Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

10 08 2012   Василь Балушок, кандидат історичних наук
Українські

Нащадки шляхтичів не піддавалися русифікації і трималися української мови

У фільмі "Вогнем і мечем" режисера Єжи Гофмана гетьман Богдан Хмельницький після перемоги під Жовтими Водами просить татарського союзника Тугай-бея віддати йому рядових полонених шляхтичів:

- Вони - русини, і я їх заберу до свого війська.

Серед полонених був і майбутній генеральний писар та гетьман Іван Виговський, що походив із православної шляхти з Овруччини. Після його переходу на бік козаків до повсталих пристали й інші Виговські, які жили в селі Вигів.

Козаки Хмельницького, надто попервах, воювали переважно проти середньої та дрібної української шляхти. На Поділлі, Волині, Наддніпрянщині вона чисельно значно переважала польську. І на ній, як найближчій територіально, передусім лежав клопіт з організації відсічі козацьким військам. Не оминало її й посполите рушення, тобто шляхетське ополчення. "Козаки й селяни, грабуючи панські оселі, не дуже-то розбирали, якої віри й національності пан держався", - писав історик і письменник Орест Левицький у документальному оповіданні про пригоди шляхтича Прокопа Верещаки за часів Хмельниччини.

У 1650-х до Овруцького ґродського уряду зі скаргами на козацькі "розбої та ґвалти" не раз зверталася дрібна православна шляхта. Козаки й "чернь" відбирали в них і знищували "привілеї від королів польських". Тобто важливі документи, що підтверджували шляхетство. Зрештою, головною причиною Хмельниччини було бажання козацтва домогтися рівних зі шляхтою прав. Бо козаки, як і шляхтичі, були людьми збройного ремесла. Зі створенням власної держави на Лівобережжі козацтво, принаймні в частині України, вибороло собі роль нової еліти. В іншій частині - на Правобережжі й у Галичині - нею залишалася шляхта.

Цілі гнізда поселень нащадків дрібної української шляхти в Україні збереглися до сьогодні. Частина з них є дуже давніми, а нащадки шляхтичів у них живуть цілими околицями - кущами сіл і містечок. Тому таку шляхту називають "околичною". Її нащадки є на Волині, на Поділлі, Київщині та Житомирщині. Багато їх у Галичині, зокрема в районах міст Самбір, Дрогобич, Стрий, Жидачів, Калуш, Коломия, Турка та ін.

Заушшя біля Коростеня на Житомирщині - одна з найбільших шляхетських околиць в Україні. Тут обабіч річки Уж, яка колись звалася Ушою (звідси й назва), розташовано понад 40 сіл, заселених нащадками дрібної шляхти - Вигів, Недашки, Скурати, Мелені, Бехи, Каленське, Білошиця, Чоповичі, Васьковичі, Ходаки, Дідковичі тощо.

Ці села майже всуціль заселені Виговськими, Недашківськими, Скуратівськими, Меленівськими, Бехами, Каленськими, Білошицькими, Чопівськими, Васьківськими, Ходаківськими, Дідківськими тощо. Із часом, коли роди дуже розросталися, вони розгалужувалися на так звані придомки. Приміром, Меленівські поділені на Васяновичів, Стретовичів, Мойсієнків, Самойленків, Грищенків.

Свої родоводи вони ведуть від місцевих бояр - васалів київського воєводи, а ще давніше київського князя. Наприклад, за ревізією 1571 року в Скуратах жили четверо бояр Скуратівських, які несли військову службу, в Ходаках - десятеро Ходаківських, у Меленях - п'ятеро Меленівських. Ідеться лише про голів сімей, бо членів їхніх родин не заведено було враховувати.

Бідне, але гонорове Заушшя постійно воювало з овруцькими старостами. Ті, маючи під боком стільки переважно незаможної шляхти, намагалися поживитися за її рахунок. Та заушани відстоювали своє шляхетство. І на судових процесах, і виганяючи старостинських урядників силою зброї. Удавалися й безпосередньо до короля. Так, 1598 року аудієнцію в Сигізмунда ІІІ Вази отримав один із Бехів. Був "у скромній хлопській сермязі, в ходаках, але із шаблею при боці, з вусами по-шляхетськи бундючними".

