І вже якщо каятись, то хіба що в тому що православ'я не змогло зробити нас християнами. 😁

Історія Україна складна і драматична. Але навіть при цій драматичності, вислів "ставка керівництва УПЦ на Росію зіграла катастрофічну роль в історії України” треба сприймати з гумором. 😁Ні керівництво, ні самі православні церкви ніколи не зігравали жодної ролі в історії і України і Росії. Особливо коли тій “ролі” давати цивілізаційний смисл, ролі, при якій кажуть що цивілізація і її головні смисли і поняття, серед яких особливо право власності, зародились завдячуючи християнству.

Будь-яке обговорення будь-яких канонів будь-якої конфесії має зміст тільки в межах самої конфесії і тільки з вірними цієї конфесії. Канони по змісту і застосуванню не виходять у зовнішній світ за межі конфесії і у зовнішньому світі не застосовуються. Особливо в такій країні як наша, яка намагається щось робити з тією переписаною Конституцією. У зовнішньому світі чи у іншій конфесії вони там просто безглуздий набір слів чи якихось маніпуляцій, наприклад, водою з відра, курячою лапкою чи ще якимись предметами. Тому всі такі обговорення “науковців”, “релігієзнавців”, “експертів” чи “журналістів” можуть проводитися тільки тоді, коли ці особи є вірними тієї конфесії що застосовує ці т.з. “канони” і цю процедуру “обговорення” вони повинні проводити з вірними цієї конфесії. Ну і наприклад — якщо хтось проводить маніпуляції водою з відра над зброєю, то ця процедура може мати зміст тільки тоді, коли цю зброю використовує військовий однієї віри з тим, хто маніпулює водою. Для більшості населення по здоровому глузду ці канони і процедури є як дитяча гра в яку грають дорослі діти або дорослі як діти. Тут необхідно, мабуть, потурбуватися про душевне здоров’я тих гравців чи учасників обговорення.І от частина цих недоростків, яких ми називаємо “депутати”, переживаючи за “духовне” здоров’я населення, вимагають від населення вибрати ту гру, яка буде цілком безпечна для здоров’я. Це якась клініка і тут необхідний добрий діагностик.

А попробували би не співчувати, не співпрацювати чи не проявляти солідарність! Та солідарність, співчуття і співпраця у нас куплені, девальвовані. У нас змагання між церквами за державну любов, за підтримку держави і влади в грабунках майна одна у одної. Ну і та державна любов примхлива, на всіх не вистачає, дехто не поспіває за нею. 

Колапс чи не колапс тих режимів але православним церквам необхідний “поштовх” для переосмислення своєї ролі при любих “режимах” і при любій владі. І справжнє православ'я, чи справжнє християнство проявлялося би в тому, що українські православні церкви спробували би від’єднатися, відклеїтись від держави. Солідарність і співчуття, співпраця з тими православними народами які страждають, з українським народом були би ціннішими в тому режимі справжнього православ’я чи справжнього християнства.

Це треба відлити в бронзі: “ Ці держави поєднує те, що у владі сидять злочинці. У таких країнах немає верховенства закону, отже, і справи в них треба вести по-іншому, але подібним чином...Ключове слово тут – швидкість. Адвокат у цих державах має не лише відповідати на ті звинувачення, які звинувачує клієнта в державі, а й атакувати кожен коментар, який ці звинувачення супроводжує. Якщо ти чекатимеш, доки завершиться судовий процес, то навіть якщо клієнта виправдають, то на той час його бізнес-репутація буде в руїнах”. Загалом це можна назвати “феноменом Амстердама”, поєднати його зі “списком Магніцького” і це є рідкісні випадки, коли представники їхньої Феміди, їхні адвокати попадають на іншу планету з дивними людьми. Ці дивні люди переписують їхні конституції і їхні закони але з самими тими нормативами також проходять дивні метаморфози. Сам Амстердам того до кінця не відчуває і у нього іноді пропадає логіка. А може вдає що не розуміє. Якщо він говорить про відсутність на тих планетах, в тих державах верховенства закону, то як можна назвати чи визначити деяких їх жителів злочинцями? Чим вимірювати і зважувати їх вчинки при відсутності закону? Це так як у тої М.Пєвчих, яка на екранах полоще “олігархів”, “злодіїв” і “корупціонерів” в країні, де відсутнє право власності. Справа “Юкоса” не має і не може сьогодні мати правового завершення в тій країні, “список Магніцького” сьогодні немає ніяких правових підстав і єдине що може зробити їхня Феміда, це врятувати бізнес-репутацію клієнта чи навічно вписати ім’я того бідолаги Магніцького у світові правові хроніки.

