Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

10 08 2012   Василь Балушок, кандидат історичних наук
Українські

Нащадки шляхтичів не піддавалися русифікації і трималися української мови

У фільмі "Вогнем і мечем" режисера Єжи Гофмана гетьман Богдан Хмельницький після перемоги під Жовтими Водами просить татарського союзника Тугай-бея віддати йому рядових полонених шляхтичів:

- Вони - русини, і я їх заберу до свого війська.

Серед полонених був і майбутній генеральний писар та гетьман Іван Виговський, що походив із православної шляхти з Овруччини. Після його переходу на бік козаків до повсталих пристали й інші Виговські, які жили в селі Вигів.

Козаки Хмельницького, надто попервах, воювали переважно проти середньої та дрібної української шляхти. На Поділлі, Волині, Наддніпрянщині вона чисельно значно переважала польську. І на ній, як найближчій територіально, передусім лежав клопіт з організації відсічі козацьким військам. Не оминало її й посполите рушення, тобто шляхетське ополчення. "Козаки й селяни, грабуючи панські оселі, не дуже-то розбирали, якої віри й національності пан держався", - писав історик і письменник Орест Левицький у документальному оповіданні про пригоди шляхтича Прокопа Верещаки за часів Хмельниччини.

У 1650-х до Овруцького ґродського уряду зі скаргами на козацькі "розбої та ґвалти" не раз зверталася дрібна православна шляхта. Козаки й "чернь" відбирали в них і знищували "привілеї від королів польських". Тобто важливі документи, що підтверджували шляхетство. Зрештою, головною причиною Хмельниччини було бажання козацтва домогтися рівних зі шляхтою прав. Бо козаки, як і шляхтичі, були людьми збройного ремесла. Зі створенням власної держави на Лівобережжі козацтво, принаймні в частині України, вибороло собі роль нової еліти. В іншій частині - на Правобережжі й у Галичині - нею залишалася шляхта.

Цілі гнізда поселень нащадків дрібної української шляхти в Україні збереглися до сьогодні. Частина з них є дуже давніми, а нащадки шляхтичів у них живуть цілими околицями - кущами сіл і містечок. Тому таку шляхту називають "околичною". Її нащадки є на Волині, на Поділлі, Київщині та Житомирщині. Багато їх у Галичині, зокрема в районах міст Самбір, Дрогобич, Стрий, Жидачів, Калуш, Коломия, Турка та ін.

Заушшя біля Коростеня на Житомирщині - одна з найбільших шляхетських околиць в Україні. Тут обабіч річки Уж, яка колись звалася Ушою (звідси й назва), розташовано понад 40 сіл, заселених нащадками дрібної шляхти - Вигів, Недашки, Скурати, Мелені, Бехи, Каленське, Білошиця, Чоповичі, Васьковичі, Ходаки, Дідковичі тощо.

Ці села майже всуціль заселені Виговськими, Недашківськими, Скуратівськими, Меленівськими, Бехами, Каленськими, Білошицькими, Чопівськими, Васьківськими, Ходаківськими, Дідківськими тощо. Із часом, коли роди дуже розросталися, вони розгалужувалися на так звані придомки. Приміром, Меленівські поділені на Васяновичів, Стретовичів, Мойсієнків, Самойленків, Грищенків.

Свої родоводи вони ведуть від місцевих бояр - васалів київського воєводи, а ще давніше київського князя. Наприклад, за ревізією 1571 року в Скуратах жили четверо бояр Скуратівських, які несли військову службу, в Ходаках - десятеро Ходаківських, у Меленях - п'ятеро Меленівських. Ідеться лише про голів сімей, бо членів їхніх родин не заведено було враховувати.

Бідне, але гонорове Заушшя постійно воювало з овруцькими старостами. Ті, маючи під боком стільки переважно незаможної шляхти, намагалися поживитися за її рахунок. Та заушани відстоювали своє шляхетство. І на судових процесах, і виганяючи старостинських урядників силою зброї. Удавалися й безпосередньо до короля. Так, 1598 року аудієнцію в Сигізмунда ІІІ Вази отримав один із Бехів. Був "у скромній хлопській сермязі, в ходаках, але із шаблею при боці, з вусами по-шляхетськи бундючними".

