Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

452
Гостья [профіль]

Какая ложь! Просто ужас. "Адвокат Данилюк, ваш метод защиты насколько низок, не професионален, мне кажется вы просто пиаритесь, потому используете такие грязные методы. Вы бы на законном уровне боролись, юридически, а вы используете грязь, намеки ложные, сплетни..., у меня просто не хватает слов.
Есть у монахов все документы, но я как гражданин никто не доверила вам свои документы и их не показывала, а монастырь этого даже и не должен делать. Читая ваши интервью, становится гадко. не обманывайте людей и не вводите их в заблуждение

450
Буграк [профіль]

Щиро дякую Автору за статтю. Я дуже радий, що у окремих прихильників УПЦ МП є своя відверта позиція, яка базується на канонах Церкви Христової, на її історії та здоровому глузді. Щиро дякую Вам, Володимире, за те, що знайшли мужність висловити свою думку, хоча добре розумієте, що (на жаль) вона насьогодні кардинально відрізняється не тільки від позиції одного архієрея, а взагалі від ідеології, яка насаджується РПЦ.
Розв"язати будь-яку проблему можна тільки діалогом. Дай Боже, щоб це усвідомили обидві сторони (УПЦ КП і УПЦ МП) і почали чути один одного!
Якщо на сучасному етапі об"єднання є неможливим, то принаймі не можна допускати ворожнечі. Чому кожна з цих конфесій має кращі взаємини з УГКЦ чи РКЦ, аніж одна з одною? Чим кращі стосунки сьогодні -- тим реальніше об"єднання завтра!!!

449
Кость [профіль]

А Блаженнейший Владимир благословил ли эту инициативу?

448
Kyjanyn [профіль]

Цікаво, хто переможе в цьому протистоянні: гроші та можливості "Овочевої фабрики В.Пилипишина чи зв"язки та впливи ченців і зокрема архієпископа Павла (Лебедя)?

447
іван [профіль]

Спаси Господи!

Унікальна стаття! Нехай стане преамбулою нашого єднання!

446
МХ [профіль]

А больше Алексей Михайлович Саввин (Агафангел, 1938 г.р) НИЧЕГО НЕ ХОЧЕТ?

445
МХ [профіль]

Нарешті вже! Слава богу! Агафангел Саввин 5 років гальмував процес!

443
Олег [профіль]

Владыка Илларион показал себя политиком, причем - худшего совкового образца. Манипуляции с термином "весь народ" недостойны интеллектуала. Владыка явно не глуп, следовательно, немножко лукавит. Ясно, что "для пользы дела". В свое время о. Андрей Кураев (кстати, большой критик "бабок" из церковного актива), будучи в Киеве, говорил об отличии ирландских миссионеров раннего средневековья от всех прочих - за ними, дескать, не стояла никакая империя, потому их слушали как людей, несущих Слово Божье, а не зависимость от какого-то очередного Центра. Замечательные слова. Тогда подумалось, а сам о. Андрей, называющий свои поездки миссионерскими, из какой именно Ирландии? Грустно все это... Та генерация лидеров РПЦ, которая сейчас постепенно приходит к власти вместе с упрочением позиций Патриарха Кирилла, умна и эрудированна, но насквозь пропитана политикой. Для них великая Церковь - это большая, многочисленная. Но величие Церкви в том, что в ней пребывает ее Создатель. Разве от того, что у грузинских православных Патриарх не в Москве, мы не чувствуем, что и они принадлежат к "единой, святой, соборной и апостольской Церкви"? А все эти спекуляции с "нашими Иерусалимами и Константинополями". Беда Иерусалима как раз в том, что его слишком многие считают своим. Неужели вопрос церковной юрисдикции помешает почитать православные святыни Киева паломникам из Москвы? Киев есть Киев, это нужно хоть когда-нибудь понять.
Из того, что люди пришли помолиться с Патриархом следует только то, что они пришли помолиться с патриархом. Их отношение к идее автокефалии нисколько в том не проявилось. Иначе придется признать, что множество людей, пришедших в свое время встретиться с папой, свидетельствует, что "украинский народ в своем абсолютном большинстве" хочет присоединения к Церкви Римской? Повторюсь, подобные манипуляции примитивны, единственная сфера, в которой ими занимаются умные люди - идеологическая война, промывание мозгов, зомбирование толпы. Нет в украинском православии большей проблемы, чем раскол, но первоиерархи гнушаются диалога с "отверженными", санкционируя заявления, подобными обсуждаемым. Очень тревожная риторика, не страусиная, скорее агрессивная. Ведь владыке Иллариону прекрасно известно истинное положение дел в Украине.

