Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

467
Za.viru [профіль]

Точно так казали й фарисеї про Ісуса: “Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?” (Матв.13:55); “Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?” (Iван.7:48)
Давайте розглядати ідеї, а не навішувати ярлики. Як на мене, то ідея плідна. В усякому разі, на перехідний період.
Дай Бог усім нам його сміливості.

466
Православный [профіль]

Дорогой Владимир! Полностью поддерживаю и разделяю Вашу обеспокоенность о простых верующих из УПЦ КП и УАПЦ, и ещё раз уповаю на дивную, неподдающуюся никакой человеческой логике Волю Божию, каким именно образом уврачуется этот непростой вопрос.

Но хотели Вы или нет (вы ведь сказали:"Намерений проецировать примеры к конкретной юрисдикции или человеку у меня не было"), но Ваша статья выступила явно в защиту г-на Денисенко и "филаретовщины", и поэтому я прокомментировал.

А под "филаретовцами" я подразумеваю лишь канцелярию на Пушкинской 36 и иже с ними, ибо простой верующий человек часто и не знает разницы между УПЦ и УПЦ КП, а в храм идёт не за этим, а покаяться в грехах, исцелить свою душу и тело, а Дух Святый дышит где хощет ;)

465
Iоаннъ [профіль]

Его вроде бы приняли в УАПЦ, но судя по подписи на УП он и там не очень держится. Кстати - никакого богословского образования у него нет. Типичный сектант.

464
Мойсей [профіль]

Цього чоловіка "священика" за єресі було відлучено навіть від Київського Патріархату. сила його слова = 0.

463
Владимир Мельник [профіль]

Дорогой Православный, благодарю Вас за комментарии и пожелания успехов! Намерений проецировать примеры к конкретной юрисдикции или человеку у меня не было. Приводимые примеры служили для того, чтобы проиллюстрировать, что простые и аксиоматические выводы в богословии, к которым мы все привыкли, могут быть, мягко говоря, противоречащими как догматике, так и церковной традиции. К тому же, приводимые примеры могут раскрывают более широкий выбор путей реального уврачевания существующего раскола.

Да, Вы правы, Ария действительно судили не за то, что он был женат и Евсевия не за кражу, а в частности за кощунства и богохульства, жестокость, коварство, пособничество гонителям и мн. др. о чём можно прочесть, напр., у св. Феодорита Кирского, историка того времени. Что касается новейшего Болгарского раскола 1992 года, то против его расколоучителей даже возбуждали уголовные дела по факту мошенничества, а также присвоения средств и имущества в особо крупных размерах, в т.ч. захват синодальных помещений… В общем-то, характер и степень вины не меняет неизгладимую природу таинств крещения и священства; с человеческой точки зрения было бы гораздо удобнее отказаться от сего принципа, однако Церковь этого не сделала. Кстати, с точки зрения православной сакраментологии действительность таинств не зависит от личных качеств тайносовершителя и его нравственного уровня. Даже, если крещение совершено священником, потерявшим веру, или развратником, вором, пропойцей или агентом спецслужб, в соответствие с церковным учением такого человека не перекрещивают.

Что до названия «филаретовцы», то, думаю, это клише хотя бы потому что, концентрируясь на имени одного человека, чрезмерно упрощает проблему; или Вы под термином «филаретовцы» подразумеваете лишь канцелярию на Пушкинской 36, оставляя «за бортом» сотни тысяч простых верующих и вполне искренних пастырей в УПЦ КП? Тогда непонятно, ведь вопрос о перекрещивании всегда ставится в отношении не к Филарету, а именно к этим простым верующим (в т.ч. и из УАПЦ), однажды обещавшим свою совесть Христу Спасителю (!), а не Филарету или иному человеку. Но уж ежели не даёт покоя конкретный человек, то можно вспомнить, что на VII Вселенском Соборе, пребывающие в ереси были разделены на две категории – зачинщиков и пребывающих в ереси по недоразумению или не понимаю богословия, а сам собор постановил, что «возраст» еретического общества является смягчающим обстоятельством. Мы же сейчас не говорим о еретиках…

Что до политической компоненты то она, увы, присутствует практически при любом расколе, разделении или объединении, провозглашения автокефалии или её упразднении. В частности, история РПЦ является тому иллюстрацией.

С уважением,
Владимир

462
православный [профіль]

Евангелие от Иоанна, гл. 12:
3 Мария же, взяв фунт нардового чистого драгоценного мира, помазала ноги Иисуса и отерла волосами своими ноги Его; и дом наполнился благоуханием от мира.
4 Тогда один из учеников Его, Иуда Симонов Искариот, который хотел предать Его, сказал:
5 Для чего бы не продать это миро за триста динариев и не раздать нищим?