Шляхта із Заушшя завжди мала українську (руську, за тодішньою самоназвою) самосвідомість. Приміром, 1680 року стався такий інцидент: брати Меленівські після хрещення за католицьким обрядом дитини їхньою сестрою, заміжньою за поляком, викинули немовля на подвір'я, вигукуючи:

- Хай не множиться між нами собачий лядський народ, хай його пси з'їдять.

Христофор Виговський - родич Івана Виговського - напередодні Хмельниччини закохався в панну Маріанну Ласківну, доньку брацлавського урядовця Федора Ласка. Але йому, дрібному шляхтичеві, відмовили. Коли піднялося повстання, Христофор Виговський скористався з цього. Як пишуть у протестації брат дівчини та її опікун Стефан Ласко (батька вже не було серед живих), панну захопив "козацьким правом". Тобто викрав і взяв собі за дружину. У записі нічого не згадано, як ставилася до цього сама Маріанна Ласківна. Можливо, що не мала нічого проти, бо серед шляхти такі романтичні пригоди були в пошані.

Нащадки шляхти Заушшя, що живуть на Поліссі далеко від індустріальних центрів, і сьогодні вирізняють себе з-поміж довколишніх "мужиків". Хоч мають близький до них побут. Їхні жінки й дівчата також працювали у полі - дрібна шляхта обробляла землю сама. Але, на відміну від селян, носила одяг, ближчий до міського. Спали не на полу, а на ліжках, будували хати з дерев'яною долівкою, перед житлами мали квітники тощо.

- У нас і тепер у селі списки на вибори чи там ще якісь коли складають, то зразу пишуть усіх шляхтичів, а тоді вже "мужиків" - тих, і тих в алфавітному порядку. Але обов'язково "мужиків" пишуть після шляхтичів, - розповідає 30-річний Олександр Васянович-Меленівський із села Мелені Коростенського району на Житомирщині - історичній Овруччині.

Таке ж укладання громадських списків - спочатку шляхтичі, а потім "хлопи" - побутує й досі у селі Витвиця Долинського району на Івано-Франківщині.

- До Другої світової війни місцева шляхта не одружувалася з "хлопами", і навіть зараз це трохи є, - розповідає 73-річний Михайло Витвицький. - Батьки не дозволяли. Були різниці в одязі шляхти від "хлопів". Наприклад, у 1950-х "хлопка" посміла запнутися як шляхтянка і прийшла до церкви, то жінки-шляхтянки зірвали з неї хустку й подерли на шматки.

У Витвиці й сьогодні в церкві шляхта та "хлопи" стоять по різні боки. Дрібна українська шляхта Галичини трималася "руської віри" - греко-католицького віровизнання. По деяких селах навіть у колгоспах окремо були "шляхоцькі" бригади й "рустикальні" - селянські, "хлопські".

- Шляхетські діти мусили краще вчитися за "хлопських", бо так треба було, - продовжує Витвицький. - А коли в якій шляхетській сім'ї з'являвся п'яниця, то родичі його всі дуже пильнували, щоб не показався п'яним на людях. Ну бо як то шляхтичеві та бути пияком? Ще пам'ятаю, як малим я вкрав помідори з чийогось городу. То мама заставила їх віднести, віддати й перепросити.

Шляхтичі перші пішли в Українські січові стрільці, а пізніше в ОУН-УПА. А вже за ними потяглися "хлопи". Мій дядько Степан Витвицький загинув у січових стрільцях. Прийшов після боїв із поляками, коли наших розбили, весь поранений, рука на перев'язі. А діди кажуть: "Шо ж ти, хлопче, сам прийшов, а Україну не відстояв?" І він тоді забрав гвинтівку й пішов знов, і вже не вернувся. А у нього дівчина була, то довго заміж не виходила, все його чекала. А молодший брат його, мій дядько Іван, коли виріс і вивчився, написав слова пісні "Повіяв вітер степовий".

У Центральній Україні нащадків української шляхти сьогодні називають "поляками", а в деяких місцевостях "дворянами". Тим, хто за допомогою збережених документів у ХІХ ст. довів російській владі власне шляхетство, як-от околична шляхта Коростенщини, ті "дворяни". Саме звідти походять люди з прізвищами Виговські, Недашківські, Скуратівські, Стретовичі та ін. А ті, хто таких документів не зберіг, стали "поляками".

У часи найбільшої русифікації те середовище найстійкіше трималося української мови й культури. Коли цих людей запитуєш, чи вважають вони себе поляками - бо серед них чимало римо-католиків, - то зазвичай відповідають, що це, мовляв, їхні предки такими були, а вони вже українці.

