Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

1667
Дмитро Кузьменко [профіль]

Юлія З., я занадто погано володію російською для цього))) редактори зі стільців попадають)))

Тетяна УПЦ КП, мене Кураєв не переконує. Те, що він говорить - це проблеми передовсім політичні, а не церковні. І ступінь спорідненості тут не відіграє великої ролі, усе залежить від розстановки сил і загроз національній ідентичності. У будь-якому разі Церква не повинна втручатися у ті національні суперечки, вона лише повинна здійснювати своє служіння з повагою до місцевих національно-культурних особливостей і використовувати їх у своєму служінні. Причому усіх, які існують на відмовідній території, якщо територія мультикультурна. Інакше Церква не буде помісною.

1666
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

А вот что пишет о.Андрей Кураев в книге "Вызов экуменизма" (глава "Экуменизм или война?"):
"В Турецкой империи были объединены разные народы. Турецкая администрация не признавала этнического разделния своих граждан, учитывая лишь их религиозное самоопределение. Поэтому в глазах Империи греки, болгары и сербы были единым этносом – православным. Но сами эти народы ощущали свою различность и не соглашались на ту нивелировку, которую устанавливало для них государство. Ни греки, ни болгары, ни сербы не желали терять собственной национальной идентичности. Если вспомнить, что до-турецкая история Балкан знала болгаро-византийские войны, то естественно было бы предположить, что в турецкой империи болгары будут ощущать себя ближе к славянам-сербам, нежели к грекам (своим былым поработителям и врагам). Но источники XV-XVI веков показывают обратную картину. Оказалось, что между болгарами и сербами возникали этнические напряжения, а между болгарами и греками – нет. По выводу историка, отсутствие напряженности между греками и болгарами в этот период связано с тем, “что различия между этими двумя народами, закрепленные прежде всего в языке и традиционной культуре, были настолько ярко выражены, что не создавали в сознании и подсознании населения напряженности, нацеленной на защиту внешних признаков своей этнокультурной общности. В этом отношении показательна реакция населения Фракии и Македонии в сравнении с реакцией, последовавшей за ликвидацией этнополитической границы на западе болгарских земель, где в условиях беспрепятственного контакта оказались поставлены болгары и сербы – два народа, лишь незначительно отличающиеся языком, происхождением и культурой. Здесь возникла реальная угроза начала ассимиляционных процессов и, как следствие, практически мгновенная и, безусловно, спонтанная реакция населения в виде культивирования им различных внешних приемов этноразграничительной практики. Выражалось это, в частности, в том, что в деревнях представители обеих общин проявляли, по наблюдениям путешественников, особое внимание к присутствию национальных элементов во внешнем убранстве костюмов, украшений и т. п. Это позволяло иностранцам, проезжавшим район между Белградом и Софией на удивление единодушно фиксировать официально несуществующую границу между болгарскими и сербскими землями”

1665
Юлия З. [профіль]

Дима, а если бы ты перевел это на русский, и отослал на bogoslov.ru, как отец Андрей Дудченко, было бы просто замечательно.

1664
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

В тому і справа, що терміном «руський» долаються протиріччя, які існують між російським, українським, молдавським або білоруським народами.
То есть, именем Христа они не преодолеваются, а термином "русский" - преодолеваются??? Вы понимаете, что сие означает??? Что есть сила превыше силы Христовой. А это суть идол.
А кроме того, это только Вам кажется, что термин "русский" обладает способностью преодолевать противоречия. На мой взгляд, он как раз их и вызывает. Куда ступает его нога, там вдруг начинаются противоречия. Да, кстати, а какие именно противоречия должны преодолеваться? Что именно так беспокоит РПЦ?

1663
Юрій [профіль]

Братчику

«Для початку нагадаю що є православним вченням.Згідно з Святим Письмом (Колос. 3:11) в Христі немає ні Елліна, ні Юдея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, Скіфа, раба, вільного. Тобто Бог призиває во Христі (Церкві) до подолання між людьми всіх протирічь - етнічних, соціального стану, культурної і історичної ідентичності (навіть позитивної) і т. д.»

