В УПЦ заперечують чинність анафеми на гетьмана Івана Мазепу і моляться за його упокій

21 03 2013 |

В УПЦ заперечують чинність анафеми на гетьмана Івана Мазепу і моляться за його упокій20 березня 2013 року ректор Ужгородської української  богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор, архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за великим благодійником Церкви, гетьманом України Іваном Мазепою, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на УУБА.

 

Подія відбулася з нагоди 374 річниці з дня народження Івана Мазепи, що припадає на 20 березня.


Участь у служінні заупокійної літії взяли помічник ректора з духовно-патріотичного виховання ієромонах Ігор (Богдан), керуючий прес-службою протоієрей Ігор Ковальчук та академічні хористи-студенти.

 

Поминальний молебень було звершено біля пам’ятника жертвам політичних репресій в місті Ужгороді, до яких учасники молебню В УПЦ заперечують чинність анафеми на гетьмана Івана Мазепу і моляться за його упокійвідносять і гетьмана України Івана Мазепу, що був підданий анафемі тодішніми церковними ієрерхами з політичної волі московського царя Петра І за підтримку шведської армії Карла XII.

 

Відзначається, що Іван Мазепа був великим меценатом і благодійником Київської митрополії, борцем за збереження державної незалежності України.

 

Щодо анафеми, то, як зазначають представники УУБА, у 1918 році, після проголошення Української Народної Респубілки, представники української влади звернулись із проханням до иитрополита Київського Антонія з проханням в день згадки про Полтавську битву відслужити панахиду за гетьманом України Іваном Мазепою. Митрополитом Антонієм було надіслано тодішньому Патріарху Московському й усієї Росії Тихону телеграму з проханням скасувати анафему (без чого поминальну службу відправляти було неможливо) як таку, що була накладена з політичних мотивів. Від Предстоятеля Російської Православної Церкви надійшла відповідь, що на підставі рішень Помісного Собору Російської Православної Церкви 1917—1918 років, який засудив практику накладання церковних покарань за політичні провини, анафему на опального гетьмана також слід вважати скасованою. Дане рішення Помісного Собору РПЦ надало канонічне право Київському митрополиту Антонію благословити служіння панахиди за гетьманом України Іваном Мазепою, яке звершив його вікарій єпископ Назарій.

 

В УПЦ заперечують чинність анафеми на гетьмана Івана Мазепу і моляться за його упокійНа думку професора, архімандрита Віктора (Бедь) анафема щодо Івана Мазепи, "навіть у випадку її проголошення, є не чинною з моменту її виголошення, оскільки була здійснена всупереч церковних канонів  - з політичних мотивів, без дотримання соборності всієї повноти Церкви та під політичним примусом московського царя-імператора Петра І. Відповідно за таких умов навіть постановка питання про її знаття, з канонічної точки зору, не підлягає розгляду".

 

При цьому, як наголошує професор, архімандрит Віктор (Бедь), "в жодних церковних архівах Російської Православної Церкви і Української Православної Церкви, як і в державних архівах України і Російської Федерації, колишніх Російської імперії,  Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Української Радянської Соціалістичної Республіки відсутні будь-які оригінали  матеріалів справи щодо анафемування Гетьмана України Івана Мазепи, що свідчить про те, що навіть формально-документальне оформлення так званої анафеми не існувало і не існує".

 

Та навіть якщо у когось і виникають сумніви щодо накладення чи не накладення анафеми стосовно Івана Мазепи, за словами архімандрита Віктора, "вони не несуть за собою жодних канонічних наслідків, оскільки рішенням Помісного Собору Російської Православної Церкви 1917 – 1918 рр. всі анафеми, які були проголошенні з політичних причин є скасованими".

Теги:
5470







Матеріали по темі







Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту



Коментарі розміщюються користувачами сайту. Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
32   Tim
26 березня 2013 09:36

Философ,

это у Вас в очередной раз -пафосные речи: "ах - перед Богом", "ах -клятвами разбрасываются", "ах -кобылы".

уж не Пётр ли потешался над своей иерархией, не он ли снимал колокола для переплавки на пушки,снимал любой ценой и убивал (да,через гражданский суд,ему подвластный) тех,кто смел говорить о нём как о антихристе? не он ли приказал фактически избивать священно и церковнослужителей ,если будут услышано о антиправительственной риторике?