9/10 шляхти, що воювала проти козаків під Жовтими Водами й під Пилявцями, були русинами - українцями, за підрахунками історика Антонія-Йосипа Роллє (1830-1894).

Він проаналізував актовий матеріал і наводить конкретні прізвища цих українських шляхтичів, зокрема з Овруччини: Олександр та Семен Закусили, Олександр Бех, Олександр Серебриський, Ян Кевлич із розгалуженого роду Дідківських і багато інших.

Доля їх виявилася різною: дехто далі боровся проти повсталих, хтось загинув, а деякі пристали до козаків. Більшість козацької старшини походила з дрібної шляхти й мала свої герби.

Царський уряд більшість дрібної шляхти перевів у селяни


Від занепаду Київської Русі до XVI ст. на українських землях нобілітет - провідну суспільну верству - становило боярство. Його верхівка звалася зем'янами. Саме на плечі цих бояр лягав обов'язок боротися з ворогами, бо це був збройний стан, подібний до європейського рицарства. Аристократією були давні княжі роди - Острозькі, Вишневецькі, Заславські, Збаразькі, Несвізькі, Сангушки, Чорторийські, Ружинські, Курцевичі, Порицькі, Воронецькі та інші.

У середині - другій половині XVI ст., зі входженням України до складу Речі Посполитої, бояри отримали шляхетство. У Галичині, що перебувала під польською владою ще з другої половини XIV ст., це сталося на століття раніше. Приблизно тоді ж серед української шляхти поширилися й прізвища із закінченням -цький, -ський, які заведено вважати польськими. Насправді вони є шляхетськими й означають власність на маєток у певній місцевості, від назви якої й утворені. Наприклад, Виговські - власники села Вигів, Загоровські - Загорова тощо. І поширені вони були серед шляхти не тільки польської, а й української, білоруської, чеської та словацької. Ці прізвища є відповідниками до німецьких рицарсько-аристократичних прізвищ із "фон" і французьких із "де".

На межі XVI-XVII ст. руські княжі роди або вимерли, або полонізувалися й переходили в католицтво. В Україну хлинули й суто польські магнатські роди - Потоцькі, Конєцпольські. Та численна пересічна шляхта залишалася переважно місцевою - православною або, пізніше, уніатською. Дрібних польських переселенців-шляхтичів у Правобережну Україну було не так багато, щоби сполонізувати місцевий шляхетський загал. Та й їхали сюди дрібні шляхтичі не так із Польщі, як із Волині та Галичини. А прибулі поляки, беручи шлюби з українськими шляхтянками, самі в більшості українізувалися. Єдине, що могло в них лишитися з "польськості", - римо-католицьке віровизнання.

У 1793-1795 роках Правобережжя приєднали до Росії. Царський уряд, одразу по придушенню польських повстань 1830-1831-го й особливо 1861-1863 років, провів масштабну ревізію шляхетства. Дрібним шляхтичам, які мали відповідні документи, надали дворянство, попри незаможність. А тих, у кого документи не вціліли, перевели в "однодворці" - одну з категорій державних селян. Таких виявилася більшість. Та вони все одно не злилися з селянами, а й далі зберігали свою осібність і гоноровитість. Бо пам'ятали своє "немужицьке" походження.
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/history-journal/_naschadki-shlyahtichiv-ne-piddavalisya-rusifikaciji-i-trimalisya-ukrajinskoji-mo/359254">Gazeta.ua</a>

Теги:


Матеріали за темою
Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту

Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
Інформація

Відвідувачі, що знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній новині.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

УПЦ (МП) «под колпаком хунты»: много шума из ничего

dutchak1

dutchak1 написал:

Религиозный публицист могла бы обратить внимание, что у всех христианских конфессий почти все внутренние установки противоречат законодательству Украины. Например, они говорят что вся власть от Бога. Что явно противоречит Конституции Украины. Потом они говорят что основателем их организации есть Исус Христос и при этом не предоставляют документов с подписями и печатями. Много ещё всякого на что депутаты не обращают внимание. Все радеют за вольную смену юрисдикции но почему то никто не считает за нужное спросить принимающую организацию - они то согласны принять новую общину? Тут то можна заметить очередную глупость нашего законодательства. Наши церкви не являются субъектами права и общины переходят из пустого места в пустое.

