna toczy się na wschodzie, ale jej skutki są odczuwane wszędzie. Cała społeczność jest dotknięta wojną nie tylko materialnie czy ekonomicznie, ale także w wymiarze duchowym. Wielu młodych z zachodniej Ukrainy idzie na front i bardzo często, niestety, ich życie kończy się właśnie tam. U nas, pełni bólu, przeżywamy ich pogrzeby. Dużo ludzi powraca okaleczonych fizycznie i moralnie. Zniszczonych jest wiele kościołów, domów i mieszkań. Moim zdaniem, Ukraina potrzebuje pewnej refleksji i odpowiedzenia sobie na pytanie, dlaczego tak się dzieje. Pan Bóg nie jest Bogiem, który karze swój naród, swoje dzieci, ale daje nam znać, upominając się o swoje prawo miłości do drugiego człowieka. Myślę, że szczególnie ta odpowiedź musi się pojawić teraz, w roku jubileuszu objawień Matki Bożej w Fatimie, która mówiła, że komunizm jest karą za grzechy, za odwrócenie się od Boga, ale jednocześnie wzywała do nawrócenia, pokuty i przeproszenia Pana Boga. Na narodzie ukraińskim nadal ciąży grzech ludobójstwa, do którego trudno mu się do tej pory przyznać i z którego trudno się oczyścić, choć było kilka prób takich postaw, m.in. z okazji 70. rocznicy wydarzeń na Wołyniu. Przykładem tego był wspólny komunikat Konferencji Episkopatu Polski, wydany z Synodem Kościoła Greckokatolickiego, i Konferencji Episkopatu Ukrainy Obrządku Łacińskiego. Niestety, nie został on odczytany na Ukrainie. Wyrażam przekonanie, że dopóki ten naród nie wyzna swej winy, nie stanie w prawdzie i nie oczyści się z tego grzechu, nie będzie mógł cieszyć się błogosławieństwem. Mam jednak nadzieję, że rok fatimski przyczyni się do uświadomienia, iż brak pokoju na Ukrainie domaga się tego gestu, na który czekamy z miłości i z miłością. Potrzeba przeproszenia i przebaczenia za ten wielki grzech ludobójstwa. W tym kontekście modlimy się również o nawrócenie Rosji – aby szanowała inne narody".

Слід зазначити, що це не перший конфліктний випадок з заявами голови конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні. В минулі роки різки заяви архієпископа Мечислава Мокшицького про виняткову провину українців перед поляками також викликали вкрай негативну реакцію громадськості і заперечення з боку УГКЦ.