не Пётр ли придумал Регламент духовный,согласно которому церковью начал править не то сам монарх не то его обер-прокурор? а через некоторое время у монастырей то земли забрали то третью часть монастырей просто ликвидировали? а, или это не актуально.а вот от того,что гнусные шведы в один или два (не помню точно) храма заехали - и  согласия Мазепы никто и не справшивал -это по сути были мародёры. такие же как и войска Петра ---что он с жителями Батурина сделал? А?

Вы когда говорите - старайте говорить осмысленно.

а про денисенко я уже в этой ветке впоминал. и вспоминал не только я.

речь именно о том,что многим верующим(точнее -прихожанам!) в РПЦ боязно не за снятие анафем с Мазепы,а за точто призхнать свою же РПЦ погрешимой, имеющей даже теоретическую возможность ошибки.

как было это неоднократно.

вот что больше всего волнует. а не ложные анафемы!

кстати. для архиерея клятва запрещена в любом случае. для него (архиерея) в роли клятвы признаётся письменное ручательство в выполнении или признании чего либо. у Денисенко никто не удосужился взять такую бумагу. все жаждали его отставки,потому что формально снять его не могли. а очень хотелось.

читайте Синтагму. а не смотрите на копыта лошадям.

а если Вы также знаете не то,в чём Пётр обвинил Мазепу,а в чём на самом деле клялся Мазепа (если клялся)-т.е. у Вас есь ссылка на текст документа присяги гетмана Москве -полюбопытствую.

 

http://www.istrodina.com/rodina_articul.php3?id=1479&n=26

 

прочтите на досуге. только от начала и до конца! а потом продолжим feel

 



31   Evgen
25 березня 2013 22:39

Мне кажется, что если не все, то почти все украинские гетьманы (после 1654 г.) нарушали свои клятвы, данные либо московским царям, либо польским королям. Да и сам царь Петр, кажется, нарушал клятвы, которые неоднократно давал шведам во время перемирий в Северной войне. Тогда любой мирный договор сопровождался клятвенным обещанием его не нарушать. Но в большинстве случаев он все же нарушался. Интересно, чтобы кто из историков посчитал, сколько раз такие "клятвопреступления" случались в 17-18 вв.? Думаю, получился бы впечатляющий список. А еще в какой-то из умных книжек было написано, что Петр в 1708 г. очень боялся, что население Украины поддержит Мазепу и потому решил проклясть его с максимальным устрашением для простого народа. Сакральный страх перед анафемой должен был сдержать народ от перехода на сторону Мазепы. Похоже, что это Петру удалось.


25 березня 2013 21:01

Цитата: Tim
о него сие делалось неоднократно. я имею в виду преступление клятвы. князьями и никто никогда не был отлучен. на что клялся гетман перед Петром - для меня вопрос неизученный.
 

Если Вами сей вопрос не изучен, так почто огород городить?

Кстати, Михаила Антоновича Денисенко такожде отлучили от Церкви за клятвопреступление... Перед Богом клятвами просто так раскидываться не стоит, тем более, когда последствия клятвопреступления - это лошади  в святых Божиих храмах.

Слишком много словес, а конструктива нуль...   recourse



29   Tim
25 березня 2013 16:06

Философ,

ну и причём тут соборы?

не поленитесь,полистайте историю сего периода. как Ампиратор всероссийский собирал всех архиереев (а кто был болен и немощен- заставляли того приносить на носилках) чтобы "соборно"осудить.

цирк на ровном месте.

до него сие делалось неоднократно. я имею в виду преступление клятвы. князьями и никто никогда не был отлучен. на что клялся гетман передПетром -для меня вопрос неизученный. веру он не предавал, храмы не разрушал. ха те пару храмов,в которые реально шведы на коне заехали -он ответ нести может только ооочень косвенный.

а вот петрушка первый, который запретил избирать патриарха и глумился всеми силами над своей же церковью (и казнил епископов и попов ему неугодных. как -Вы не знали об этом??) в своих безумных оргиях ,где бухали и трахались, пародировал соборы и структуру церковную----и это лицо повелело когото отлучить???