Перенесение мощей свт. Николая из Мир Ликийских в Бари ...

dima222

dima222 написал:

И мы веруем, и живем надеждой. И что нам, православным, мешает быть единой Церковью с католиками? Ведь и мы по существу те же христиане-кат(ф)олики. Есть причины быть разделенными? - нет таких причин!

Молимся о единстве Церкви.  

Здоровий глузд. Вірним української Церкви про проблеми ...

Onufriy

Onufriy написал:

Приклад законопроектів № 4128 та 4511 показує малоефективність державних структур у боротьбі проти гібридного "православного" москвовірства

... ні держава ні суспільство не мають (і не можуть мати) ніяких захисних механізмів проти політправославної «святоросійської» отрути. Бо жодна громадська організація чи державна структура не здатна протидіяти трансльованій по «канонічним» каналам православноподібній маячні! Адже за маячню... за грати не посадиш.

Подолання цієї отрути не в компетенції ЗС, генпрокуратури чи СБУ – це сфера відповідальності винятково Церкви Христової

Завдання Церкви свідчити про віросповідну Істину 
Якщо вже УПЦ КП засуджує збочення "аллатри", то тим більше вона повинна засудити відхилення і її ФСБ-близнюка - РПЦ 

Це питання логіки

Молчание Ватикана привело к слухам и разнотолкам по пов...

josephus

josephus написал:

Как говаривали в Советской армии: Когда собаке нечего делать, она лижет одно место (собака - расейские и рашкованые сми у нас, одно место - те же самые сми) wink  

Молчание Ватикана привело к слухам и разнотолкам по пов...

dima222

dima222 написал:

Данилевич как всегда мутит воду - и вашим, и нашим - так резво работал на автокефалию УПЦ при митр. Владимире и так резко перекачнулся в сторону русскомирных при Онуфрии - потеряный для Украины человек...

“Я сам хочу видеть силу нашей Церкви”

Onufriy

Onufriy написал:

Данилевичу

понравилась фраза, которую я услышал на саммите в Вашингтоне: «В Церкви – не так, как в супермаркете, где ты берешь, что хочешь, а чего не хочешь, не берешь. Если назвался христианином, то... 

...то приймай і воцерковлених зрадників, і канонічних збоченців у єпископаті, і окультизм у Лаврі і, звичайно ж, - самого богопоставленого дідуся Пу...

Поправді: немає гріха на тому, хто зайде в супермаркет, але великий гріх тому, хто опиниться в зборищі нечестивців 

“Я сам хочу видеть силу нашей Церкви”

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: Філософ
що здивувало: а навіщо збиратись на "молитву" перед Верховною Радою? Це що нове місце поклоніня для гундяївців?

+5!!
Тут одне із двох: або аполітично-молитовний БМО п'яти б'є, вештаючись по політичних зборищах (чи то пак - по мітингах), або ВР - канонічний храм Бога Живого

Хіба не написано - дім Новінського домом молитви наречеться? request

В УАПЦ провели круглий стіл, на якому розповіли про кан...

dima222

dima222 написал:

Епископат видновлюють а прихожан то все меньше. Вот и секретарь Хмельницкой епархии УАПЦ уже перешел в КП. На Хмельнитчине еще остались приходы УАПЦ?  

http://uapc.te.ua/vidpovid-predstoyatelyu-uapc-na-povernennya-vladiki-mstislava/

Мое мнение, что УАПЦ - клонированая дщерь РПЦв противовес КП. Поэтому и радуюсь, что доживает свои последние дни.

Однако же существует большая опасность, что часть УАПЦ, в частности Тернопольскую епархию, может подмять под себя В. Бед. Тогда уж точно оплот Московского Патриархата во главе с Бедой будет стоять до смерти. Батюшки Тернополя превратятся в паломников, ежечасно святящих памятники города, и нужны будут только как источник денег. А Макарий и Андрей будут просто сожраны идеологом прабатькивской веры. А то и поубивают друг друга. Беда)

А вот и начало шоу - http://uapc.te.ua/xto-komu-perestavlyaye-nogi-mitropoliti-makarij-andriyu-chi-an
drij-makariyu/

 

“Я сам хочу видеть силу нашей Церкви”

Філософ

Філософ написал:

Як зауважив Тім, Данилевич знову казочок настрочив.
І так: в Північній Кореї християни терплять гоніння за Христа, але в Україні немає гонінь за Христа, тому які "гоніння" терплять гундяївці? Думаю і так всім ясно.