Шляхта із Заушшя завжди мала українську (руську, за тодішньою самоназвою) самосвідомість. Приміром, 1680 року стався такий інцидент: брати Меленівські після хрещення за католицьким обрядом дитини їхньою сестрою, заміжньою за поляком, викинули немовля на подвір'я, вигукуючи:

- Хай не множиться між нами собачий лядський народ, хай його пси з'їдять.

Христофор Виговський - родич Івана Виговського - напередодні Хмельниччини закохався в панну Маріанну Ласківну, доньку брацлавського урядовця Федора Ласка. Але йому, дрібному шляхтичеві, відмовили. Коли піднялося повстання, Христофор Виговський скористався з цього. Як пишуть у протестації брат дівчини та її опікун Стефан Ласко (батька вже не було серед живих), панну захопив "козацьким правом". Тобто викрав і взяв собі за дружину. У записі нічого не згадано, як ставилася до цього сама Маріанна Ласківна. Можливо, що не мала нічого проти, бо серед шляхти такі романтичні пригоди були в пошані.

Нащадки шляхти Заушшя, що живуть на Поліссі далеко від індустріальних центрів, і сьогодні вирізняють себе з-поміж довколишніх "мужиків". Хоч мають близький до них побут. Їхні жінки й дівчата також працювали у полі - дрібна шляхта обробляла землю сама. Але, на відміну від селян, носила одяг, ближчий до міського. Спали не на полу, а на ліжках, будували хати з дерев'яною долівкою, перед житлами мали квітники тощо.

- У нас і тепер у селі списки на вибори чи там ще якісь коли складають, то зразу пишуть усіх шляхтичів, а тоді вже "мужиків" - тих, і тих в алфавітному порядку. Але обов'язково "мужиків" пишуть після шляхтичів, - розповідає 30-річний Олександр Васянович-Меленівський із села Мелені Коростенського району на Житомирщині - історичній Овруччині.

Таке ж укладання громадських списків - спочатку шляхтичі, а потім "хлопи" - побутує й досі у селі Витвиця Долинського району на Івано-Франківщині.

- До Другої світової війни місцева шляхта не одружувалася з "хлопами", і навіть зараз це трохи є, - розповідає 73-річний Михайло Витвицький. - Батьки не дозволяли. Були різниці в одязі шляхти від "хлопів". Наприклад, у 1950-х "хлопка" посміла запнутися як шляхтянка і прийшла до церкви, то жінки-шляхтянки зірвали з неї хустку й подерли на шматки.

У Витвиці й сьогодні в церкві шляхта та "хлопи" стоять по різні боки. Дрібна українська шляхта Галичини трималася "руської віри" - греко-католицького віровизнання. По деяких селах навіть у колгоспах окремо були "шляхоцькі" бригади й "рустикальні" - селянські, "хлопські".

- Шляхетські діти мусили краще вчитися за "хлопських", бо так треба було, - продовжує Витвицький. - А коли в якій шляхетській сім'ї з'являвся п'яниця, то родичі його всі дуже пильнували, щоб не показався п'яним на людях. Ну бо як то шляхтичеві та бути пияком? Ще пам'ятаю, як малим я вкрав помідори з чийогось городу. То мама заставила їх віднести, віддати й перепросити.

Шляхтичі перші пішли в Українські січові стрільці, а пізніше в ОУН-УПА. А вже за ними потяглися "хлопи". Мій дядько Степан Витвицький загинув у січових стрільцях. Прийшов після боїв із поляками, коли наших розбили, весь поранений, рука на перев'язі. А діди кажуть: "Шо ж ти, хлопче, сам прийшов, а Україну не відстояв?" І він тоді забрав гвинтівку й пішов знов, і вже не вернувся. А у нього дівчина була, то довго заміж не виходила, все його чекала. А молодший брат його, мій дядько Іван, коли виріс і вивчився, написав слова пісні "Повіяв вітер степовий".

У Центральній Україні нащадків української шляхти сьогодні називають "поляками", а в деяких місцевостях "дворянами". Тим, хто за допомогою збережених документів у ХІХ ст. довів російській владі власне шляхетство, як-от околична шляхта Коростенщини, ті "дворяни". Саме звідти походять люди з прізвищами Виговські, Недашківські, Скуратівські, Стретовичі та ін. А ті, хто таких документів не зберіг, стали "поляками".