я Вам больше скажу- в Румынии задолго до нашего времени плевали на т.н. анафему и по Мазепе служили панихиды.  да и Николай Первый, как уже было сказано,приехав в Лавру ,ознакомился сс каждодневными молитвами за гетмана как за мецената (в чине вечерни и утрени), и дал распоряжение прочистить текст синодика.

речь как раз о том,что РПЦ -не тождественна вселенской Церкви. и у неё бывают глупые решения. и это просто надо признать. и признав- исправить. как признали архиерейский  сан за Андреем Вралём и канонизировали в чине священномучеников митрополитов.

вот о чём надо говорить. и Мазепа - лишь один из таких тёмных пятен на ооочень широком поле деятельности.

 

а каноны надо читать. и применять.а не просто время от времени вспоминать о их наличии



25 березня 2013 15:47

Цитата: Архім. Віктор (Бедь)
Тож у відповідності до норм канонічного права Православної Церкви, анафема виголошена під примусом, є не чинною з моменту її виголошення.

 

Может еще и постановления Первого Вселенского Собора нужно признать недействительными? Ведь всех архиереев собрал никто иной, как сам император-язычник (к тому времени Константинн еще не принял крещения). По некоторым сведениям он продвигал также и термин "единосущный", который в богословии того времени многими архиереями отвергался как еретический.

Поэтому не нужно спешить с выводами. Если и собирал Петр І епископов для оглашения анафемы Ивашке Мазепе, то это отнюдь не означает, что она была незаконной с точки зрения канонов Православной Церкви. Мазепа - клятвопреступник. И если это так, то ничего уже не поделаешь. Нужно внимательно изучить историко-правовой аспект этой проблемы, начиная с эпохи Великих Вселенских Соборов.



25 березня 2013 08:11

Проф. Володимир Бурега.
На Ваше прохання надаю посилання на рішення Собору РПЦ 1917-1918 рр. щодо зняття (засудження) так званих політичних анафем:
"Протокол девяносто четвертый. 27 февраля (12 марта) 1918 года.
1.Заседание открыто в соборной палате в 10 часов 5 минут утра под председательством митрополита Арсения в присутствии 260 членов Собора, в том числе 36 епископов.
...
2.Секретарь оглашает постановление Совещания епископов об изменении порядка чинопоследования Православия в неделю первую Великого поста (см. Приложение).
3.Митрополит Харьковский Антоний дает разьяснение.
Я скажу только несколько слов вне очереди. Если кто-нибудь в душе своей смущяется, что теперь випущены те анафематствования, в которых анафеме предавались революционеры, то нужно помнить, что эти анафематствования были выделены Петром І, их нет в древних чинопоследованиях в неделю Православия. Таким образом, опущением анафематств нечего смущаться (д.95, л. 42 об.).
4.ПОСТАНОВЛЕНО: постановлением Совещания епископов о чинопоследовании Православия в первую неделю Великого поста принять к сведению." (Деяния Священного Собра Православной Российской Церкви 1917-1918 гг. М., 1999, т. 7, с. 190).
В додатку до даного протоколу вже чітко прописано, що згадка про осіб, стосовно яких було накладено анафеми з політичних міркувань в російсько-імперський період, вилучається (див. той же том зазначеного джерела, с.с. 197-199).
Захар.
У відповідності до канонічних правил, будь-які діяння зробленні архієреєм під примусом, є не чинними з моменту їх вчинення. Посилання на конкретні норми наведу пізніше, бо наразі не маю під руками належних джерел. Але це правило є загально відомим.
Не секрет, що так звана політична анафема щодо Гетьмана України Івана Мазепи була проголошена окремими архієреями Київської Митрополії, на той час  місцеблюстителем Патріаршого престолу Московської Церкви (РПЦ) митрополитом Степаном Яворським та окремими архієреями  Московської Церкви (соборно не уповноваженими на такі дії) під грубим та владним примусом московського царя-імператора Петра І. Тож у відповідності до норм канонічного права Православної Церкви, анафема виголошена під примусом, є не чинною з моменту її виголошення.


