Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

1307
Братчик [профіль]

Погоджуюсь із Чорноморцем в тому, що КП Константинополю в очі плювати не треба. Краще КП увійти туди в якості митрополії а потім канонічно обьєднюватись з УАПЦ і УПЦ МП. Але на секту більше схожа все ж УПЦ МП. Вона не для людей, а сама для себе. Це кружок по спільним інтересам - антиНАТО, за царя, за Росію і тд. Зайдіть в Почаєвську Лавру, подивіться. Духовні діти патр. Кирила (Гундяєва), за геополітикою і власними вподобаннями ви забули, що суть християнства в служінні іншим. А ви хочете навпаки, щоб народ служив вам. Досить паразитувати. Що ви тут сіяли? Євангеліє? Ні - брехню і геополітику.

1306
Чорноморець [профіль]

Якщо Філарету не треба ні МОсква, ні Константинополь, то тоді треба сказати: нам не треба світове православя. Нам і так доьре: в нашій православній секті 14 млн. Про те, шо такий аргумент є нецерквним, а світським це очевидно. В церкві головне не те у кого скільки міліонів людей чи доларів. В церкві голвоне те, що називається в політології "символічний капітал". І от такий капітал у Константинополя є. Тому він і виграє в геополітичній боротьбі. І у Москви є, і вона за допомогою цього капіталу в першу чергу і воює на теренах України. А у КП є символічний антикапітал - це сам Філарет. Крім книги "Неправда Москвських анафем" всі його кроки це підтвердження власного деструктивного іміджу. Он Мефодій зрозумів цінність смиволічного капіталу і заробляє його активно всіма посланнями, переговорами і т.д. І коли КП опиниться у розбитого корита, то винити треба буде тільки свою політику. Он Франко коли починав діяльність у Львові не було укр мови на вулицях. Ніхто не вірив в перспективність українофільства. Всі були чи полонофілами чи русофілами. Франко заробив символічний капітал для себе і для всіх галичан, і зробив найбільше для становлення модерної укр нації. Почитайте Ярослава Грцака "Пророк у своїй вітчизні". І подумайте над тим, що Філерет робить все навпаки. Ця шлях до прірви - плювати на світове православя, очікуючи на визнання. Ну плюнув в очі одній матері - Москві, бо вона незаконна мачуха. Чого плювати в очі всім іншим матерям - Кон-лю і світовому православю. Іздить плює на ВСЮ ПРАВРОСЛАВНУ ЦЕРКВУ! І це людина, що усвімлює свої дії! У мене одне пояснення - це агент Москви.

Такі здогадки вже висловлювалися в Інтернеті, але я ще вагався. А тепер бачу, що дуже вірогідно що це правда.

1305
Чорноморець [профіль]

Цікава дискусія.
В дисертації "Антропологія східної патристики" був вступ на 18 сторінок - писаний відразу українською. В першому розділі пункти 1 і 5 були написані відразу українською. 2, 3 і 4 - дійсно спершу були написані російською, але тут були створені українські варіанти, які були видруковані як статі в 1999 і 2000 році. Російсою мовою лише один із цих пунктів був видрукований 2001 в журналі "Синопсис".
Розділи 2 і третій, а також висновки писалися відразу українською.
Так що є невеличка правда в тому що знає православний (цікаво звідки? Певно від головного редактора Синопсиса?). Але є велика правда в словах Богдана, бо більшість роботи писалася відразу українською. і саме ці частини були перекладені російською о. Андрієм Глущенко. До речі, ця Антропологія - частина великої Догматики (Догматическая система греческой патристики). Там є вчення про Бога, вчення про стороне суще. Потім ця антропологія. потім - вчення про Боголюдину. Потім - сакраментальна антроплогія. Потім - вчення про обожнення. Дійсно, треба було б видати, але все руки не доходять. Говорив мені Горський - називай це діло Метафізика грецької патристики - і видавай. Але то діти, то докторська про неоплатонізм, то потреба працювати в трьох-чотирьох місцях відразу.
От як би були зацікавлені видавництва, які б заохочували авторів, спонсори, які б заочували видавництва. Якби взагалі хоч хтось розумів як багато ще не зроблено і як багато можна і треба зробити.
Ну да ладно, за все слава Богу!

1304
Чорноморець [профіль]

Безумовно, українська мова богослужіння має бути багатою на словянізми. Не треба їх боятися.
Словянську мову треба виправляти,чим до революції вже почала займатися під керівництвом Сергія Старогородського відповідна комісія.
А то дивно звучить: "глумляхся в заповедях твоих"

1303
Habdank [профіль]

О том, что Варфоломей слизался с западниками, уже давно известно...Это , отнюдь, не красит вселенскую патриархию, а, более того, нарушает постановления Вселенских соборов и Апостольских правил.

