Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Мої вітання активній спільноті! Після кількаденної відсутності на форумі користувачів сайту помітила певні зміни: на зміну агресії і нетерпимості в коментах почала проявлятися поміркованість та розсудливість. Мені здається, що користувачу Вепрь (мабуть, Сергій, Ви?) вдалося підмітити головну рису нашого спілкування на сайті: «…одна частина громадян (представлена на цьому сайті деякими коментаторами) не хоче почути і розглянути всерйоз ті питання , які хвилюють іншу частину (предствавлену нами).» (Пост з іншої теми). На мою думку, це природньо мати свою індивідуальність, але чому ми починаємо обурюватися, коли співрозмовник проявляє власну позицію, відмінну від загально прийнятої ( в якій спільноті?), адже все відносне… Давайте шукати для комунікації спільний для всіх майданчик (як про це говорять «просунуті» в Фейсбуці J). На мою думку, для сайту, який освітлює релігійне життя в державі, такою ідейною платформою повинна бути Біблія. Ми всі мали можливість переконатися, як людський фактор, наші немочі, заважає йти до істини. Кожен з нас є прихильником певної конфесії, значить,не засуджуємо один одного за його свободу вибору віросповідання, а з любов»ю та терпінням говоримо про помилки в судженнях, якщо такі суперечать християнським цінностям, не переходячи на характеристику особистості автора. Адже право змінювати свою систему цінностей належить тільки людині, а не критикам. Тепер моя думка щодо статті пані Катерини. Журналістка шукає свою нішу в інформаційному просторі. Відчувається досвід у пошуках кон»юктурних тем; одностороннє висвітлення проблем УПЦ ще тривалий буде забезпечувати гідне існування молодій жінці, про що с казав і I-Clan . Одна фраза із статті, що «верующий, в отличие от агностика, твердо верит в то, что правда, на самом деле, существует.», підтверджує, що пані Катерина далека від віри. Я вірю Отцю Небесному і Господу нашому Ісусу Христу, яке є Істиною, а правда - це соціальне поняття, на мою думку. Хоча цитуючи євангельські терміни, намагається додатим вагомості та переконливості своїм поверхневим та недалеким судженням. Інколи хочеться захистити ближнього від такої руйнівної інформації, викриваючи її маніпулятивний характер, але приходять на думку слова К. Пруткова: «Спасение утопающих – дело рук самих утопающих». Дійсно, на Страшному Суді колективного захисту не буде – кожному прийдеться самому відповісти за свої заблужденія, за байдужість. Психологи наголошують, що надмірна опіка ближнього робить його інфантильною особистістю. Тому продовжувати коментар не буду. Думайте самі і висновки робіть самі, якщо хочемо змін у суспільстві. З повагою Людмила.
<!--[if gte mso 9]> <!--[if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Синод УПЦ просит Президента защитить от Генпрокуратуры депутата Новинского и подставляет под обвинения своего архиерея
я всё больше убеждаюсь в том, что Абракадавра и Кабан -вобщемто почти одна группа людей. нет, они еддины не тем,что якобы оба принадлежат УПЦ или сочувствуют ей.
они не способны понимать критически ту гадость, которую порождает сама УПЦ в лице активной части её епископата (и как следствие -священства). не хотят признавать,что каноничность в выборе возглавителя церкви и общепризнаваемость в истории хиротоний не гарантирует от мракобесов и просто дураков в омофорах. в конце концов Арий -законнопоставленный священник. но и его свои же обвинили в том, что он не своё учение излагает, а вплолне себе учение сонма епископов. законнопоставленных епископов!
да и не он один таковым был.
ну а истории украинского какноничного епископата 16го века -это воообще шедервы.
но этим людям не нужна ни истина ни анализ того,как же и почему получилось то,что получилось. они либо слепы либо пытаются натянуть себе на нос чёрные очки. зимой, когда в четыре часа вечера уже темно.... и хуже всего то, что УПЦ сознательно порождает такой контингент. это не исключения из правил -это пример правила