26   Захар
24 березня 2013 22:58

Архім. Віктор (Бедь),
Дозвольте долучитись до дискусії. У мене одне питання, ось Ви, в попередніх своїх коментарях, згадували про канонічне право, що з точки зору канонічного права анафема яка накладена на Гетьмана Івана Мазепу, вона не може бути чинною. А як саме можна б було трактувати з точки зору саме канонічного права про не чинність анафеми, крім того, що вона політична????? Дякую.


25   Evgen
24 березня 2013 20:39

Схоже, що КДА та Ужгородська академія таки можуть спокійно і конструктивно спілкуватися. Постать гетьмана Мазепи примирює українські духовні школи smile


24 березня 2013 20:12

Шановний проф. Володимир Бурега.
Це дуже добре, що саме на відкритій площадці РвУ, в дні Торжества Правоcлав'я, проведено міні-інтернет-конференцію з даного питання, в рамках наукової дискусії. Наші з Вами концептуальні підходи в тій частині, що питання політичної анафеми Гетьману України Івану Мазепі, слід вирішити виключно на науково-дискусійному рівні, співпадають. І Слава Богу, бо саме такий підхід не дозволить втягнути УПЦ та РПЦ, український і російський народи у не потрібні тривалі  політичні і релігійні дискусії, взаємообрази, докори і протистояння. При згоді, можна було би провести в рамках співпраці КДА і УУБА науковий круглий стіл, і виробити певні наукові рекомендації, які були би корисними для Церкви і кліру з даного питання, та на науковому рівні зняли би непотрібні заполітизовані проблеми і двухзначності щодо постаті Івана Мазепи в історії України та УПЦ.
Стосовно основної моєї позиції з даного питання, то я  не стільки прив'язуюсь до Собору РПЦ 1917 - 1918 рр., як вважаю що з канонічної точки зору (зважаючи на примус з боку влади та політичний характер), так звана політична анафема щодо Гетьмана України Івана Мазепи 1708 року  є не чинною з моменту її проголошення. Так цього вимагають канонічні правила Православної Церкви. Відповідно ні УПЦ, ні РПЦ не є винними у проголошенні даної політичної анафеми і не повинні вирішувати питання щодо її зняття, як і не повинні виправдовуватись у даному історичному факті.  Але це не значить що дана позиція не потребує уточнення та наукової дискусії. Стосовно матеріалів Собору РПЦ 1917 - 1918 рр., з Вашого дозволу, повернемось до даного питання і документів пізніше, наразі я не готовий повністю відповісти на поставлене Вами питання. 
Вітаю Вас, шановний пане професор Володимир Бурега, колектив КДА і С  і всіх читачів РвУ з Торжеством Православ'я. Дякую за участь у дискусії і сподіваюсь на подальшу співпрацю на ниві богословської освіти і науки.
Архім. Віктор (Бедь)
24.03.13 р.



23   VBureha
24 березня 2013 14:22

Отче Вікторе!
Погоджуюсь, що в межах коротких кометрарів важко обговорювати таке непросте питання.
Щодо документів Собору 1917-18 рр., то я тому і попросив Вас дати точне посилання, бо саме Ви про ці документи згадали. Як я зрозумів з Вашої відповіді, Ви такого посилання, нажаль, дати не можете. Мені теж не відомо, чи прймав Собор 1917-18 рр. рішення про скасування анафем, накладених з політичних мотивів.
Можна говорити лише про те, що після зречення імператора Миколи ІІ престолу було відмінено обовязкові до 1917 р. царські та вікторіальні дні (а до них належав і день Полтавської битви). В результаті було вилучено з церковного вжитку службу на "Полтавську вікторію", в якій також містилися прокляння на адресу Івана Мазепи. І цю службу після 1917 р. до міней вже не вносили.
Схоже на те, що Собор у Москві питання про Мазепу не обговорював. Патріарх Тихон передав телеграму м. Антонія (Храповицького) на попередній розгляд зібрання архієреїв, які і винесли те рішення, про яке згадано вище. Оскільки в Києві не було отримано з Москви прямого документу про зняття анафему, Український уряд (гетьманський) напередодні панахиди (ввечері 9 липня 1918 р.) прийняв рішення, що ніхто з членів уряду не має бути присутнім на цій панахиді (документ про це рішення зберігся в архіві в Києві).
Взагалі, я прибічник того, щоб перевести цю дискусію у суто наукове русло. Політика лише заважає спокійно з'ясувати всі обставини історичних подій...
А загалом символічно, що ми обговорюємо це питання в день Торжества Православ'я.


