У підвалі церкви-музею сакрального мистецтва ім. Блаженного Казимира-Климентія Шептицького на вул. Максима Кривоноса у Львові працюють троє безпритульних. Розкопують піщану долівку. За 8 год. роботи отримують 20 грн, повідомляє Газета по-українськи.

64-річний Микола родом з Херсона. Одягнений у старий светр з візерунком, потріпані спортивні штани. Поволі насипає лопатою пісок у відро. Поряд складені кістяки — у підвалі були поховання. Посередині стоїть розпалена грубка. Навколо неї — металеві миски з супом.

— Бомжам ніколи добре не було, — копає ногою грубку. — У нас кожен день однаковий. Єдина радість — нам почали подарки робити. На Миколая якісь студенти приносили шкарпетки, цукерки, мило. На Різдво вечеря була. Обіди роблять безплатні.

Із 48-річним Дмитром розмовляємо у мікрорайоні Сихів. Він не має житла з літа. Ночувати ходить у Центр обліку та нічного перебування громадян на вул. Кирилівській, біля Янівського цвинтаря.

— Але в "ночльожку" пускають з восьмої вечора. А де до того часу бути? На вокзал пішов — там мєнти, виганяють одразу. Особєнно на вихідних їх боїмося. Людей на вулиці нема, а їм "галочки" нужни. Кого брати, як не бомжа?

Питаю, чи голодний.

— Голодний. Люди зараз викидають на мусор хіба хліб із плєсєнню або то, шо вже завонялося. А в "ночльожці" годують так собі. Німці в концлагєрі кращу похльобку готували. Ходимо обідати на Богдана Хмельницького (тут влаштовує благодійні сніданки релігійна спільнота "Мілес Єзу". - кор.). Жратва ніби нормальна. Але порції хрінові. Спочатку прийду я, мені на дно накидають тієї їжі. А після мене малосімейниє (має на увазі малозабезпечені родини. — кор.) з бутлями і позабирають усе. Раніше давали перше та друге, через малосімейних тепер тільки друге.

— Як змінилися львівські безпритульні? Зараз вони принаймні знають, де можна переночувати, поїсти, взяти чисті речі, — каже отець 36-річний Олег Федоренко, директор Центру обліку та нічного перебування громадян. — Поменшало жінок — ними більше займаються різні громадські організації. А ще змінилося ставлення медиків. Раніше у "швидкій" як чули, що викликаємо на Кирилівську, навіть їхати не хотіли. Причини, через які люди втрачають житло, незмінні — алкоголь, ув'язнення, квартирні махінації. Знаю двох людей, які пішли на вулицю з власної волі. Житло є, але їм так хочеться.

— Нікому ми не нужни, — говорить львів'янин Віталій, 59 років. — Ходив слух, що на Різдво усіх посадять у бомжовозку і вивезуть за місто. Та судьба оминула. Але на Євро навіть не знаю, де ховатися. У місті покажешся — зразу загребуть.

900 безпритульних зареєстрували за три роки роботи Центру обліку та нічного перебування громадян. Приймають тільки тих, хто пройшов медогляд. Зараз там живуть 32 людей. Їх середній вік — 43-45 років.

Назвати точну кількість безпритульних у Львові та скільки їх померло останнім часом, у прес-службі міської ради не змогли. Кажуть, такої статистики не ведуть.Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/lviv-newspaper/_20-griven-platyat-za-visim-godin-roboti/417777">Gazeta.ua</a>

Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/lviv-newspaper/_20-griven-platyat-za-visim-godin-roboti/417777">Gazeta.ua</a>