За підсумками року Міжнародний Сократівський комітет (Оксфорд, Велика Британія) проводить нагородження кращих представників ділової, наукової і творчої громадськості СНГ престижними європейськими нагородами.
За поданням Міжнародного Сократівського комітету ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, професор архімандрит Віктор (Бедь) увійшов до числа номінантів однієї з найпрестижніших міжнародних нагород – «Об'єднана Європа» («UNITED EUROPE AWARD») у номінації «За особистий внесок у розвиток європейської інтеграції». Це представлення символізує вищий ступінь міжнародного визнання високих досягнень у професійній діяльності, повідомляє прес-служба УУБА – КаУ.
Церемонія відбудеться в рамках Різдвяного прийому 12 грудня 2011 року у залі урочистостей старовинної мерії Оксфорда.
для збільшення фото натисніть на нього
Теги:





Все піддається коментуванню. Просто потрібно уяснити собі з ким маємо справу. Причини дивування з міжнародної премії певної категорії дописувачів в їх ментальності, та стереотипах.
Ментальність не дозволяє сприйняти українське як рівноцінне. Тут діє давно відома в бувших НДІ (науково-дослідних інститутах) істина: в релігії та науці опоненти не здаються – вони вмирають. Так ось, людей які ненавидять все українське не переробити, їх разом з їх переконанням стирає тільки час. А часу ще потрібно двадцять років (в істинності Біблії сумніватися не потрібно).
Змінити хід історії ця категорія дописувачів не може, тому будь-які досягнення причетні до України вони намагаються обмазати. Їм не потрібно шукати чим обмазати, так як вони вже по своїй природі є носіями бруду. Вони шукають що обмазати.
Інша справа стереотипи.
Так склалося що носії ментальності «велікой і не делімой» в розвитку світової спільноти завжди пасуть задніх. Вони не здатні осягнути своїм розумом щось прогресивне, та сприйняти це прогресивне за норму. В окремості це підтверджує релігія: спочатку божих людей вони фізично знищували, а коли змінювався світогляд їх, тоді вони канонізували свої жертви та ставали фанатичними поклонниками своїх жертв. Для прикладу: цар Микола.
Та повернемося до теми.
Стереотип мислення СРСР до 80-х років не дозволяв програми написані інженерами-програмістами називати продукцією. Результат праці доктора наук в колгоспі (перебрана картопля) – це продукція. Її можна було помацати і продати. Програма для обчислювальної машини, складена тим же доктором наук – утопія, за неї нікому не платили, вона віддавалася безоплатно.
Цей стереотип на форму людської діяльності, як бачимо, успішно працює і в опонентів. Вони, на жаль не можуть зрозуміти ставлення Європи до діяльності людини. У Європі будь який результат діяльності людини оцінюється економічним ефектом.
У наших опонентів на економіку впливає тільки реальний мішок картоплі. Виховання людини, навчання цієї ж людини прогресивним методам вирощування картоплі, прищеплення людині гуманного поводження відносно собі подібних (надати допомогу нужденному вирощеною картоплею). Все це виходить за межі розуміння опонентів. Європа давно зрозуміла що їх кумир: економіка, - може розвиватися тільки з розвитком усесторонньої якісної освіти. Європа розглядує освіту як не від’ємну частину економіки. Відповідно різні нагороди дуже часто несуть в собі явне вираження їх бази.