24 березня 2013 08:00

Проф. В.Бурега (продовження):
5. Піідцензурні видання часів Російської імперії не можуть слугувати виклчними доказами в тих чи інших історично-наукових досліджень щодо України. Частково - так, але не абсолютно. Бо вони були політично дозовані і підкореговані під імперську ідеологію московії. І цієї думки дотримується переважна більшість українських та європейських вчених.
6. Дійсно,  починаючи з 1860 року,  з  богослужбових текстів   було вилучено, зокрема, і призвище Івана Мазепи, як такого що має згадуватись  анафемованим. Але засудженню, політичні анафеми, були піддані на Всеросійському Помісному Соборі РПЦ 1917-19188 рр. Прямий текст з даного питання, думаю більш оперативно та повно могли би опублікувати Ви, шановний проф. Володимир Бурега, як учений що працював і працює в архівах Російської Федерації.
7. Документ який Ви згадуєте щодо розгляду в Москві питання стосовно Івана Мазепи, не є документом Собору РПЦ 1917-1918 рр., а як із нього випливає, є журналом засідання окремої робочої групи архієреїв. Тож він не може розглядатись як документ прийнятий саме Собором РПЦ.
8. Не знаю як хто, але я не беру на себе сміливість піддавати сумніву встановленні історичні події (зокрема факт заупокійної панахиди за Іваном Мазепою в місті Києві, що була відслужена з благословення Київського Митрополита Антонія), так само як писати чи говорити від імені історичних осіб того періоду.
9. І на звершення - для утвердження братської любові у Христі  між українським та російським народами, розвитку співробітництва між Україною та Російською Федерацією, заради взаєморозуміння мирян та кліру  в УПЦ та РПЦ, вважав і вважаю, що питання так званої політичної анафеми Гетьману України Івану Мазепі повинно бути закрито раз і на завжди, як такої що є не чинною. І для цього не потрібно втягувати в дане питання ні УПЦ, ні РПЦ - оскільки на маю думку, жодна із зазначених Церковних структур, не повинні у  прикрому історичному факті проголошення так званої політичної анафеми Високодостойному Гетьману України Івану Мазепі, згадка про яку, після Собору Російської Православної Церкви 1917 - 1918 рр. взагалі не заслуговує уваги.



24 березня 2013 07:57

........Цікава дискусія професорів КДА і УУБА....... Біжу до Храму, далі дочитаю. Всіх, всіх, всіх - з Торжеством Православія!!!



24 березня 2013 07:53

Сердечно вітаю всіх із Торжеством Православ'я! Про інше коротко, бо збіраюсь на службу до Храму.
Шановий проф. Володимир Бурега. В рамках короткого обговорення даної теми на сайті Релігія в Україні, не можливо охопити всі тонкості даної тематики (тому я і зазначав, що пишу коротко і про головне). Підсумовуючи зазначу:
1. Ні УПЦ, ані РПЦ не повинні у політизованій анафемі Гетьману України Івану Мазепі, бо жодна повнота соборної присутності з дотриманням канонів Православної Церкви ні з боку Київської Митрополії (УПЦ), ні з боку Московської Церкви (РПЦ) анафему на Івана Мазепу не накладали. І це дуже важливо на сьогодні, як для УПЦ і РПЦ, так і для відносин між Україною та РФ.
2. Анафема Івану Мазепі носила виключно політичний характер, під ПРИМУСОМ (наказом) політичної влади одного правителя (московського царя Петра І) по відношенню до іншого правителя (Гетьмана України Івана Мазепи) і була виголошена окремими архієреями Київської Митрополії,  та під тим же політичним ПРИМУСОМ (наказом) та із тих же політичних мотивів повторена деякими іншими архієреями в Московії, але не Собором Московської Цервки (РПЦ).  За таких умов, згідно канонічного права Православної Церкви, дана політична анафема вважається не чинною з моменту її проголошення будь-ким.
3. Про документи. Дякую за підтримку. Підтверджуючих документів про належне проголошення та оформлення так званої анафеми Івану Мазепі не існує, тож УПЦ і РПЦ не мають що спростовувати і відповідно не повинні цього робити. 
4. Дякую пане Володимир за уточнення щодо трьох архієреїв Київської Митрополії того періоду. Та дане питання потребує уточнення, оскільки Київська Митрополія опікалась не тільки Лівобережною  Україною, але і Правобережною, на 1708 -1709 рр. знову розділених. Тож в умовах війни і політичного протистояння не було можливості вільного зібранняя  усієї повноти Київської Митрополії, тому не можу з Вами погодитись про те що, три архієреї були Собором Київської Митрополії (ким би вони себе не вважали). Окрім того, згідно споконвічних традицій та привілеїв Київської Митрополії (на той час іще самокерованої) як окремої Церковної структури, повнота Собору Київської Митрополії передбачала участь: всіх архієреїв (а не вибраних) та представників від духовенства та православних мирян. Цього дотримано не було, і зрозуміло чому. Тому що у випадку зібрання повноцінного і канонічно витриманого Собору Київської Митрополії, такий Собор ніколи би не проголосив анафему своєму меценату і правителю держави - Гетьману України Івану Мазепі. Такий глум по відношенню до правителя Української Держави та українського народу могла допустити тільки чужоземна держава - нею і стало Московське царство в особі царя Петра І.


