У Києві відбулися засідання владних органів ПЦУ, УПЦ (МП) і УПЦ КП

27-28 липня у Києві відбулися засідання Синодів Православної Церкви України та УПЦ (Московського Патріархату), а також засідання на чолі з Філаретом, яке названо "Архієрейським Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату", повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

27 липня в конгрегаційній залі Київської православної богословської академії під головуванням митрополита Епіфанія відбулося чергове засідання Синоду Православної Церкви України. У засіданні взяли участь всі члени Синоду окрім почесного патріарха Філарета (без поважної причини) та архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона (з поважної причини).

Як повідомляє сайт ПЦУ, Синод висловив "рішучий протест" з приводу "триваючого насильства російської окупаційної влади" в Криму проти ПЦУ, насамперед йдеться про пошкодження й розграбування майна кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги та Управління Кримської єпархії ПЦУ у Сімферополі, у створенні перешкод для доступу духовенства і вірних до храму та єпархіального управління. ПЦУ закликала українську та міжнародну спільноту вимагати від Росії припинити порушення прав української православної громади Криму, а винних – притягати до відповідальності, включно з посиленням міжнародних санкцій проти РФ.

Також Синод утворив Православний румунський вікаріат ПЦУ для релігійних організацій (релігійних громад та монастирів) в Україні з переважаючим числом етнічних румун. Цей вікаріат  підпорядковано безпосередньо предстоятелю ПЦУ як особлива адміністративна структура з правами самоуправління у складі ПЦУ. У вікаріаті гарантуються права на дотримання за власним вибором румунської православної богослужбової, мовної та календарної традиції. Права самоуправління та устрій Православного румунського вікаріату ПЦУ "закріплюються у Статуті Управління Православного румунського вікаріату УПЦ (ПЦУ), який має бути вироблений спільно з представниками релігійних організацій, що бажають увійти до складу Вікаріату, "у братній співпраці з Румунською Православною Церквою відповідно до висловленої раніше її Священним Синодом позиції".

Крім того, Синод утворив у складі Житомирсько-Овруцької єпархії чоловічого монастиря на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона, а у складі Переяславсько-Вишневської єпархії чоловічого монастиря на честь святителя Нектарія Егінського.

22 вересня (9 вересня ст.ст.), у день пам’яті святих Богоотців Іоакима та Анни, батьків Богородиці, Синод ПЦУ постановив відзначати як День молитви за сім’ю.  

"Синод також обговорив деякі організаційні питання, пов‘язані з виконанням раніше прийнятих рішень", — зазначається на сайті ПЦУ.

Пізніше були опубліковані журнали засідання Синоду, з яких можна дізнатися, що "деякі організаційні питання" — це в першу чергу журнал №43: "З метою входження в єдність з Повнотою Вселенського Православ’я, необхідно ухвалити рішення про припинення діяльності релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)». Відповідно Синод ПЦУ ухвалив таке рішення і визначив, що "повним правонаступником всіх прав та обов’язків", а також майна вказаної релігійної організації є Київська митрополія ПЦУ. Синодом створена ліквідаційна комісія для припинення діяльності Київської Патріарїіх УПЦ КП, її очолив митрополит Черкаський Іоан (Яременко).

Також Синод припинив (журнал №44) діяльності релігійної організації "Патріархія Української Автокефальної Православної Церкви" шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до релігійної організації "Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)". Так само повним правонаступником всіх прав, обов’язків, майна релігійної організації "Патріархія Української Автокефальної Православної Церкви" є Київська митрополія ПЦУ. Ліквідаційну комісію для припинення діяльність релігійної організації "Патріархія Української Автокефальної Православної Церкви" очолив архієпископ Житомирський Володимир (Шлапак).

Цього ж дня, 27 липня, під головуванням Філарета, що має звання "почесного патріарха" в ПЦУ, відбулося засідання, яке на сторінці УПЦ КП у мережі Фейсбук названо "Архієрейським Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату". На ньому були присутні Філарет та його прихильники, що хочуть відновити УПЦ КП: митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф (Шибаєв) зі своїм помічником — вікарним єписокпом Петром (Москальовим), а також нещодавно поставлені Філаретом на єпископа Харківського і Богодухівського ієромонах Ілля (Зеленський) та на єпископа Васильківського архімандрит Андрій (Маруцак). Обидва останні служителі не визнаються в ПЦУ за архієреїв і у червні заборонені у священнослужінні "за дії, спрямовані на розділення Церкви".

На засіданні було зазначено, що "фактично, Томос був направлений на ліквідацію Української Православної Церкви Київського Патріархату. Москва задоволена намаганням знищення Київського Патріархату". У постановах засідання йдеться про те, що "керівництво Православної Церкви України, після отримання Томосу, всілякими методами намагається знищити Українську Православну Церкву Київського Патріархату", а саме: ПЦУ перереєструє статути єпархій і громад колишньої УПЦ КП і "часто це звершується незаконними, насильницьким методами і рейдерськими захопленями (називаються Свято-Феодосіївський ставропігіальний чоловічий монастир та Успенська церква Пирогощі в Києві). Тому "Архієрейський Собор засуджує дії керівництва ПЦУ щодо захоплення храмів і монастирів Київського Патріархату", говориться у постанові.

При цьому наполягається, що Помісний Собор УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, який припинив існування УПЦ КП (і в якому брав участь сам Філарет) задля об'єднання в єдину ПЦУ, був "так званим", а Міністерство культури України "незаконно зняло з реєстрації Київську Патріархію". Через це відновлювачи УПЦ КП заявили про "неприпустиме втручання Міністерства культури України у внутрішнє життя Церкви" і звернулися до влади України і громадськості не допустити ліквідації УПЦ КП.

Наступного дня, 28 липня, після літургії з нагоди 1031-ї річниці Хрещення Київської Русі та дня пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира, на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври під головуванням митрополита Онуфрія відбулось засідання Синоду УПЦ (МП). Це вже друге засідання Синоду УПЦ (МП), журнали якого приховані від інших членів Церкви.

В новині на сайті УПЦ (МП) лише говориться, що 15 червня митрополит Онуфрій звернувся до свого очільника патріарха Кирила і президента України Володимира Зеленського з проханням сприяти відновленню процесу "помилування та звільнення" всіх полонених, які перебувають на території Росії та України. Синод підтримав таку ініціативу і створив Комісію з питань обміну полоненими та звільнення ув’язнених, до якої увійшли архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря), єпископ Баришівський Віктор (Коцаба), вікарій Київської митрополії, та протоієрей Владислав Діханов, голова Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань.

Рішенням Синоду УПЦ (МП) був реорганізований на жіночий монастир в с. Рихли Коропського району Чернігівської області, також призначені нові ігумені інших монастирів і звільнено з посади намісника (ігумена) Свято-Іллінського чоловічого монастиря Сєвєродонецької єпархії. Наостанок, Синод вніс до церковного календаря УПЦ (МП) день пам’яті священномученика пресвітера Володимира Троєпольського, який був прославлений 1981 року Архієрейським Собором РПЗЦ, коли остання знаходилася в розколі з РПЦ. Судячи з обмеженої інформації про пресвітера Володимира Троєпольського, він був російським монархістом, "викривав революційні настрої, що насаджувалися в народі", і був убитий невідомими в 1905 році в Криму.