Для початку нагадаю вам, що існує така кніга Апокаліпсис, у якої говориться про декілька Церков, при чому вони знаходяться на різному духовному рівні. Тобто ап. Іоанн розповів про якесь майбутнє Церковне поділення. А еллін, іудей, раб чи вільний - це безумовно стосується кожної людини, але не Церкви як інститута.
Якщо ви хоч раз бачили трансляцію зішесття Благодатного Вогню напередодні Пасхи, ви бачили православних арабів, які ведуть себе, з точки зору українця чи білоруса, м’яко кажучі, не зовсім культурно. Особисто мені було б не дуже комфортно молитися поруч з людьми, які безперервно оруть, чи їздять один на одному. Але у деяких з них самовозгораються свічки, як, свого часу, у святого Иоанна Кронштадтського! Тобто в рамках своєї емоційної культури вони можуть буті святими. Росіянин, чи українець, чи білорус мають іншу, але спільну східньослов’янську культуру самовиразу. Як ви кажете, позитивну ідентичність. Ну то й що, що ми інші від греків, чи румун? Хіба це дуже роз’єднує словїян? Може то політика роз’єднує? Культура може бути спільною, а може бути різною, але разом во Христі ми можемо, з любов’ю, долати ці протиріччя. Наприклад, на Тернопільщині і досі діти ходять із колядками по квартирах, а на Сході України цього замало. Так хіба це роз’єднує людей?

Шукаючи ересь у словах Сергія Худієва и відкидаючи культурні подібності, ви, Братчику, самі недалеко від ересі монофізитства, у якої Хрістос мав суто Божественну природу, а все земне не мало ніякого значення.

В тому і справа, що терміном «руський» долаються протиріччя, які існують між російським, українським, молдавським або білоруським народами.

1662
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Если бы это было бы не так, то давно уже не было бы церковного единства.
Тогда, простите за резкость, ваше "церковное" единство не стоит и выеденного яйца. И от того, что так думает куча народу, мне лично скорее горько, нежели радостно. Это тот случай, когда количество НИКАК не может перейти в качество: сколько б народу не впали в ересь подмены духовного единства плотским, ересь не становится истиной Божией.
В принципиальных вопросах лично я предпочитаю идти против течения, если уверена, что течение движется к погибели. Широки врата сами знаете куда бывают.

1661
Братчик [профіль]

Автор публікації декларує тези, в суті яких єретична ідея. Для початку нагадаю що є православним вченням. Згідно з Святим Письмом (Колос. 3:11) в Христі немає ні Елліна, ні Юдея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, Скіфа, раба, вільного. Тобто Бог призиває во Христі (Церкві) до подолання між людьми всіх протирічь - етнічних, соціального стану, культурної і історичної ідентичності (навіть позитивної) і т. д. Звичайно мова не йде, що людина втрачає особливі почуття наприклад до своїх рідних, чи батьківщини, мова йде про подолання всіх видимих перешкод, любити ближнього як самого себе. Людина призвана до набуття такого духовного устрою, коли б у собі вона бачила свої гріхи, а в ближньому - бачила образ Божий, Божественну красоту, а не якусь близьку чи чужу ідентичність. Такий духовний устрій ми бачимо наприклад у преп. Серафіма Саровського, Амвросія Оптинського та інш.
Відносно тез автора. Поперше автор ставить знак рівності руский = православний. Це обман, бо насправді патріарх Кирил в понятті руский змішує і правослаіє, і культуру, і історію, і навіть руську мову. Очевидно, що патріарх Кирил замість Божого заклику подолання протиріч у Христі, навпаки, виголошує заклик - шукайте свою (позитивну) ідентичність. Це насправді і буде розьєднювати наприклад т. н. руского і грека чи болгарина. А єресью є те, що це розділення привноситься в церковне життя. Нагадаю, що єресь, на відміну від догмату - хибний шлях, що веде не Бога і спасіння, а в іншому напрямку. Подолання цих елементарних протиріч, які були повністю подолані в ранній Церкві, при сучасному духовному стані християн - нездісненна забача. Насправді, це велика ласка Божа, промисел, що ми, такі різні, маємо можливість, у Христі долати ці протиріччя і перемагати. А Бог закликає до досконалості - далі долати протиріччя між чоловіком і жінкою ... тварною природою і нетварною (в православії - обоження по благодаті). А ми зараз неспроможні на елементарне ... Ідол тут не в національній ідентичноті, а в категорії - рускій, в її задекларованому значенні.