442
Сокил [профіль]

Автору огромное спасибо за статью.
Поднятая тема приближает нас к решению проблемы раскола. 17 лет нам понадобилось, что-бы понять пагубность предыдущих методов уврачевания: вместо диалога - монолог: "прийдите, покайтесь, а мы решим...", вместо любви - взаимная ненависть, вместо прощения - "нехрести". И когда "кавалерийские наскоки" лишь увеличили степень недоверия, мы наконец вернулись к заповедям Христа.
Понадобиться еще много времени, возможно при следующем поколении иерархов, для полного уврачевания разделения православия.

441
Кость [профіль]

Было время, когда я именно так и относился к раскольникам - как к разбойникам. Помнится приглашали меня с семьёй, по-доброму, посетить какой-то праздничный концерт во Владимирском Соборе, а я отказался и даже ляпнул, что мол нечего нам там делать и дорожки у нас разные.
Наше священство именно так и настраивало - никакого общения, никакого прощения, только их покаяние.
Сейчас ситуация меняется, но насколько же вяло. Священство получается идет на поводу общин, боится смутить новым видением проблемы?
Раскол вероятно дан нам во благо - чтоб научились любить друг друга, даже таких, которые находятся за каноническими границами. Если научимся любить их, то будет легче научиться любить и остальных - разнообразных католиков, протестантов, мусульман, иудеев, мармонов, иеговистов... Потому как не было заповеди ненавидеть, а была заповедь любить.
Как говорил Иоанн Крестьянкин, то, что нас кто-то любит или не любит - нам до того дела быть не должно, а вот мы любить всех очень даже можем и обязаны!

440
Олег [профіль]

Автор сказав те, про що ми маємо думати повсякчас. Розкол є великою спокусою не лише для розкольників, але й для нас. Хіба не ловимо ми себе на фарисейських думках: "Дякую тобі, Боже, що я не такий, як той Денисенко"? Розкол дає нам нагоду стати трошки праведнішими у своїх очах, і то без зайвих зусиль. Ми - канонічні, а вони нехай горять у пеклі або приходять до нас і негайно каються. Ми ж до них не підійдемо й на крок, то лише Христос торкався прокажених, наше благочестя почуває себе від цього надто враженим. В нашій церкві дедалі більше політиканства, геополітиканства тощо, а чи більшає у ній любові, прощення, милосердя? Як ми збираємось врачувати розколи, коли навіть наші первоієрархи демонструють непримиримість, мабуть, думаючи, що так і виглядає любов. Знову про заскалку і колоду. Якби між нами була любов, давно згинув би й розкол. Точніше, його б і не виникло.

439
BB [профіль]

В інтервю, між іншим, гарно розкрита тема відносин Путін Vs Мєдвєдєв-Гундяєв. Ескалація протистояння між ними може бути корисним для УПЦ. Головне не прогавити цей момент.

"Для них, для цієї, умовно кажучи, «темної частини» РПЦ – патріярх-екуменіст Кіріл – це мало не корпоративний антихрист"
Якщо Діомід не буде дрімати, то "темна частина" РПЦ піде за ним. Кірілу буде не до України. Варто підтримати Владику Діоміда, хай Кіріл забуде про Україну )) .

438
BB [профіль]

РПЦ і політика кремля не розлучні.
Думаю, що після візиту Кирила Гундяєва в Україну в цьому твердженні вже ніхто не сумнівається. Тільки дякуючи мудрій і дипломатичній позиції Предстоятеля УПЦ-МП Митрополита Володимира, РПЦ до останього часу сприймалась як інституція Божа, але Кирил розвіяв цей міф. За що ми йому і дякуємо.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...