Якось випадково пригадалось: в одної із Церковних юрисдикцій  старообрядців  також центр в Москві (в країні агресорі). Дивно чому вони не піднімають цей "мракобєсний кіпіш", не проводять "малітвєнних стаяній"? Може просто тому, що не займаються політикою, і не "тєрплят ганєній" за "рускій мір"?

Ще одне що здивувало: а навіщо збиратись на "молитву" перед Верховною Радою? Це що нове місце поклоніня для гундяївців? Чи може храмів в Києві в них немає?

Православні інтелектуали (Кураєв, Говорун) позитивно відмітили дані законопроекти, звичайно що дещо ще потрібно доопрацювати, але це допомогло б реформувати парафіяльне життя. Але "наслідникам апостолів" і так добре. Сидіти в кабінетах, роз'їжати "па праздніках" на крутих тачках, стягати бабло з попів за ритуальні послуги. Тому й підняли  весь цей "крик" навколо даних законопроетктів.

Данилевич хоче побачити "мощь Церкви". Ну так звозити гопників, тітушняк, всяких там мракобісів, гундяївці "мастєра". Ну а що... "С....а православна" все оплатить...))

Ще там Данилевич щось говорить що для них люди вважливіші ніж храми... wink Ну і насмішив. Цинізм і лицемірство просто немає меж...

Ну а загалом, що можна сказати? Викривляють Правслав'я, як тільки можуть в ім'я "російського світу"...



Синод УПЦ КП обвинил лавру УПЦ (МП) в поддержке оккульт...

Onufriy

Onufriy написал:

А нічого так новина - Печерська лавра надає притулок окультній секті request
Духовненько... Та і як же їх було не прийняти? - свій до свого по своє

Сподіваюсь, вони хоч поділилися з Павлом Лебедем частинкою "Чінтоманя"? wink  
Последователи организации «Аллатра» вводятся в заблуждение и тем, что их центр деятельности находится в помещении на территории Киево-Печерской Лавры, которое предоставлено им в аренду монастырем Московского Патриархата. Наместник этого монастыря митрополит Павел (Лебедь) фигурирует в некоторых материалах организации. Это якобы должно подтверждать «непротиворечивость» учения и деятельности организации учению Православной Церкви"

Ще більшою мірою ніж "Алатра", 
підлягає засудженню гібридне напівокультне путінське москправослав'я 

Патриарх РПЦ побудил Всемирный Совет Церквей призвать в...

Onufriy

Onufriy написал:

Только привыкнешь к мысли о том, что права человека являются глобальной ересью и вот тебе на...

Рискует папа всея Руси

wink
А если обратиться за советом и помощью к Богу? Слабо?
 

Спочатку не хотів долучатися до дискусій про відомі зак...

dutchak1

dutchak1 написал:

Вражаючий симбіоз політичних міркувань і паралельного російському українського міра. Отче! Це діагностичний центр українському народу!

УПЦ нарахувала 10 тисяч своїх вірян під парламентом, жу...

Onufriy

Onufriy написал:

Трохи про ціну святоросійського мучеництва: "час розплати настав" fellow
http://nv.ua/ukr/ukraine/events/na-mitingu-upts-mp-pid-radoju-ochevidets-znjav-n

a-video-svjashchenika-z-pachkoju-groshej-1173342.html

Украина и украинцы в негласной переписке Константинопол...

Onufriy

Onufriy написал:

...с большим сожалением мы должны признать, что наша Мать Церковь Константинополя с болью следила на протяжении семидесяти лет Советской тирании за совершающимися антиканоническими действиями, думая, что все это происходит по диктовке и принуждению игемонической  тактики атеистического режима, и так как сострадала Вам, то осуждала это снисходительно. Однако сегодня, когда ветер Христовой свободы подул снова и навсегда, было бы поистине печальным считать, что длительное и навязанное сожительство с этим режимом препятствует, даже если и неосознанно, чтобы после нашего терпеливого ожидания судить так о событиях исторических нарушений канонических границ нашей святой Церкви

В Константинополі шкодіють, що так довго терпіли беззаконня у РПЦ, помилково приписуючи його тиску з боку режиму. А проблема була глибше: не в комунізмі, а в канонізмі smile 

“Я сам хочу видеть силу нашей Церкви”

Tim

Tim написал:

опять наша Юлечка очередную сказку записала.... человек либо сказочник по натуре либо кругозор бОльшего не позволяет увидеть. Ну а Данилевич -известный сказитель, хотя до профессионального дипломата лжеца Легойды В.Р ему ещё очень далеко.