Автор пишет:"Автор, звісно, може в чомусь помилятися. Але, думаю, лише в деталях." Да, детали могут быть очень большой величины!
В какой бы экстаз пришел бы автор статьи, если бы поездил вместе с Патриархом и увидел КАК его встречали верующие: на чём возили, чем потчевали, что дарили и т.д.
Просто задача одних - смотреть, какие трусы на Патриархе, а задача других - быть Православными.

461
православный [профіль]

Дорогие форумчане! Проблема АВТОКЕФАЛИИ не является проблемой церкви! (взгляните на католиков) Поблемой церкви является борьба с грехом, обОжение и спасение человека.
Просто когда у епископа обнаруживается жена и дети, он ворует церковную кассу и вопреки воле ВСЕХ своих епископов создаёт "свою церкву" - и это всё умножается на большую политическую игру, то становится как-то противно и жалко этих "филаретовцев".
А что касается АБСОЛЮТНОГО БОЛЬШИНСТВА верующих в Украине, то они действительно не за то чтобы бороться за незалежнисть, а за то чтоб каяться в своих грехах, молиться и спасаться!

460
православный [профіль]

Прекрасный труд, неплохая статья, спасибо за Ваши впечатления, господин Мельник! Но насколько я Вас понял, Вы хотите сравнить ситуацию в Украине, г-на Денисенко, "филаретовцев" с примерами из церковной истории. Это большая ошибка (или подмена), дорогой Владимир.
Ария осудили не за то что у него были жена и дети, Евсевий Никомидийский не крал церковную кассу, а многострадальная Болгарская церковь образовалась не ВОПРЕКИ а ПО ВОЛЕ её епископов! Те сравнения, что вы приводите, не относятся к "филаретовцам", которые по сути являются частью не церковной истории, а большой политической игры.
"Филаретовец" - это не клише, а диагноз той раны на теле нашей церкви, которая кровоточит и требует исцеления, но это слово не относится к простым прихожанам УПЦ КП которые мало разбираются в большой политике и видят свою жизнь в исполнении заповедей Христа и знают, что каждого человека ожидает Божий Суд (не нужно забывать что первым попал в Рай Благоразумный Разбойник, который не был даже крещён!).
Успехов Вам, дорогой Владимир Мельник!

459
православный [профіль]

Геббельс:"1000 раз сказанная неправда становится правдой"!
Но власть поменяется, деньги закончатся и ... правильно заметили ;)

458
IoannKo [профіль]

Сокил > Абсолютное большинство - это 70-75% и более всех верующих УПЦ МП. Я сомневаюсь, что в центральных и западных епархиях наберется такой процент. В восточных и южных епархиях - сторонников единения с РПЦ большинство, но и немало прихожан за автокефалию.


В западных епархиях этот процент традиционно самый высокий. Я часто бываю на Волыни, Тернопольщине, Ривненщине. Желающие «национального» варианта там просто не являются прихожанами УПЦ МП. Ибо есть «большой выбор». Поэтому Ваше сомнение имеет чисто теоретический характер. На юге и в центре, да и на востоке, народ относится более спокойно, но тоже не на уровне осуществления действий а на уровне «поговорить». А любое «говорение» не учитывает того, что вопрос «поместной Церкви» не является религиозным, но политическим. А приносить политику в Церковь – означает секуляризацию. Диавольское это дело.


Сокил > Сторонники союза с МП … не прикладывают ни каких усилий по уврачеванию имеющихся уже разделений.


Голословно. И (знаю по опыту) каждый судит по себе. Если Вы лично не сделали никаких усилий по уврачеванию, это не повод обвинять в том-же других. Я (и очень много моих знакомых) за десять лет излили немало слов в многочисленных разговора со своими родственниками и со многими малознакомыми людьми на Западе, пытаясь развеять множество мифов относительно Церкви, наполняющих СМИ на западе Украины. Процесс это не быстрый. Ибо противная точка зрения поддерживается государством в виде обязательных подписок на нужные СМИ. Т.е. люди и финансируют оголтелую пропаганду в геббельсовско-молотовском стиле. Буквально месяц назад был под Ковелем, в далеком лесном селе и поразился обилию местной свидомой макулатуры. Хорошо мои родственники эту дрянь не читают, а используют бумагу в хозяйственных целях. Но в каждом селе есть духовно и душевнобольные, воспринимающие весь этот нацрелигиозный бред на полном серьезе. Хотя к униатам никто претензий не предъявляет, хотя бы на уровне идеи «давайте Папу Киевского соорудим!».

