Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

40502
Філософ [профіль]

АРХМ АВВАКУМ, так, але Бог безпосередньо відкривається старцям і аскетам, а не новійшим проповідникам-сектантам...

40501
Філософ [профіль]

Ну значить тут вірмени не такі багаті...єдине що радує це релігійна єдність вірмен...є чого повчитися нам українцям...

40500
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Шановний Кактус, цілком згоден з Вами про єкуменізм. Але одкровення Бога світові не закінчилось на останній сторінці Апокаліпсису. Бог живий постійно діє в світі, священна Історія життя всесвіту продовжується, Бог наповнює світ новими откровеннями, новими енергіями та новими подіями. Сказати що Бог перестав діяти (склав руки і все) написавши останню сторінку Святого Письма не вірно 

40499
Stromboli [профіль]

вірменський собор у Москві значно красивіший. 

40498
Юрій Чорноморець [профіль]

Восени позиція УГКЦ вже краща.
Ще на рівні розмов стара риторика, але на рівні дій вже більш-менш все нормально.
Тому не треба так завзято критикувати
Всі побажання (не вимоги!) до УГКЦ такі:
із Римом поривати не треба.
Принципів екуменізму затверджені Римом УГКЦ має дотримуватися
Якщо хоче чогось більшого і кращого - ну то все одно без суперечностей тим прогресивним речам, які Ватиканом виписані, всією католицької церквою визнаються
Бо якщо крім росіян ще й уніати будуть новий унікальний третій шлях шукати і велосипеди ізобретать самі і вважати, що всі мають вже любити їх за то що "без мене мене женили, третій шлях опрелілили, витягли велосипед, хоч не їде, але унікальний, користуйся обовязково"...
Тут свого туману вистачає
Маю надію, що від хуторянського до універсального мислення підйом відбудеться
І тоді все буде нормально
В принципі УГКЦ готова мислити і діяти у ключі католицького евангелізму,
діяти згідно із принципами православно-католицького діалогу в його найкращих проявах 

40497
Cactus [профіль]

Філософ,

Вся біда УГКЦ що вона в багато в чому залежна від папи і старається підритмувати єдність із латинянами, а не своїм братами православними і йти з ними на єднання.

Треба прощатися із успадкованими із доекуменічних часів схемою "наші" і "ваші". УГКЦ не потрібно розривати єдність із Петровим Престолом, бо до неї стремляться і православні. Без цієї єдності неможлива єдність у вимірі цілої Церкви, православні Церкви це добре розуміють і навіть уже визнали це в Равеннському документі. Але звичайно, що УГКЦ повинна розпочинати мислити цю єдність не в латинських категоріях, як воно є зараз, а наближатися до східного поняття єдності як сопричастя помісних Церков. А єднання УГКЦ з православними реально є можливим тільки в рамках загальноцерковного екуменічного процесу, воно не відбудеться без значного поступу православних України в екуменічному процесі. На жаль, поки що такого не видно. 
Ну якщо ви українська Церква то і з проукраїнською Церквою потрібно дружити...

Не можна зводити Церкву тільки до політики. В Україні є всі Церкви є проукраїнськими, тому що вони складаються з громадян України різних національностей і політичних переконань.

40496
Cactus [профіль]

АРХМ АВВАКУМ,
Скажу больше – экуменизм новое откровение Бога современному миру.

Одкровення завершилося із смертю останнього апостола, тому що суттю одкровення є історія спасіння, що остаточно довершилася в Ісусі Христі. А екуменізм є тільки актуалізацією молитви Христової, "щоб усі були одно". Тому екуменізм як аспект життя Церкви не є чимось новим. Адже екуменізм - це протилежний різним і постійним розколам Церкви рух до відновлення її єдності. А тому екуменізм зазвичай проявляється там, де існує розкол, він є так би мовити антирозколом, своєрідним імунітетом Церкви проти хвороби розколу. 

40495
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Экуменизм снизу. Очень хорошая фраза! Архиереи РПЦ, а потом и УПЦ много лет, уже не одно десятилетие ездили на разные экуменические ассамблеи. Но, свою паству не воспитывали в терпимом и понимающем отношении между верами. Им было выгодно, что бы РПЦ оставалась куцой зауженной родо племенной религией, со злобствующими на окружающих низами. И это плохо. Настает время экуменизма снизу, на уровне приходов. Сегодня на просторах восточной Европы идут споры: экуменизм плохо, экуменизм хорошо… Мы считаем так, иные считают иначе. Однако Евангелие проливает свет, на взаимоотношения разных вер и людей. В Евангелии мы читаем, Христос заговорил с самарянкой, да так, прямо и непосредственно, что та удивилась: «Как ты, будучи иудей, просишь пить у меня самарянки?! Ибо, иудеи с самарянами не сообщаются…» Самарянка страдала узостью взгляда на истину, она была в плену иллюзий и разных табу своего общества. Христос разрушил преграды и средостения вражды. Он презрел и начхал, на все узкие мелочные человеческие запреты. Таким образом, можно с уверенностью сказать - Христос первый и величайший экуменист мира! Подражаем ему… Экуменизму быть! Экуменизм – новое веление, нового времени! Особенно в нашем распаленном ненавистью мире. Скажу больше – экуменизм новое откровение Бога современному миру.

40494
Філософ [профіль]

Прблема українських Церквов в тому що ми вічно біжемо під чиєсь верховенство, замість того щоб мати свою Церкву і мати свого главу...

40493
Філософ [профіль]

Ну якщо ви українська Церква то і з проукраїнською Церквою потрібно дружити...

40492
Cactus [профіль]

Відверто кажучи, папа Франціск поки що не вніс жодного суттєвого позитивного внеску в екуменізм, якщо не брати до уваги традиційних панібратських жестів. Тим більше не можна говорити про якийсь екуменічний доробок теперішнього глави УГКЦ, радше навпаки - він зробив кілька дуже необережних заяв, котрі суттєво погіршили клімат у католицько-православних відносинах в Україні.
Теперішня ініціатива Предстоятеля, поширювати екумекнізм на парафіяльному рівні, є похвальною і давно назрілою, але здається, що він не розуміє головної проблеми з екуменізмом в УГКЦ - на рівні уповноважених органів за нього в нашій Церкві відповідають люди, неадекватні для теперішніх викликів. Їм бракує як належної освіти, так і відповідного покликання, а звідси результує і той факт, що екуменізм в УГКЦ зводиться до спорадичних бюрократичних заходів, які відбуваються "для галочки". А тому й не можна й очікувати позитивних результатів на місцевому рівні - туди просто немає чого і немає кому нести. 
Доки також православні Церкви України значно відстають в екуменізмі від інших помісних Церков, УГКЦ нічого не загрожує, бо на їхньому фоні не видно її структурних дефіцитів. Але якщо вони підуть вперед у цьому питанні - а це є лише питанням часу, то УГКЦ прийдеться не солодко. УГКЦ може вижити лише тоді, коли йтиме в авангарді українського екуменізму. Інакше все більше загострюватиметься питання самого сенсу її подальшого існування. 

40491
o. Oleh [профіль]

Завєди питаю, яких православних ви маєте на увазі. Почнеш дружити, інших образиш. Така реальність, спочатку, навіщо вимагати від когось дружби, якщо між собою гризетеся.

40490
Філософ [профіль]

Вся біда УГКЦ що вона в багато в чому залежна від папи і старається підритмувати єдність із латинянами, а не своїм братами православними і йти з ними на єднання.

40489
Козак Мамай [профіль]

Вірно і гарно написано. Дякую!

40488
Sergii Bortnyk [профіль]

Молодец автор!

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...