Кстати говоря, вселенский патриарх сидит в Турции, не имея ни малейшего отношения к Грекам. Элладская Церковь автономна от Варфоломея, и, к вашему сведению, там предстоятель Иероним.

1302
Братчик [профіль]

Однозначно зрозуміла позиція відносно автокефалії - зараз у нас багато епископів, священників, парафіян, тисячолітня історія і традиція. Ми спроможні самостійно управляти Церквою на території України і служити її народу. А признають рано чи пізно все одно.
При цьому цікава позиція промосковських церковних діячів - ми неповноцінні, ми самі управляти не можемо, треба щоб нами управляли із кремля. А неповноцінні, тому що Україна - це невідьємна частина (колонія) Російської Імперії. А народ насправді не український, а малоросійський. І братських рівних стосунків з Москвою нам не треба, бо неповноцінні: прислуговували і далі будемо. І все це "смиренно" загорнуто геополітично-шовінистичною ідеєю про єдиний руський (чит. російський) світ. Але в нас народ і час все розставить по місцях.

1301
Православний [профіль]

Пану Богдану.

Ну, раз в нашій полеміці закралась помилка, тоді звернемося до першоджерела!
Ось переді мною лежить рукопис кандидатської дисертації Чорноморця. На титулі надруковано наступне:

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


На правах рукопису


ЧОРНОМОРЕЦЬ
ЮРІЙ ПАВЛОВИЧ


АНТРОПОЛОГІЯ СХІДНОЇ ПАТРИСТИКИ

09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук


Науковий керівник –
Головко Борис Андрійович
доктор філософських наук,
професор


КИЇВ — 2001


Щодо мови написання Ви теж, шановний Богдане, вельми помиляєтесь. Бо чернетки цієї роботи таки були написані російською... Хоча, треба визнати, що лишень Юрій Павлович може відкрити нам сущу правду.
Але по суті я з Вами згідний: не важливо, якою мовою пишеш, головне що пишеш і з якою ціллю. Навіть великий Кобзар писав свої особисті щоденники російською і нітрохи від цього не комплексував. Навпаки, освічена людина повинна тільки пишатися тим, що мислить як істинний білінгвіст.
Пане Богдану, не переймайтеся тим, що більшість наших православних київських теологів мислять російською мовою. І не тільки мислять, але й спілкуються між собою в основному цією ж мовою. І це я можу підтвердити особисто.
Панове! Не цурайтесь своєї рідної мови, навіть, якщо вона не є модною серед серед сучасної київської націоналістично налаштованої еліти!

1300
Павло [профіль]

Запитав якось в свого брата, який дуже рідко буває в храмі: "як стане в нас єдина Помісна Церква і богослужіння вестимуться українською мовою, чи ходитимеш регулярно в храм?", а він відповідає "кілька разів на рік, а на Великдень то точно". Тобто по суті нічого не зміниться, але б якби ми не впиралися богослужіння треба перекладати на рідні зрозумілі мови залишаючи в ній старослов'янізми, архаїзми тощо, щоб вона відрізнялася від газетної чи побутової мови. Богослужбову мову коректували постійно викидаючи незрозумілі та не благозвучні слова наприклад: блядивый, поносъ, глумляхся, тощо.

1299
Богдан [профіль]

Шановні друзі!
Якщо хтось вважає за потрібне щоб Чорноморець був російською, то є два виходи. Перший простий - просити сайт подумати. Другий ще простіший взяти і перекласти. Оце була б велика справа для богосвської науки.
Щодо перекладів Чорноморця закралася помилка в Вашій полеміці. Чорномрорець написав кандидатську дисертацію "Антропологія грецької патристики" українською, а потім Глущенко перекладав її російською і переклав таки половину. Але потім це діло закинули, бо Чорноморець пішов в досілдження неоплатонізму і антропологія його почала хвилювати мало. І свою докторську "Еволюція візантійського неоплатонізму" він писав українською.
І взагалі - головне в тому, що Чорноморець мислить філософськи і богослвськи, а всі мови - і російська і українська при цьому заледве справляються із завданням передання смислу.
Так шо головне - це чи мислити богословськи і філософськи. На цих мовах все відбувається. А філологічне оформлення може бути і англійським, і ... До речі, "Еволюція візантійського неоплатонізму" ще не відредагована, а ідея перекласти її англійською вже висловлювалася багатьма читачами рукопису.
Як говорив Франко - давайте працювати. Тут роботи на всіх вистачить.

1298
Богдан [профіль]

Треба щоб у Володимирівському, у Лаврі, і Андріївський були в неділю як літургії словянською, так і українською. Щоб був вибір. Треба лише вибрати - де рання буде українська, а пізня словянська (Лавра), а де навпаки (Володимирівський, Андріївська). Ну і за цим принципом думати далі. Наприклад, в укранський православних церквах перебчати лдітургії російською мовою. Наприклад: 7 - словянська, 9 - українська, 11 - російська. І хай РПЦ побачить що таке українська цивілізованість, що таке універсальність православя і дії!