 

Пы.Сы. мысли вслух. лет так 7 назад , во времена Ющенка, у нас в районе тоже была сделана попытка рейдерского захвата храма. Власть очень любила КП из чисто меркантильных побуждений. Захват произошёл, такое положение вещей таковым и осталось до сего дня.

Теперь чуточку подробнее. При предыдущем благочинном, которого поставили на эту должность как раз около 1991го года(царствовал он почти 20лет) ни на одно храмовое здание не было правоустанавливающих документов и/или не оформлено право собственности. Ни на один земельный участок под храмами. В облгосадминистрации об этом знали. А тут посреди поля(грубо говоря)- храм,построенный перед революцией ещё, 100 лет. в нормальном состоянии. А поп, который приезжал в это село из другого села (штатного клирика в храме не было по причине отсутсвия приемлемого поля для собирания мзды) -время от времени то бухал, то ругался.

народ поехал в УПЦшное наше еп.управление, -дай нам владыка своего попа. Ну а тот им и сказал -а вы его содержать будете? 20 бабок?

на том разговор и был окончен. А через очень непродолжительное время ушлые люди изыскали возможность, подсуетились, оформили устав новой религиозной общины в этом селе и подали документы на регистрацию и на передачу им этого здания. А гдето через месяц произошло то,что произошло. Своих верующих в селе практически не было, приехало несколько ПАЗиков со всей области и даже из соседней. Наши ,как обычно, начали под закрытым храмом молебен -грудью станем, но не пустим. Приезжие из ПАЗиков растолкали всё это собрание в грудь и спину и отслужили тут же литургию.(как это можно было служить после побоища -вопрос к КПшному архииерарху Илариону, он тогда там курировал и типа служил. видимо и совесть и вера позволили).

Да-да, я тоже там был, даже по 1+1 показывали...страшноватый цирк , конечно.

 

но речь была не о том, это всё о высоком. А елси опуститься на землю, то в остатке имеем 20 человек в центральном храме нашего райцентра, примерно столко же у КПшного попа. В том селе,  о котором говорилось выше - прихожан как не было так и нет, якобы туда поставили на постоянной основе штатную единицу, но он там наездами. Да и всё равно тут же заявили -платить надо. Прихожан стало чуть меньше, чем совсем.

 

вся эта демагогия о силе великана...по епархиям указы разослали,что надо бегом чтото подписывать. Православие громят. В четверг поедут! Стояние! Всех благочинных и попов, которые не служили, тут же вызвали в обл.центр вчера и под зданием ОГА провели тоже молебен. Губернатор митрополита принял, о чёмто пообщались, из коммюнике: ну владыка сказал, что УПЦ -за наш народ, они и войску помогают. А я ему ответил, что об этом в обществе ничего не известно. А надо как бы занять в конце концов чёткую позицию. Ну и петицию принял, передам в Киев.

Помолились. помогло.

А прихожан как не было так и нет. А таковых "отцов Сергиев" имеющиеся духовные учебные заведения УПЦ в принципе не готовят. Это сродни дару Божьему, пробившемуся вопреки тому, что творится в "отделе кадров". Все тут же думают о том,как бы добраться до хлебного места, отстегнуть архиерею и себя тут же не забыть. похороны, крестины, спонсоры. за всем этим я практически ни разу не видел ЧЕЛОВЕКА. а вот профессиональных попов- дофига и часто. могут сделать милое лицо,сочувтсвенное. Но на поступок ,самый маленький, так и не решатся.

 

А посему, подъитоживая вышенаписанное --всё это лишь борьба за здания. Уже 10й- 20й-год как говорят, что едва на Пасху храмы заполнены. что говорить о праздниках, обычных воскресных/будних  днях или участии в богослужении и помощи храму.

Кураев об этом прямо и написал: снова объявят себя замученными, лишь бы не увидеть статистическую запись:  вместо "у нас тут прихожан -15..нет - 20 миллионов! да мы! да только они...!" - "на всю область около10 тыщ".

кто они тогда? продавцы воздуха и самообанщики?