Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Слухай діду, вчора до села приходив Ванька-сказачнік і росповідав байки всілякі і співав частушкі під балабайку про те, що начебто русини і москвини єдінакровнийє. - Та не слухай ти його і його брехні, бо той Ванька є приблуда хромої кози та пихатого гусака. Ти краще сходи-но та принеси-ка мені кобзу - я тобі думу розповім.
Жили-були в давні часи князі Жмуріковичи і було їх так багато, як... як... - Діду може як зорей на небі. - Ні, Василю, як поросят в дядька Гната, ось як багато їх було. І були ті князі родичі один одному, чи, як каже той Ванька, єдінакровнийє. І володіли вони різними землями, які населяли різні племена. От, наприклад нашу землю - Русь, населяли поляни, а землю москвинів - Залєсьє, населяла чудь, і вигадує та чудь байки чудернацькі про те що ми і вони також родичі як ті князі-жмуріки.Вони ще полюбляють галасувати, що коли на Русь напав злий розбишака Бурулдай, то наші поляни-русини, начебто, побігли з переляку до них в Залєсьє. А насправді було ось як: коли прийшов той Бурулдай в Київ, він захотів одружитись з княжою донькою, бо чув від інших, що була вона прекрасна наче янгол, но старий князь велів перевдягнути княжну в простецьку сукню, а дівку, що її вдягала вп'яли у коштовне вбрання. І от коли прийшов той жиніх до нєвєсти, то одразу сподобались один одному, бо молодий був старенький-сліпенький, молода - кривенька-рябенька, а якщо відверто, то таке страхіття, що хай йому грець, холєра! І відгуляли свайбу, і старий князь дав приданне за вдаваною дочкою, тобто зібрав усіх волоцюг, шахраїв та злодіїв і відправив їх разом з почтом Бурулдая в Залєсьє, яке до того було вже завойоване ним. І народила бурулдаїха сина на ім'я Козімо, чи по чудернацькому Кузька, а як нікому не було відомо справжнє ім'я княжої дівки, то прозвали її кузькіной матєр'ю. Замість князів Жмуріковичив в Залєсьї стали правити Бурулдаєвичи багато століть, аж поки не прийшов царювати бісноватий Пецьо, а згодом і принцеса Шльондерштадська Хвойделіна. Саме при тій принцесі улесливі пацюки і вигадали байку про єдінакровний народ. Ось така дума. Запам'ятай, Василю - русини і московити ні є братами ні по крові, ні во Христі! - Діду, а що робити коли той Ванька знову прийде до нас в село? - Василь, синок плюнь йому в харю і розтрощи оту балабайку у нього на довбешці і дай йому копняка під дупу щоб котився два дні степом, три дні лісом к своєй мордвє, к своім мєщєрам.
вытечет по человеку ваш обрюзгший жир,
Вот вы, Кабан, у вас в усах капуста
Где-то недокушанных, недоеденных щей;
А если сегодня мне, грубому гунну,
кривляться перед вами не захочется - и вот
я захохочу и радостно плюну,
плюну в лицо вам
я - бесценных слов транжир и мот.
Товарищ Кабанчик для поднятия вашего боевого духа. Товарищу Кабану и прочим сепаратистам посвящается.
Американский доллар важный,
Который нынче лезет всем в заем,
Однажды
С российским встретился рублем.
И ну куражится и ну вовсю хвалиться:
"Передо мной трепещет род людской,открыты для меня все двери,все столицы.
Министры и купцы,и прочих званий лица
Спешат ко мне с протянутой рукой.
Я все могу купить,чего не пожелаю.
Одних я жалую,других-казнить велю,
Я видел Грецию,я побывал в Китае,-
Сравниться ли со мной какому-то рублю?..."
"А я с тобой не думаю равняться",-
Российский рубль сказал ему в ответ.
"Я знаю,кто ты есть,и если уж признаться:
Что из того ,что ты увидел свет?!
Тебе в любой стране лишь стоит появиться,
Как по твоим следам нужда и смерть идут.
За черные дела тебя берут убийцы,
Торговцы Родиной тебя в карман кладут.
А я народный рубль,и я в руках народа,
Который строит мир и к миру мир зовет.
И всем врагам назло я крепну год от года.
А НУ,ПОСТОРОНИСЬ-РОССИЙСКИЙ РУБЛЬ ИДЕТ!!
Единственной формулой єдності может быть ответственность каждого перед законом и возмездие на голову каждого за нарушение закона. В стране отсутствует разделение властей, вся власть сосредоточена в руках президента, соответственно и возмездие за массовое убийство людей в его же руках, если возмездие не падает на головы виновных, то это предательство и тогда виновен уже не золотой батон, а гуталиновый батончик, не бимба, а кулявлоб и далее по списку.
В одном замечательном фильме под названием "Ганнибал" (Молчание ягнят 2) есть волнующая сцена, когда главный герой Лектер наказывает инспектора Пацци, выпуская потроха и роняя с балкона с верёвочкой на шее.
Когда нет закона и суда - улица назначает палача.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Потянет ли за собой Украину кризис украинского православия?
Єдність УПЦ існує незалежно від чиїхось заяв.
Більшість вірних прийшли у Церкву з причин містичних, а не політичних, і залишатимуться в УПЦ, доки вона буде Церквою.
Хоча з цим можливі проблеми