Архиєпископ-емерит УГКЦ Любомир (Гузар) у своїй промові на ХІІІ науковій практичній конференції «Духовні цінності українського народу у світлі співпраці суспільствознавства і богослов’я» відзначив, що для суспільства є дуже важливим взяти до уваги Божу науку, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Інститут релігійної свободи.
За словами архиєпископа, йдеться не про встановлення теократичного урядування, але про розуміння релігійних елементів, заснованих на Святому Письмі.
“Зокрема, Біблія вчить нас патріотизму. Націоналізм не може бути християнською чеснотою, бо він не є досконалим, робить людину дещо обмеженою, адже націоналіст любить лише своє. Проте патріотизм має бути притаманний християнину: він любить власну Батьківщину і водночас має відкрите серце до інших людей, готовий поважати їх гідність та права”, – підкреслив архієпископ Любомир.
Із виступами на конференції виступили також науковці, представники Української Православної Церкви, УПЦ Київського Патріархату, РКЦ, УАПЦ(о), юдейської громади України (ОІРОУ), Духовного управління мусульман України. Від імені Громадської ради при МОЗ України з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій в конференції взяв участь виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.
Конференція продовжилась засіданнями тематичних секцій, результати яких будуть оприлюднені у вигляді стенограм, збірника наукових публікацій та репортажів ЗМІ.
Теги:
Конечно, легче всего считать себя умнее других людей и учить всех на право и на лево: мол иди читай мат.часть. Но лучше, все же, пользоваться общепринятой, в обществе, терминологией. Так, по крайней мере, люди смогут понимать друг друга.
В этом смысле Гузар прав. Т.к. он пользуется понятийным аппаратом украинского языка (а не выдумками, которых предостаточно здесь выкладывали). В том числе он прав и в отношении того, что НАЦИОНАЛИЗМ не может быть христианской добродетелью. С точки зрения христианства НАЦИОНАЛИЗМ это тяжелое ПСИХИЧЕСКОЕ ЗАБОЛЕВАНИЕ и больше ничего.
Подробно об этом, я написал в своей книге: https://knigonosha.com/book/kreschenie-rusi
, в главе «Историческая наука на службе националистической идеологии». Вот ссылка на сокращенный вариант этой главы: https://odigitriya.com.ua/node/6508
А теперь о том, как правильно понимать термин «национализм», да и другие похожие по смыслу термины с точки зрения понятийного аппарата украинского языка.
Націоналізм фр., від лат., народ ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Н. виступав у двох формах: великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий Н. пригнобленої нації. (Література: 1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511с.)
Шовінізм - одна з різновидностей націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами. Назва Ш. походить від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена, який став відомий під час єгипетського походу 1798 - 1801 рр. людиноненависницьким ставленням до арабського населення.
(Література: 1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.)
Фашизм - від іт. fascismo від лат. fascio - в'язка, об'єднання
соціально-політична течія в Італії у 1920-40 роках на основі радикальногоавторитаризму, тоталітарно-корпоративної державності та ідеї постійної боротьби за утвердження своїх ідей. У широкому розумінні - крайня форма колективізму на основі політичного терору і державноїмонополізації.
(Література: 1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.)
Патріотизм - лат. любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам. П. - явище соціально-історичне і має в різні епохи різний соціальний зміст. (Література: 1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.)
Нацизм - нім., від Nationalsozialismus - національний соціалізм
ідеологія національної зверхності на основі біологічного расизму. Був ідеологією Націонал-соціалістичної партії німецьких робітників у 1930-40-х роках.
Расизм - фр.соціальна доктрина, ідеологія, котра виходячи з біологічних особливостей людських рас, намагається довести їхню психічну нерівноцінність, обгрунтувати поділ на "вищі" раси, які нібито творять культуру, і "нижчі", нездатні до культурного прогресу. (Література: 1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.)