Таке і сьогодні у Амстердама. Крім того, що його клієнт УПЦ, як вже писалось, немає процесуальних прав, складність завдання адвоката і в тому, що клієнт-церква відмовилась від своїх прав, які гарантовані Конституцією. Від дати прийняття Конституції жодна українська християнська церква не використовувала ст.35 Конституції України, від дати прийняття релігійного закону жодна українська християнська церква не вимагала надання для неї статусу юридичної особи і, таким чином, отримання суб’єктності в правовому полі з усіма процесуальними наслідками. Адвокат може вирішувати і вміє вирішувати конфлікт на основі закону, адвокат у високих інстанціях типу ЄСПЛ вміє і може вказати на вади закону. Але що робити адвокату, якщо клієнт відмовляється від своїх декларованих Конституцією прав на протязі всього часу існування Конституції? Фактично українські церкви уклали своєрідний “суспільний договір” з державою, яким, в очікуванні вигод від влади, нейтралізували Конституцію. Більше того, цю нейтралізацію церкви успішно використовують в міжцерковній боротьбі за знищення одна одної з використанням державного права. І ось уже ПЦУ, на Архиєрейському Соборі 11 травня 2024 р. приймає більшовицьку тезу - єслі враг не сдайотся, єго унічтожают...в другому читанні.

Таким рідкісним випадком потрапляння їхньої Феміди на нашу планету є також оте сумнозвісне рішення ЄСПЛ у справі “Свято-Михайлівська Парафія проти України”. Колись давно Г.Друзенко “ридав” над ним — немає “жодних підстав стверджувати, що страсбурзькі судді розставили у своєму рішенні «Свято-Михайлівська парафія проти України» дороговкази для своїх українських колег”. Те рішення не мало продовження в українському законодавстві, українські суди іноді на нього посилаються, але це такий механічний ритуал. Якщо уважно читати текст рішення, між рядками, то можна відчути здивування тих європейських суддів. Адже вони нас теж рахують такими людьми як вони, рахують що у нас, так же як і в них, закони мають основою те, що називають суспільним договором. Рахують що релігійний закон легітимний, погоджений всіма церквами і тим церквам конче потрібний той перехід майна. І далі вони дивуються — якщо вам це так потрібно, то чому конфлікти? Чому ви зупинились на півдороги і разом, з церквами, не довели закон до пуття, а почали квасити християнські носи? У нас хтось питав хоч щось коли-небудь у церков?

😁😁😁Ну і що? Америку відкрили. Все й так зрозуміло. В того Амстердама клієнт-організація, яка немає ніяких процесуальних прав. Фантом, міраж, ефірна хмара. Тобто з правової точки зору УПЦ не існує, по-хлопськи пусте місце як і люба інша українська церква. От і крутиться😁- тиснути на уряди, зчиняти галас в пресі, підставлятись під «кулі» критики, відстрілюватись у відповідь, провокувати ...Чи може хтось тут покаже якісь правові можливості захисту в нашій правовій державі з європейською конституцією? 😁 І йому такі вистави легко вдаються. Чому? Тому що він їх показує на сцені 21-о століття і показує сюжети приблизно з часів, що передують Великій хартії вольностей. Але при цьому він тих тубільців на сцені вдягає в штані, роздає їм мобільні телефони, інші причандали з 21-о століття. Цим він шокує публіку. Публіка не розуміє — вроді би білі люди, на них похожі, навіть їхніми словами користуються а насправді виходить повна хрєнь....

І от уже більше 2-х років навколо цього пустого місця на наші гроші, гроші платників податків, купа депутатів і держчиновників, різнокаліберні спеціалісти від держнауки “релігієзнавство”(теж наші гроші) режисують танці, водять хороводи, влаштовують спіритичні сеанси, на яких викликають дух українського народу — все це для того, щоб переконати боголюбивий український народ в тому, що пусте місце може загрожувати нацбезпеці...Ти сусліка відішь? Нєт! А он єсть!

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” в 1991 році перетворив всі релігійні організації в хрєн знає що. І це стосується не тільки УПЦ. А все, що відбувалося з цим законом на протязі 30-и років, в тому числі і законопроект № 8371, є продовженням тієї хрєні, придуркуваті фантазії українського законодавця і українського релігієзнавця.