У часи найбільшої русифікації те середовище найстійкіше трималося української мови й культури. Коли цих людей запитуєш, чи вважають вони себе поляками - бо серед них чимало римо-католиків, - то зазвичай відповідають, що це, мовляв, їхні предки такими були, а вони вже українці.

9/10 шляхти, що воювала проти козаків під Жовтими Водами й під Пилявцями, були русинами - українцями, за підрахунками історика Антонія-Йосипа Роллє (1830-1894).

Він проаналізував актовий матеріал і наводить конкретні прізвища цих українських шляхтичів, зокрема з Овруччини: Олександр та Семен Закусили, Олександр Бех, Олександр Серебриський, Ян Кевлич із розгалуженого роду Дідківських і багато інших.

Доля їх виявилася різною: дехто далі боровся проти повсталих, хтось загинув, а деякі пристали до козаків. Більшість козацької старшини походила з дрібної шляхти й мала свої герби.

Царський уряд більшість дрібної шляхти перевів у селяни


Від занепаду Київської Русі до XVI ст. на українських землях нобілітет - провідну суспільну верству - становило боярство. Його верхівка звалася зем'янами. Саме на плечі цих бояр лягав обов'язок боротися з ворогами, бо це був збройний стан, подібний до європейського рицарства. Аристократією були давні княжі роди - Острозькі, Вишневецькі, Заславські, Збаразькі, Несвізькі, Сангушки, Чорторийські, Ружинські, Курцевичі, Порицькі, Воронецькі та інші.

У середині - другій половині XVI ст., зі входженням України до складу Речі Посполитої, бояри отримали шляхетство. У Галичині, що перебувала під польською владою ще з другої половини XIV ст., це сталося на століття раніше. Приблизно тоді ж серед української шляхти поширилися й прізвища із закінченням -цький, -ський, які заведено вважати польськими. Насправді вони є шляхетськими й означають власність на маєток у певній місцевості, від назви якої й утворені. Наприклад, Виговські - власники села Вигів, Загоровські - Загорова тощо. І поширені вони були серед шляхти не тільки польської, а й української, білоруської, чеської та словацької. Ці прізвища є відповідниками до німецьких рицарсько-аристократичних прізвищ із "фон" і французьких із "де".

На межі XVI-XVII ст. руські княжі роди або вимерли, або полонізувалися й переходили в католицтво. В Україну хлинули й суто польські магнатські роди - Потоцькі, Конєцпольські. Та численна пересічна шляхта залишалася переважно місцевою - православною або, пізніше, уніатською. Дрібних польських переселенців-шляхтичів у Правобережну Україну було не так багато, щоби сполонізувати місцевий шляхетський загал. Та й їхали сюди дрібні шляхтичі не так із Польщі, як із Волині та Галичини. А прибулі поляки, беручи шлюби з українськими шляхтянками, самі в більшості українізувалися. Єдине, що могло в них лишитися з "польськості", - римо-католицьке віровизнання.

У 1793-1795 роках Правобережжя приєднали до Росії. Царський уряд, одразу по придушенню польських повстань 1830-1831-го й особливо 1861-1863 років, провів масштабну ревізію шляхетства. Дрібним шляхтичам, які мали відповідні документи, надали дворянство, попри незаможність. А тих, у кого документи не вціліли, перевели в "однодворці" - одну з категорій державних селян. Таких виявилася більшість. Та вони все одно не злилися з селянами, а й далі зберігали свою осібність і гоноровитість. Бо пам'ятали своє "немужицьке" походження.
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/history-journal/_naschadki-shlyahtichiv-ne-piddavalisya-rusifikaciji-i-trimalisya-ukrajinskoji-mo/359254">Gazeta.ua</a>

Теги:


Матеріали за темою
Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту

Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
Інформація

Відвідувачі, що знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній новині.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

В Конотопской епархии УПЦ хотят привлечь мэра Глухова к...

josephus

josephus написал:

Господи Ісусе Христе! Притягне у пекло до відповідальності винних у загарбанні українських храмів московськими окупантами! Амінь!

Победить Россию. Почему нужно воспитывать гражданина, а...

Абракадабра

Абракадабра написал:

Удивила госпожа Щеткина. Не она ли выступала постоянной русофобкой в своихже статьях? А вот теперь так радикально увидеть свет в конце туннеля: нужно, оказывается, не только воевать, нужно еще как-то о благе, о развитии страны думать. Да... Видно нашему правительству совсем туго, раз уж такие заказы против него пошли. Впрочем, вполне справедливые.