P.S. «Хочешь изменить мир? Начни со своих носков».

Сокил > В большинстве своем они участники виртуального, мифичного "Русского мира" Патриарха Кирилла.
А Вы бы желали чтобы они были участниками западного «Либерального мира»? Но в нем нет ничего привлекательного для членов Церкви. Т.е. альтернативы нет. Или – или.
А универсальной модели «украинского мира» пока просто нет. Ибо нет настоящих работников по её (модели) сооружению. Те, которые числятся таковыми – сидят на пропагандических зарплатах, априори неэффективны, ибо беспокоятся не об «универсуме» а о «власних хатинках».

К сожалению не могу ввести комментария.

457
Святослав [профіль]

Володимир, дякую за розяснення. Хотілось би з вами якось зконтактувати. Моя аська 437605509

456
Владимир Мельник [профіль]

Здравствуйте, Сергей!
Говорить о каком-то списке опубликованных статей невозможно просто потому, что это несистематический для меня процесс. Можете глянуть вот это:
«О диалоге с братьями» https://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=71198&type=forum#lst
«О Мазепе и анафеме» https://www.orthodox-dialogue.org.ua/ru/analitics/20.html
«Современное мифотворчество» https://www.orthodox-dialogue.org.ua/ru/analitics/21.html

С добрыми пожеланиями,

Владимир

455
сергей [профіль]

Автору статьи: ув.Владимир,подскажите где можно прочесть и другие Ваши статьи?...

454
Владимир Мельник [профіль]

Доброго дня, Святославе!
Ви задали дійсно цікаве питання, а саме, як трактувати «извержение от священного чина» або «от клира» - покарання, яке близько 20 разів зустрічається в Канонах Православної церкви. Частково, відповідь вже прозвучала в самій статті, а саме у відповіді свящ. Олександра Рентеля: «возвращение предполагает повторное выстрижение тонзуры, но не повторное рукоположение», хоча, визнаю, треба було зупинитися на цьому питанні більш детально. Виверження є суто канонічним (дисциплінарним) актом, а не сакраментальним. Тобто священник який ізвергається від священного чину проголошується таким, що позбавляється прав, пов’язаних з перебуванням в священному чину, саме тому після каяття і повернення знову «да стригутся по образу клиру», тобто знову повертають ознаку перебування в священному чині. І саме тому, що виверження є канонічним (дисциплінарним, адміністративним), а не сакраментальним актом не відбувається повторного рукопокладення.

Дозвольте навести доволі примітивне, але живе порівняння… Уявіть спілку композиторів, серед них є один, що його навчали багато років, розкривали його талант, він закінчив консерваторію, зі свого натхнення написав багато чудових творів. І от, одного дня виявилося – чи то через особисті провини, чи через відхилення від музикальних канонів, чи будь що – його вирішили виключити зі спілки композиторів і позбавити його всіх прав, які приписувалися перебуванням в цьому «чині» композиторів, розірвали грамоту про членство в спілці, всі раніше отримані нагороди проголосили недійсними, а насамкінець ще проспівали колишньому видатному композитору «анаксіос!». Вся процедура – суто дисциплінарна (канонічна), при цьому отриманні знання і розкриті таланти мають властивість незворотних. Колишній композитор може спрямовувати здобуті знання та розкриті таланти на недобру справу, втім позбавлення членства в спілці композиторів не позбавляє цих знань і талантів. Гадаю, що виверження зі священного чину можна сприймати дещо подібно.

Це, до речі, співзвучно й рішенню Архієрейського Собору РПЦ 2000 року, саме твердження про те, що «общины, отпавшие от единства с Православием, никогда не рассматривались как полностью лишенные благодати Божией» (Основные принципы отношения РПЦ к инославию, п. 1.15).

З повагою,
Володимир

453
Святослав [профіль]

Толкова стаття. Підтримую основну думку.

Хотылось би уточнити щодо цієї тези: «Для православной богословской мысли знакомо лишь «запрещение в священнослужении». То, что мы знаем как «лишение сана» и уж тем более специальный обряд расстрижения – явление в православной мысли относительно новое и весьма локальное. «Лишение сана» впервые появилось примерно в XVIII веке, вначале в Русской, а затем и в Сербской церквах, да и то было принято лишь меньшинством богословов этих церквей.»
Якщо практика "лишения сана" зявилась тільки в 18 ст. , то як тоді розуміти практику описану в давніших канонах, наприклад, 27-ме правило святих апостолів, 5-те правило V-VI Вселенського Собору, 25-те правило святих апостолів, 15-те правило Двократного Собору? Там постановляється порушників «извергать от священного чина».

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...