Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

39992
Cactus [профіль]

Stromboli,
І якщо мотивуючою частиною "примату" є спадкоємність від Петра і вона має наслідом абсолютну одноособову владу над християнами то тут не має значеення чи хтось висуває чи не висуває претензій на неї. Факт прямої наступності Петруавтоматично робить єпископа непомильним і питаннях моралі і віри "екс катедра" і наділяє абсолютною одноособовою владою. Тому, римська церква повинна чітко слідувати своїм же догматам і наділити такими ж повноваженнями патріарха Антіохійського, спочатку того який знаодитсья у єдності Римом, а в майбутньому, при дослягненні ревної форми єдності із православною церквою і православного патріарха Антіохійського, навіть у випадку, коли він сам у рамках своєї еклезіологічної догматики на таку владу і не претендує.
Якщо ж римська церква відмовиться або відмовляється від надання такої влади антіохійському патріарху, то вона тим самими визнає, що примат римського папи базується на ще чомусь крім спадкоємності від Петра.  

Ще і як має, тому що римський примат у тій формі, як ми його маємо, зовсім не впав із неба, а витворився поступово, хоча він і справедливо претендує на новозавітнє коріння. Натомість єпископ Антіохійський, патріархат якого напевно саме зараз переживає свої останні часи в зв'язку з кривавими подіями на Близькому Сході, цілком задоволений своїм теперішнім еклезіологічним становищем - принаймні, я ніколи не чув, щоб він замахувався на непомильність, а універсальної юрисдикції він не може мати хоча б уже тому, що така вже існує, принаймні претензія на неї. Антіохійський Патріархат остаточно став лузером і аутсайдером у Пентархії після того, як від нього внаслідок христологічних контроверсій 5-6-го століть відкололася значна його частина, передусім у зв'язку з поширенням монофізитизму на його канонічній території. А після мусульманського завоювання він остаточно занепав і був зведений фактично до екзархату Вселенського Патріарха. 
Звичайно, що римський примат у теперішньому вигляді зазнав впливу різних зовнішніх чинників, напр. римського права й інших західноєвропейських суспільних теорій, котрі в різні часи і з різноманітних причин були перенесені на Церкву. Ці чужорідні домішки не є незмінними абсолютами і можуть бути переглянуті, якщо Церква побачить у цьому потребу. Але в його основі лежать усе-таки з одного боку роль Петра поміж апостолами в Новому Завіті, а з іншого - намагання римських єпископів відігравати таку ж роль поміж іншими єпископами Церкви.    

39991
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
Історично так склалося, що наслідниками Петра й носіями сану єдності є римські єпископи.
 

Шановний Кактусе, я нижче навів, здається, більш ніж очевидні історичні аргументи того, що наслідниками Петра є крім римських і антіохійські патріархи. І якщо мотивуючою частиною "примату" є спадкоємність від Петра і вона має наслідом абсолютну одноособову владу над християнами то тут не має значеення чи хтось висуває чи не висуває претензій на неї. Факт прямої наступності Петру автоматично робить єпископа непомильним і питаннях моралі і віри "екс катедра" і наділяє абсолютною одноособовою владою. Тому, римська церква повинна чітко слідувати своїм же догматам і наділити такими ж повноваженнями патріарха Антіохійського, спочатку того який знаодитсья у єдності Римом, а в майбутньому, при дослягненні ревної форми єдності із православною церквою і православного патріарха Антіохійського, навіть у випадку, коли він сам у рамках своєї еклезіологічної догматики на таку владу і не претендує.

Якщо ж римська церква відмовиться або відмовляється від надання такої влади антіохійському патріарху, то вона тим самими визнає, що примат римського папи базується на ще чомусь крім спадкоємності від Петра.  
 

39990
o. Oleh [профіль]

Архім. Віктор (Бедь),
по висоті та площі немає. Але не беріть собі то до голови. Собор Воскресіння будували українці всього світу, що тут дивного?

39989
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

otto di guerra
Дякую за відповідь..., якою Ви 100 % підтвердили свій рівень знань з богослов'я, зокрема і православного...