19   VBureha
24 березня 2013 00:09

До речі. Якщо не помиляюся, слід говорити не про "спогади митр. Антонія (Храповицького)", а про багатотомне видання архіп. Нікона (Рклицького) "Жизнеописание митрополита Антония (Храповицкого)". Однак, добре відомо, що в цій книзі є чимало неточностей та відвертих помилок. Знов таки, якщо не помиляюся, саме тому, що митр. Антоній не отримав від патріарха Тихона прямої відповіді про зняття анафеми з Івана Мазепи, він і не став особисто звершувати паніхіду на Софійському майдані, а відправив туди одного зі своїх вікаріїв. Саме з тієї ж причини на цю паніхіду не прийшов і гетьман Павло Скоропадський.
А щодо "підцензурних видань" 19 століття, то в них чітко вказані архівні фонди, в яких знайдено документи, що друкуються. І я не бачу підстав не довіряти цим виданням.
І останнє. Анафему гетьману Мазепі (як, скажімо, і Степану Разіну) вилучили з богослужбових книг ще в 1860-ті рр., а зовсім не за рішенням Собору 1917-18 рр.


18   VBureha
23 березня 2013 23:56

Отче Вікторе!
1. Я б все ж просив Вас навести посилання на те рішення Собору 1917-18 рр., яке скасувало анафеми, накладені за поличтиними мотивами. Нажаль, Ви цього не зробили.
2. Документ, який наводить Anglus з посиланням на www.kiev-orthodox.org/site/personalities/2068/ насправді зберігається в: <!--[if gte mso 9]> Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 Государственный архив Российской Федерации. Фонд 3431 (Поместный Собор Православной Российской Церкви 1917-1918), опись 1, дело 192, лист 130-130об. Свого часу я працював з цим архівним фондом та цей документ особисто бачив. Журнали засідань архієрейських нарад, що відбувалися під час Собору, не друкувалися. І тому їх не треба плутати з діяннями та протоколами самого Собору.
3. Я з Вами цілком погоджуюся щодо політичної вмотивованості анафеми, накладеної на Івана Мезепу. Однак Ви не праві, коли пишите, що анафема була накладена
"декількома архієреями ..., але вони не складали більшість чи абсолютну більшість єпископату Київської Митрополії...". На той час у складі Київської митрополії було лише три архієрея і усі вони брали участь в сумних подіях у Глухові. Більш того, самі вони вважали себе Собором архієреїв Київської митрополії (як вони і писали про це в своїх посланнях до пастви).






Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости , не можуть залишати коментарі в даній новині.
Публікації розділу
Опитування
настоятель парафії
парафіяльна рада разом із настоятелем та парафіянами
меценати, за кошти яких зведено храм
державні структури, що займаються реєстрацією парафій
усе, що вирішується на користь моєї конфесії, завжди правильно!
інший варіант