1660
Владимир [профіль]

Если бы дело было во мне, либо даже в самом Патриархе... Дело в том, что так считает изрядное число людей в Украине. Если бы это было бы не так, то давно уже не было бы церковного единства.

1659
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

А як нам пересвідчитися, що Кирило сказав те, що думав, і нічого недосказаного не залишив? Знаєте, як іноді буває з законодавством: закон добрий, соціально спрямованний, справедливий. Але його практична реалізація можлива тільки за допомогою підзаконних актів. Які від первісної ідеї не залишают каменя на камені и примушують робити прямо протилежне від оригіналу...Так і ми: щоб зрозуміти, як це має бути на практиці і що під тими чи іншими поняттями ховається, ми вимушені читати всі інтерпретації речей Кирила - від ліберальних до чорносотенних. І доходимо висновку, що у клітці з надписом "буйвол" чомусь живе тигр... Як нам ставитися до тварини, що мешкає в клітці - як до тієї, що написано на вивісці, чи виходячи з того, що реально бачимо?

1658
Юрій [профіль]

Путе

Шановний Путя! Пробачте, але вам до Христа, судячи по сленгу, ще дуже далеко. Так можливо, краще з себе почати?
У Церкву може сходити, посповідатися? Бо, як казав один пророк, "гнев гнездится в сердце глупых".

1657
Чорноморець [профіль]

Це показник відкритості. Мають бути представлені всі точки зору. От Патріарх Кирило на РвУ публікується - це круто. Тепер кожен українець може пересвідчитися в тому, ЩО сказав патріарх

1656
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Владимир, Вы себе даже не представляете, насколько идея русского церковного единства тесно связана с землей (хоть формально декларируется автономность этих понятий)! Зри в корень, как говорил Козьма Прутков. Кроме того, я сейчас как раз изучаю труды, связанные с рассмотрением понятия "Русская земля" в общем смысле и частном, и когда прилагательное "русский" перестало быть определением исключительно этно-территориальным и стало восприниматься метафизически в качестве конфессиональной характеристики. Очень любопытственно, надо сказать.
Вы очень странно относитесь к автокефалии, счтая ее "расчленением", "разрыванием на куски" РПЦ. Единство должно быть у ВСЕХ православных, при этом единство РУССКИХ православных не должно ставиться превыше единства ВСЕПРАВОСЛАВНОГО.
Общая история, культура и традиция может только служить инструментом для лучшего понимания друг друга - но никак не основой церковного единства.

1655
Юлія [профіль]

При всій моїй повазі до архимандрита Софронія (Сахарова), аж ніяк не можу погодитись з його думкою: "Неуместны доводы о якобы непонятности для многих современных людей старого церковного языка, - людей поголовно грамотных и даже образованных..."
Я особисто в наш час зустрічала в церкві людей неписемних, які просили мене прочитати їм надруковані молитви. Церква - не елітарний клуб інтелектуалів, вона в усі часи єднала і єднає людей дуже різних. Отже основне прагнення перекладів - прибрати усі можливі перешкоди для такого єднання та для єднання людини з Богом.
А стаття дійсно хороша, глибока!

1654
Владимир [профіль]

Вот именно, что все критики речи почему-то считают, что речь Святейшего о земле, то бишь о государственности. А она - об общности церковной, о единстве историческом и культурном. Ради чего надо разрывать на куски Русскую Православную Церковь - вот в чём вопрос.

1653
N. [профіль]

Асфальтоукладчик и сюда добрался. Печальное зрелище, как сказал бы ослик Иа.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...