1297
Богдан [профіль]

Дуже гарний документ і дуже добре що РвУ першими опублікували із нього уривки. Тепер можна краще розуміти тези із статті "УПЦ перед цивілізаційним вибором" про те що УАПЦ надзвичайно відкрита до Константинополя, як ніколи раніше. І цілком можливо, що Константинополь готовий взяти УАПЦ - і тому Москва психує (тому братчик зря розвиває песимізм). Такі тексти не привід для критики вл. Мефодія, а виключно до похвали (тому солідаризуюся із закликом читача поменше бурчати в бік вл. Мефодія і подумати ось про що: саме такі ідеї можуть структуризувати УАПЦ і допомогти подалити ті проблеми про які пише читач). І звичайно, що виклик цього тексту великий. Протокол із УПЦ КП - це судорожний рух, спровокований фундаментальністю документів УАПЦ - прохання в Константинополь, цієї доповіді, тощо. Щоб відповісти УПЦ чимось адекватним тут треба було б застосувати суперголови - тут я солідарний із Дмитром. Від такого роду речей неможна відмахнутися. Треба відповідати цимось фундаментальним - таким, що творить епоху. Ну і відмічу, що такого рівня аргументацію "руським миром" і прочими шапочно-чепчиковими лозунгами не можна закидать. Те, що вл. Мефодій веде діалог із К-лем на такому рівні аргументації вселяє надію на те, що вихід із лабіринту бкуде знайдено і значно швидше, ніж можна було б очікувати. Так що треба думати і молитися - і все про що мріяли поколіннями, може стати реальністю.

1296
Анатолій Бабинський [профіль]

Та я і не ображався:)
Не дуже розумію про яку відповідальність йдеться в даному контексті. Працівники УКУ можуть мати свої і часом цілком протилежні погляди на ті чи інші процеси в УАПЦ. Наприклад ось таку - https://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/10/20/39347/

1295
Читач [профіль]

Анатоліє, ніхт оне хотів Вас образити. Але реалії сучасного конфесійного життя такі, що потрібно дуже делікатно підходити до церковних справ, оскільки між різними конфесіями існує прикрі непорозуміння. Скажімо, відомо, що РІСУ є структурною одиницею Українського Католицького Інституту. Це не звужвє Вашої свободи як журналіста, але накладає додаткову відповідальність. А стосовно Інституту поцікавтеся у Вашог оприятеля Зуєва. Гадаю, він має бути в курсі справи.

1294
Анатолій Бабинський [профіль]

Читачу. А я тут підписався, як спіробітник РІСУ? Працівником РІСУ я є тоді, коли виконую роботу повязані з моїми посадовмими обовязками. Знаєте, я не пред"являю кожній людині, яку зустрічаю посвідчення журналіста, так само не спілкуюсь зі своєю дружиною в формі інтерв"ю. Мені стало цікаво, що це за засекречений "Інститут" про який і справді мені нічого не відомо (і не тільки мені).
А щодо відношення працівників РІСУ до УАПЦ, як необ"єктивного, то прошу назвати хоч один вагомий факт. Інакше це просто пусті слова.

1293
читач [профіль]

Братчику. В глухий кут (а не "тупик") завели УАПЦ не вл. Мефодій, а політизовані братчики, тупо-патріотичні орієнтири яких на руку Москві. Проаналізуйте свою діяльність, починаючи з 1989 рю, і Ви побачите, що з самого початку УАПЦ рухалася у напрямку в нікуди. Проголошення Патріархату було зроблено поспіхом, без належного історіософського, канонічного та еклезіологічного осмислення. А хто це робив? Вл. Мефодій чи "комітет відродження УАПЦ", більшість членів якого були нецерковними або малоцерковними людьми. Яку альтернативу ви можете скласти вл. Мефодію, який вміло балансує між церковними полюсами? Курс на укр.діаспору вл. Ігоря Ісічека? Але це просто смішно, і з огляду на реальні канонічні права діаспори, і з огляду на вагу в церковному житті УАПЦ (оновленої). Анархію, яка, завдяки діям братчиків, існує в Львівській єпархії УАПЦ? Сумирне, тихе, непомітне життя Івано-Франківської єпархії. Більшість владик УАПЦ - чудові священнослукжителі. Але УАПЦ існує як цілісна церковна структура лише завдяки тому, що існує "неідеальний" вл. Мефодій. І чим швидше це збагнуть братчики, тим більше шансів в УАПЦ буде на існування. Зрозумійте, реальна альтернатива вл. Мефодію сьогодні - це не інша кандидатура у предстоятелі, а самоліквідація УАПЦ.

Якщо Ви нічого не знаєте про цей проект, але берете частину його назви у лапки, то це свідчить про те, наскільки об"єктивним є погляд на УАПЦ співробітника РІСу.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...