Синод УПЦ ухвалив кілька важливих рішень та створив прецедент

20 грудня у Києво-Печерській лаврі під головуванням Предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Володимира відбулося розширене засідання Священного Синоду. Створені нові єпархії, звільнено кількох єпископів і призначено нових, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні" з посиланням на оприлюднені журнали засідань Синоду.

Засідання Синоду УПЦ, які традиційно щорічно проводяться в 20-х числах грудня, завжди носять підсумковий характер. На них слухаються звіти Синодальних установ про їх роботу протягом року. Як видно з журналів Синоду від 20 грудня в цьому році було представлено не загальні звіти Синодальних установ, а один загальний звіт про життя УПЦ, в якому було коротко відбито і діяльність Синодальних установ. Цей звіт представив синодалам керуючий справами УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній. На сьогодні в УПЦ існує більше двадцяти Синодальних установ. Схоже, що відмова від слухання їх детальних звітів пов’язана зі станом здоров’я Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира. Заслухавши доповідь архієпископа Антонія, Синод висловив вдячність головам Синодальних відділів та комісій за проведену роботу протягом 2012 року. Після цього було ухвалено кілька важливих рішень.

В межах Феодосійського і Керченського благочинницьких округів Сімферопольської єпархії Синод утворив нову -- Феодосійську -- єпархію. Як видно з журналів Синоду, ця нова єпархія була створена «під» митрополита Платона (Удовенка), який згідно з рішенням Синоду РПЦ від 26 липня 2012 року був переведений для служіння в Україну з Аргентинсько-Південноамериканської єпархії РПЦ. Тепер митрополит Платон очолив Феодосійську єпархію з титулом «Феодосійський і Керченський». В результаті в Криму вже діє три єпархії УПЦ: Сімферопольська, Джанкойська і нова Феодосійська.

Після рапорту митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела (Саввіна) Синод розділив Одеську єпархію на дві самостійні, виділивши з неї нову -- Балтську єпархію, яка буде діяти в межах Балтського, Ананьївського, Кодимського, Савранського, Котовського, Красноокнянського, Фрунзовського, Велико-Михайлівського, Роздільнянського, Березовського, Ширяївського, Миколаївського, Любашівського, Іванівського районів Одеської області. Керуючим Балтською єпархією призначено архієпископа Білгород-Дністровського Олексія (Гроху), його також звільнено з посад вікарія Одеської єпархії та намісника Свято-Успенського чоловічого монастиря м. Одеси. Новий єпархіальний архієрей носитиме титул «Балтський і Ананьївський».

Одеська єпархія залишалася майже єдиною єпархією УПЦ, якої досі не торкався процес розподілу та перегляду кордонів. Схоже, що митрополит Агафангел, як один з найвпливовіших членів Синоду, системно блокував усі ініціативи по розподілу його єпархії. Тепер все ж таки Синод розділив Одеську єпархію на дві самостійні. Оскільки на новостворену Балтську кафедру призначено найближчого соратника митрополита Агафангела архієпископа Олексія, це означає, що і надалі митрополит Агафангел зможе зберегти контроль за парафіями на усій території Одеської області.

Синод звільнив єпископа Олександрійського і Світловодського Антонія (Боровика) від управління Олександрійською єпархією (вона знаходиться в Кіровоградській області) та почислив його на спокій з постійним місцем перебування у Почаївській лаврі. Звільнення єпископа Антонія відбулося на підставі висновків комісії, яка розглядала стан справ в Олександрійській єпархії. Цю комісію було створено 20 вересня 2012 року у відповідь на числені письмові звернення до керівництва УПЦ щодо стану справ в Олександрійській єпархії. Як свідчать джерела, близькі до УПЦ, діяльність єпископа Антонія викликала невдоволення серед кліру та мирян Олександрійської єпархії. Тому вже протягом кількох місяців представники єпархії вимагали від керівництва УПЦ змістити єпископа Антонія. Тепер Синод дослухався до цих вимог. Слід нагадати, що єпископ Антоній до свого обрання на єпископство ніс послух в Одеській єпархії і його єпископська хіротонія відбулася 2008 року з рекомендації митрополита Агафангела. Відправка єпископа Антонія на спокій може означати певне послаблення позицій митрополита Одеського в Синоді.