39988
Cactus [профіль]

Філософ,
На пресвітера ? 

39987
otto di guerra [профіль]

Архім. Віктор (Бедь),
Почему же, господина Беломорца знаю из местных и Кураева с Осиповым читал, но по сравнению с католическим или протестантским богословием это как российское кино и американское, сравнивать никак нельзя.

39986
Філософ [профіль]

Я більш схильний до думки висунутої якщо не помиляюсь блаж. Августином, що петровими наслідника в духовному плані є всі без вийнятку архиієреї...
Кактусе ви стверджуєте що першим єпископом Риму був Лін, але як відомо з Свящ. Передання Ліна рукоположив ап. Павло не Петро...

39985
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

otto di guerra,

Звичайно, що простіше спалювати на вогнищі римо-католицької інквізиції вчених і всіх хто не визнає що папа є не більше, і не менше як не погрішимий намісник Господа Бога на землі... 
А якщо  otto di guerra не знає видатних православних вчених-богословів, то що він тоді взагалі знає в богослов'ї ???

39984
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

А православних і відповідних храмів, лаври, духовних центрів Української Православної Церкви в Києві не має ???

39983
Cactus [профіль]

Stromboli,
Якщо апостольський сан не був прив'язаний до певного місця, то чому до нього прив'язаний "примат Петра"?  
Примат Петра не прив'язаний до жодного місця. Історично так склалося, що наслідниками Петра й носіями сану єдності є римські єпископи. Але теоретично - якби напр. Риму не стало, цей примат міг би бути перенесений і в інше місце. Попри те, що Рим іменують "вічним містом", ніхто не може гарантувати, що перший єпископ Церкви до кінця світу буде в Римі. Наприклад, якби Південна Європа повторила долю Північної Африки й стала цілковито мусульманською, тоді звичайно ж примат був би перенесений до іншого міста. Тому що Церква не прив'язана намертво до якоїсь місцевості, вона є духовною спільнотою. 
До речі, в історії Західної Церкви вже був період (у14-му ст.), коли папи резидували не в Римі, а в французькому Авіньйоні - тобто вони були римськими єпископами не в дійсності, а тільки номінально - фактично це були авіньйонські єпископи, котрі були титулярними римськими єпископами. Незважаючи на всю еклезіологічну збоченість цієї ситуації, Христова Церква навіть тоді мала в цих папах Петрових наслідників і носіїв вселенського сану єдності.  
Звичайно, що я пишу радше про теорію, тоді як на практиці є не тільки римський єпископ, а існує ще й славетна помісна Римська Церква з її вірою, котра славилася ще в апостольські часи. Але це вже окрема тема, хоча й важлива - адже єпископ і його Церква є по суті невіддільними еклезіологічними величинами, хоча й не абсолютно ідентичними. 

39982
otto di guerra [профіль]

Смешная однако же статейка. Ржу-нимагу!
РПЦ и ученость - это как черное и белое, как теплое и горячее. Если это РПЦ, то уже никак не ученость, а если ученость, то уж никак ни РПЦ.
Короче, мечтать на всяких там конференциях не вредно. Пусть мечтают. lol

39981
otto di guerra [профіль]

Очередной бездарный бред от МП как и выступления на радио "Эра" и в остальных СМИ. Там же нормальных людей отжимают, а наверх всплывает всякое лайно. Короче все ясно с этим проэктом. Бабло отмоют и лимузинов себе накупят.
А, еще растолстеют до неприличия. wink

39980
otto di guerra [профіль]

Onufriy,
Христианство само себя осмеивает постоянной грызней между разными конфессиями.

39979
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Помню помню Людмилу Станкевич. Прекрасные и интересные передачи делала. Исторические разведки и без предвзятости. Интересно где она сейчас? Как сложилась ее судьба? Где трудится? Талантлива была

39978
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
Тому першим римським єпископом був Лін, а антіохійським - Еводій. Апостольський сан не був прив'язаний до певного місця
 

Якщо апостольський сан не був прив'язаний до певного місця, то чому до нього прив'язаний "примат Петра"?  


НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...