Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Представительница министерства отказалась назвать конкретное нарушение закона газетой "Наше православие".
Главный редактор газеты Андрей Геращенко узнал о предупреждении из публикаций в СМИ.
не стоїло подавати дану статтю, зважаючи на 2 останні речення
якщо я живучи в Україні напишу в укр. газеті про боротьбу курдів в Туреччині чи басків в Іспанії, то в чому моє порушення?
Дійсно це не конфесійний релятивізм, який притаманний більше для росколів. Ви проілюстрували вже зрілий конфесійний капіталізм, такий собі глобальний духовний банк, що роздає всім без винятку, від своєї повноти спасительні кредити. Закономірно, що при такій "щєдрій" схемі відбувається стрімка девальвація того "спасіння", де навіть невіруючий спасається. Від чого тільки не ясно. Від високих температур пекла, чи від свого невір'я?
Давайте розглянемо ситуацію детально.
В рамках євроїнтеграції в Україні розширюється місцеве самоврядування. Відповідно місцевим радам дають право самим стягувати додаткові податки і самим їх використовувати на користь своїх міст і сіл. Замість цього місцеві депутати-фашисти (Україна - це Європа) приймають постанови, якими громадян одної віри обкладають податками, а іншої віри звільняють від податків (така практика існувала в Азійській Османській Імперії щодо християн років 300 назад).
Центральна влада замість порушити кримінальні справи на ініціаторів постанов (за розпалювання ворожнечі), скасування через суди неконституційних постанов місцевих рад, та можливо розпущення самих рад (у разі відсутності каяття) - так от вона просто скасовує податок для всіх, щоб чогось не вийшло. Так дійде до того, що скоро і ножі заборонять.
Не ту країну назвали...
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Мова жестів митрополита Онуфрія
-Церква молиться за всіх, але ця молитва не магічний спасительний акт, можна сказати, що ці всі молтви є просто запрошення усіх прийти до Чаши.
- Так Бог є Любов. Тільки не любов гетери, а любов, яка вимагає вірності своєму об'єкту.
- Добрий розбійник, не був праведником, але він зустрівся з Христом і впізнав Його, на відміну від праведних іудеїв, або неправедних римлян.
- Фарисеї не могли відмовити у спасінні самарянам митникам або будь-кому, бо в них не було Спасителя. (це до того, що Ви використовує слово спасіння без привязки до Христа, суто формально)
- Невіруючий в Бога не отримує спасіння, просто тому що він в нього не вірить. І навіть Всесильний Бог безсилий заставити людину вірувати, тобто спастись.
-У закон природи людство вірило споконвічно, до і після приходу Христа, і шо їм це дало.
Всі православні святі, не святі вважають що"Спастись поза Православною Цервою неможливо", тому що так вважа і Христос -"Если не будете есть Плоти Сына человеческого, и пить Крови Его; то не будете иметь в себе жизни"