Керуючим Олександрійською єпархією призначено архімандрита Боголіпа (Гончаренка), клірика Кіровоградської єпархії, якого невдовзі возведуть у сан єпископа.

Синод також обговорив стан справ в Сєверодонецькій єпархії. Прийнято рішення звільнити архієпископа Сєверодонецького і Старобільського Агапіта (Бевцика) від управління цією єпархією та почислити його на спокій з постійним місцем перебування у Свято-Троїцькому Іонинському чоловічому монастирі Києва. Керуючим Северодонецькою єпархією призначено єпископа Васильківського Пантелеімона (Поворознюка), відповідно його звільнено із посад вікарія Київської Митрополії та намісника Кирилівського чоловічого монастиря Києва. Цікаво, що восени цього року за благословенням глави УПЦ була створена виїзна комісія щодо стану справ у Сєверодонецькій єпархії. До створення комісіїї спонукав лист глави Кременської райради Сєверодонеччини до Предстоятеля УПЦ. Про зміст листа і висновки комісії не повідомлялось, але 5 листопада відбулося єпархіальне зібрання, на якому «всі рекомендації комісії были враховані», а «духовенство висловило підтримку керуючому архієрею», тобто архієпископу Агапіту. Однак, як бачимо, подолати конфліктну ситуацію не вдалося і Синод таки відправив архієпископа Агапіта у відставку.

Також з подання митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (Березовського) була змінена назва Чернівецької єпархії з «Чернівецька єпархія» на «Чернівецько-Буковинська єпархія».

Заслухавши звіт митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука) про стан справ на будівництві кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру УПЦ, Синод прийняв до відома цю інформацію та звільнив митрополита Софронія від доручення звершувати контроль над ходом та фінансуванням будівництва вказаних об’єктів. Відомо, що ситуація навколо будівництва кафедрального собору в Києві залишається складною. 26 січня 2012 року під час хвороби глави УПЦ митрополита Володимира Синод на чолі з митрополитом Агафангелом звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра (Драбинка) з посади настоятеля храму Всіх Святих комплексу кафедрального Свято-Воскресенського собору, а протоієрея Георгія Коваленка з посади ключаря та голови Парафіяльної ради собору. Саме тоді митрополиту Софронію було доручено звершувати контроль над ходом будівництва та фінансуванням будівництва кафедрального собору. Тепер ці рішення знов переглянуто. Схоже, що контроль над будівництвом собору знов перейде до осіб з оточення митрополита Володимира.

Крім того, Синод за поданням кількох єпархіальних архієреїв позбавив сану трьох священиків УПЦ. Причини позбавлення сану в журналах не вказано. Також з посади намісника (ігумена) чоловічого монастиря на честь преподобного Сави Освяченого м. Мелітополя Запорізької єпархії звільнено архімандрита Бориса (Масленнікова). За деякими даними, він є батьком колишнього керуючого єпархією єпископа Іосифа (Масленнікова), якого кілька разів переводили в інші єпархії, а зараз він очолює Синодальний відділ у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді.

Синод ухвалив й низку інших рішень. Зокрема, згідно ініціативи архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки (Коваленка) Кафедру богослов’я Інституту управління Класичного приватного університету м. Запоріжжя було підпорядковано Учбовому комітету при Священному Синоді УПЦ. Це рішення може стати важливим прецедентом. Кафедра богослов’я в Запоріжжі діє на підставі ліцензії, яку видано Мінстерством освіти і науки України. Тепер вона опинилася в подвійному підпорядкуванні. Залишаючись у складі визнаного державою вишу, вона також увішла в систему навчальних закладів Учбового комітету. Можливо, ця схема буде застосовуватися і в майбутньому при створенні теологічних навчальних закладів у складі УПЦ.

Нагадаємо, що напочатку засідання Синоду була оприлюднена офіційна статистика УПЦ. На сьогоднішній день Церква налічує 47 єпархій, 81 єпископа, 11 тис. парафій і стільки ж священнослужителів.