УГКЦ у конфлікті з ПЦУ за Софійський собор наголошує, що собор є "свідком єдності Київської Церкви"

25 лютого на сайті УГКЦ з'явилася публікація «“Софійна Церква — свята земля примирення та порозуміння, завжди відкрита до вселенської єдності”, — Блаженніший Святослав», в якій нагадується послання глави УГКЦ “Наша Свята Софія” з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави від 14 січня 2019 р. Публікація оприлюднена на тлі конфліктної ситуації, що виникла між УГКЦ і Православною Церквою України через наміри греко-католиків звершити літургію у Софійському соборі Києва на свято Благовіщення 7 квітня, повідомляє "Релігія в Україні".

“Нерукотворним храмом Божої Премудрості на берегах древнього Борисфену стали душі наших пращурів, серцем софійної цивілізації — престол київських митрополитів. Храм Святої Софії Київської, Премудрості Божої, втілив у собі мудрість наших предків, осяяну Божою істиною, і став “дивом і славою на всі навколишні країни”. Упродовж століть тут звершувалося таїнство спасіння нашого народу, — йдеться у посланні. — У визначений Провидінням час завдяки усвідомленій волі святого рівноапостольного великого князя Володимира наші пращури стали учасниками хрещальної купелі. Відтоді Божественна Премудрість — одвічна Істина — просвітлює наш шлях. А собор Святої Софії залишається вірним свідком освяченої цією благодаттю єдності Київської Церкви”.

У зверненні предстоятель УГКЦ підкреслив, що Київська Церква, перебуваючи в повному сопричасті зі стародавніми Церквами Рима та Царгорода, стала для українців вірним шляхом до вселенського братства християнських народів. “Софія бо — символ нездоланної єдності та мудрості, що сягає високо понад мури тимчасових непорозумінь і роздорів”, — переконаний очільник греко-католиків.

А згодом додав: “Софійна Церква — свята земля примирення та порозуміння, завжди відкрита до вселенської єдності розпорошених по світу дітей Божих. Саме тому сьогодні, як і тисячоліття тому, наша Київська Церква залишається в повному сопричасті з намісником апостола Петра, покликаним самим Спасителем служити єдності Його Вселенської Церкви та цілісності відкупленого Божого люду. Разом із єпископом Рима наша Церква перебуває в сопричасті з іншими Східними Церквами. У цьому відкривається особливе екуменічне покликання нашої Церкви — свідка неподіленого християнства та мучениці наших часів”.

У посланні він звернув увагу на те, що “у затишку софійної традиції київського християнства сформувалася особлива літургійна, богословська, духовна та канонічна спадщина”. “Ця багата духовна культура все ще, на жаль, мало вивчена та досліджена. Сьогодні ми разом із нашими православними братами, співспадкоємцями Київської Церкви, покликані заново відкрити цей наш спільний скарб, досліджувати та розвивати його як дорогоцінний фундамент нашого духовного єднання”, — наголосив духовний лідер греко-католиків.