Religion.in.ua > Версія для друку > Архієрейський Собор ПЦУ: церковна статистика, фінансова діяльність, питання Філарета

Участь у Соборі взяли всі архієреї ПЦУ, окрім п'ятьох архієреїв, які були відсутні через поважні причини, і почесний патріарх Філарет – без поважної причини.

Собор розпочався зі спільної молитви та доповіді предстоятеля, в якій митрополит Епіфаній розповів про пройдений за рік шлях та подальші перспективи розвитку й становлення.

У доповідв глава ПЦУ повідомив, що станом на сьогодні ПЦУ складається з 44 єпархій, які в Україні об’єднують понад 7 тисяч парафій, 77 чоловічих та жіночих монастирів. ПЦУ налічує 10 вищих духовних навчальних закладів, у яких навчається 1101 студент. Служіння в Церкві здійснюють понад 4,5 тисячі кліриків, зокрема 62 архієреї. ПЦУ має близько 600 капеланів, які в різній формі працюють у Збройних силах, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, інших військових формуваннях.

Митрополит Епіфаній також нагадав: "Соціологічні дослідження засвідчують, що до православного віросповідання в Україні належать понад 75% опитаних, з них половина – належать до Православної Церкви України. Отже наша Помісна Церква є найбільшою за численністю та підтримкою релігійною організацією, що накладає на неї і на всіх нас особливу відповідальність щодо суспільства та Української держави. Також вже зараз Православна Церква України за усіма показниками належить до числа найбільших Помісних Православних Церков".

Разом з тим, зазначив він, "в нашій державі ми маємо дещо парадоксальну ситуацію. Є релігійні спільноти з високим числом зареєстрованих громад, але порівняно низьким, щодо такого числа, відсотком підтримки та самоідентифікації вірян у суспільстві. Пов’язане це з тим, що для реєстрації громади необхідне волевиявлення лише 10 осіб, і тому формально громад може бути зареєстровано багато, але така цифра відображає лише кількість зареєстрованих статутів, а не реальне положення релігійного об’єднання у суспільстві та серед інших релігійних об’єднань. Тому для більш об’єктивного розуміння ситуації слід враховувати в першу чергу дані соціологічних опитувань й те, як наші співгромадяни самі себе ідентифікують щодо релігійної приналежності".

Також він нагадав, що 30 січня 2019 р. Міністерство культури України зареєструвало Київську Митрополію УПЦ (ПЦУ) як єдиний керівний орган, що представляє релігійне об’єднання Православної Церкви України, завдяки чому ця Церква в цілому отримала належний юридичний статус, передбачений державним законодавством. Тому "повне юридичне втілення в життя рішень Помісних Соборів УПЦ КП і УАПЦ та Об’єднавчого Собору 15 грудня 2018 р., особливо на первинному рівні, шляхом організації реєстрації оновлених статутів парафій – обов’язок кожного єпархіального архієрея", сказав Епіфаній і звернувся до єпископату із закликом приділяти цій справі належну увагу, "щоби протягом наступних місяців ми в цілому могли завершити ці процеси".

Від самого початку новостворена Київська митрополія ПЦУ не мала регулярних джерел надходжень, хоча відразу на неї лягли значні витрати, сказав глава ПЦУ.

"Зокрема, з січня 2019 р. за рахунок Митрополії здійснюється фінансування видатків Київської православної богословської академії. Також надається регулярна допомога в низку єпархій, де в цьому є особлива потреба. Ряд загальноцерковних урочистих заходів, таких як інтронізація Предстоятеля, його тезоіменитство, святкування річниці Хрещення Руси-України, нинішні урочистості з нагоди першої річниці Об’єднавчого Собору, забезпечені Митрополією на достойному представницькому рівні, – зазначив митрополит Епіфаній. – Разом з тим, Київська Митрополія не збирає внески з єпархій на загальні церковні потреби, хоча такі відрахування передбачені статутно. Ми розуміємо, що в період становлення Церкви ці кошти є потрібними на місцях. Саме тому окрім внесків від Михайлівського Золотоверхого та Михайлівського Видубицького монастирів, які лише малою мірою покривають витрати Митрополії, основу фінансування витрат складають благодійні меценатські пожертви. Питання фінансового забезпечення поточної діяльності та розвитку є надзвичайно важливими, тому в жовтні було утворено Митрополичий Фонд Православної Церкви України, призначення якого – акумулювати благодійні кошти та проводити їхнє належне адміністрування. У лютому наступного року ми плануємо здійснити його публічну презентацію, залучивши до роботи фонду одну з провідних аудиторських компаній, що має гарантувати прозорість праці та довіру. Наша мета – закласти сучасні, довгострокові основи для фінансового забезпечення різних напрямків діяльності Церкви".

На сьогодні три помісні Церкви – Константинопольська, Елладська та Антіохійська – встановили офіційні відносини з ПЦУ, щодо РПЦ, то Епіфаній сказав: ""Російська Православна Церква є однією з Помісних Церков, і саме як таку ми сприймаємо її – нашу Дочку, народжену від Дніпровської купелі через місіонерів, що проповідували Євангеліє, розійшовшись із Києва по всій Руси. Отже так само, як і з іншими Помісними Церквами, з цією Церквою ми бажаємо мати повноцінне спілкування, як автокефальна Українська Церква з автокефальною Російською Церквою. Московському Патріархату слід полишити старі марні сподівання, що з плином часу або з допомогою сильних світу цього він зможе знову опанувати церковну владу над Україною, як сталося це у минулих століттях".

За словами глави ПЦУ, викликає подив те, що з боку Католицької Церкви та інших християнських конфесій ставлення до ПЦУ "значно більше відповідає євангельським настановам, ніж це є з боку православного Московського Патріархату та його однодумців. Маємо засвідчити, що з Греко-Католицькою та Римсько-Католицькою Церквою, з низкою протестантських конфесій, з єпархією Вірменської Апостольської Церкви у нас склалися добрі відносини".

Особливо глава ПЦУ наголосив, що "питання загального єднання між Православною і Католицькою Церквою розглядаємо і будемо надалі розглядати лише у відповідності до православного віровчення та у згоді з іншими Помісними Православними Церквами". Цим митрополит Епіфаній відповів на періодичні чутки з боку спікерів РПЦ щодо "скорого" об'єднання ПЦУ з католиками.

Крім того, глава ПЦУ торкнувся "одного з найбільш болючих для усіх нас внутрішніх питань – заяв та дій Почесного Патріарха Філарета". Для того, щоби "захистити нашу Помісну Церкву від спроб розділення або привласнення якимись новими структурами назв Церков, що утворили ПЦУ, нам необхідно внести до Статуту Київської Митрополії доповнення, яке зафіксує її правонаступництво, в тому числі щодо назв УПЦ КП та УАПЦ", сказав Епіфаній. Також він запропонував Собор "закликати Почесного Патріарха Філарета та його оточення до примирення і припинення самоізоляції, ствердивши гарантії положення Почесного Патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП»".

Ця та інші пропозиції, зокрема звернення до української держави та міжнародної спільноти у справі захисту свободи совісті та віросповідання в цілому в Україні та зокрема на окупованих територіях Криму і Донбасу, були внесені на розгляд Собору, відбулося обговорення широкого кола питань із життя Церкви. У підсумку Архієрейський Собор ухвалив відповідні постанови.

Після завершення засідання глава ПЦУ поспілкувався з журналістами. Згодом, в тисячолітній святині Православної Церкви – соборі святої Софії Київської митрополита Епіфаній у співслужінні єпископату звершив подячний молебень.