Победить Россию. Почему нужно воспитывать гражданина, а...

josephus

josephus написал:

Якщо мадам Щеткина не хоче (не може) стати української патріоткою, то хоча би вже була корисною Україні громадянкою і воякам шкарпетки вязала, а не отакі "глыбы" невідомо про що писала fellow  

Социолог Владимир Паниотто: Безответная любовь украинце...

josephus

josephus написал:

"...у украинского общества безответная любовь к России... многие больше доверяют российским каналам...сейчас Батькивщина занимает первое место, и в партийном рейтинге, и Тимошенко опережает остальных в президентском рейтинге" - фсбешный <...>! Зачем украинский сайт работает на кремль? am

Отредактировано.
админ

Помощник главы Богословской комиссии УПЦ придумал образ...

Onufriy

Onufriy написал:

составил для верующих образец заявления отказа от ИНН за умерших

У/РПЦ. Торжество "канонічного" маразму

Нічого якісно нового

Возле мэрии Николаева прошел пикет против строительства...

Over200

Over200 написал:

Сильний пікет та багато мітингувальників. Браво. lol

Церкви Одеси просять не дотувати УПЦ з міського бюджету

Філософ

Філософ написал:

Та ж Церква відділенна від держави, чи на цьому відділенність гундяївців закінчується?

Католицькі єпископи України розглянули релігійно-політи...

josephus

josephus написал:

Коли ставати на коліна? Вияснили? Головне перед ким стояти на колінах, вимолюючи реєстрацію! У слуги сатани з кремля - ганьба РКЦ!!!  

Духовенство УАПЦ взяло участь у прибиранні тернопільськ...

dima222

dima222 написал:

А что остается делать этим бедным батюшкам как только парки убирать - УАПЦ в другом бездеятельна. Теперь епископ Б. поганяет тернопольских иерев Божииих с молебнами возле памятников, скульптур и досок по городу, по паркам и скверам, раскажет сколько у них должно быть зарплаты по закону, соберет еще пять-шесть Соборов в год, на том и завянут. Беда)  

У Криму служителі УПЦ освятили окупаційну "прикордонну...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: PapaZol
Як приклад маємо таку ж ситуацію що то теперішнього патріарха Філарета
 
Непогано, що Ви визнаєте його патріархом! +5!!
Але приклад Філарета тут не допоможе - в УПЦ КП немає таких плідних стосунків з ФСБ, якими може похвалитися У/РПЦ smile 

замість проповіді Євангелія говорять про політику

То булоб іще пів біди, якби РПЦ просто порола політику!.. Проблемка трохи гостріша - вони відверто порять святоросійську етнофілетичну єресь 

Так що яке там "євангеліє"...

Церкви Одеси просять не дотувати УПЦ з міського бюджету

PapaZol

PapaZol написал:

Маячня, бо вони б і хотіли таку підтримку - та народ проти.

У Криму служителі УПЦ освятили окупаційну "прикордонну...

PapaZol

PapaZol написал:

Ну це ви загнули wink
Як приклад маємо таку ж ситуацію що то теперішнього патріарха Філарета  - він ще тоді загравав з владою за що йому і не дали патрірший куколь, хоча його це не спинило. А на рахунок освящення зброї - то погугліть, бо філарет на всіх урочистостях підтримує партію війни.
Коли замість проповіді Євангелія говорять про політику , закрадається відчуття ща нас знову намахали. Але тепер вже за нашим бажанням. sad

Німецькі протестанти-благодійники взяли під опіку Рівне...

josephus

josephus написал:

Слава Богу! Подяка справжнім братам! 

Помер митрополит УПЦ, звільнений півроку тому від управ...

josephus

josephus написал:

Сводки с фронта -  рпц: 200 - 1 fellow
У нас - подорвали склады в Балаклее am  

Швейцарский экономист и теолог стал священником Киевско...

dima222

dima222 написал:

Приятно, что КП выходит на международный уровень. А вместе с ним и Украина. Меня лично порадовало и то, что грузины Украины планируют строить храм в Киевском Патриархате.  https://www.cerkva.info/posts/patriarkh-filaret-zustrivsia-z-predstavnykam
y-hruzynskoi-diaspory-v-ukraini