Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

39362
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
антиунійні гасла. А іншим фактом є те, що уніати явно підтримували війська Речі Посполитої
 
Десь-колись на цьому форумі я вичитав, що Ви вчились чи то в Німеччині чи то в Римі., але судячи з того як Ви інтерпритуєте історичні події складається враження що це були курси якоїсь партійної школи чи комітету у справах релігії при КДБ СРСР.
Хочу Вам нагадати, що народно-визвольні виступи проти польської адміністрації на Україні почались  у 1591 році коли про Унію ніхто не чув, далі було відоме повстання Наливайка 1594 року. А Берестейський собор відбувся, як Ви знаєте у 1596.
Народно-визвольна війна Хмельницького була лише завершалтним етапом цього загального руху, противниками якого були далеко не лише католики та уніати але і православні - згадайте відомого Адама Киселя.
Природньо що в умовах коли Україна юридично знаходилась в рамках польського королівства, будь-які підтримані польським королем еклезіологічні зміни сприймались як форма насильства та зверхності, тому сталось добре що поширена в таких обставинах Унія була ліквідована, і зараз знову відроджується вже в  умовах незалежної України.

39361
Cactus [профіль]

Архім. Віктор (Бедь),
А Сталін і Хрущов також були євреями ? І не соромно Вам як християнинові й українцеві, поширювати антисемітську пропаганду ? 

39360
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Шановний o. Oleh
Якщо бути чесними в історії, то слід відзначити що на теренах колишньої Російської імперії, зокрема і в Україні, в перші роки так званого комуністичного перевороту (1917-1924 рр.)  всі антилюдські рішення, убивства, погроми, звірства, катування, руйнування храмів і т.п. ухвалювались і здійснювались так званими інтернаціональними (практично на 100 % не слов'янського походження) елементами. Тай перший мосоксько-комуністичний уряд Ульянова (Леніна)  - це на 90 % (а з домішком латишів  на 100 %) виключно так звані чужинці та інтернаціоналісти єврейського  походження. На 1920 рік у розпорядженні мосоквсько-комуністичного інтернаціонального уряду людиножерів нараховувалось на службі (платній) в ЧК і армії біля 300 000 інтернаціоналістів (євреїв, угорців, хорватів, латишів, фінів, китайців,  чехів і т.д.). Саме завдяки цій дикій і чужій орді, московським комунякам вдалось залити у крові супротив народів колишньої Російської імперії. 
Про цю важливу і суттєву деталь  московсько-комуністичного заколоту 1917-1924 рр. чомусь мало говорять і пишуть, але саме вона була вирішальною у здобутті перемоги  комуняками.
А друга причина - це ціна брехливої московської імперської політики в ХУІІІ - поч. ХХ ст.ст. з національного питання. Коли московська імперія видавалась як щось єдине і неподільне, цілісне, об'єднане однією вірою і надуманою єдиною нацією росіян, не говорячи вже про цілковиту фальсифікацію історії Русі-України. Але як тільки лопнула імперія, то  відразу стало видно, що єдиної Російської імперії ніколи не було, а було насильницьке (штиком і монархічним диктатом) утримання різних народів (націй) в межах чужої їм імперії. От коли інтернаціоналісти-комуністи заколотили переворот, захищату чужу імперію ( в тому рахунку і царя-імператора) ніхто не захотів... 
І вийшло кроваве місиво... На основі якого, тіж самі інтернаціоналісти-комуністи (при потужному фінансуванні американських банків, контрольованих тимиж інтернаціоналістами-євреями на чолі із Шіфом), надалі під прмусом і тоталітарним диктатом зліпили ще на 74 роки новітню московську імперію (вже відверто комуністично-інтернаціональну у своїй політиці) - СРСР ( з числа тих територій, які шляхом терору вдалось загнати за колючий дріт).

39359
o. Oleh [профіль]

Добруж,
може дійсно, краще помовчу, ніж витрачати час, відповідаючи на несенітниці. Лише підгадаю, чия православна душа віддавала накази Феліксу. У Русского миру ніколи не буде своєї Церкви, радше вона буде, але це буде суррогат Церкви, як, зрештою, є зараз. Церква, яка служить інтересам політиків, а не Бога є таким суррогатом. Ви в курсі, що мешканці русского міра своїм символом вибрали мечеть, а не православний храм? Продовжіть самі логічні висліди.

39358
Cactus [профіль]

Народна масштабність антиунійного руху - це чергова містифікація "дубіни народной войни", значно пізнішого походження, якою Ви нажаль досі користуєтесь.

Я писав про "широку незгоду православних із унією", а не про "народну масштабність", але народна війна пізніше і справді була, і то навіть народно-визвольна під проводом Б. Хмельницького. І фактом є те, що значну роль у ній зіграли саме антиунійні гасла. А іншим фактом є те, що уніати явно підтримували війська Речі Посполитої - напр.
в битві під Берестечком уніатський єпископ Яків Суша благословляв їх на битву з українськими козаками. 

39357
Добруж [профіль]

o. Oleh,
Успокоили. Шевченко, значит, не греко-католик и Русский мир существует - такова позиция архиепископа Святослава. Однако ж: если Русский мир существует, почему у него не должно быть своей Церкви? - может, вы теперь напряжете свои задатки и ответите за своего владыку. А то, получается, у Украины должна быть (это он так прямо и говорит), а у Русского мира нет. Или, по-вашему, по-униатскому, Украина не "геополитический проект"? Странная у вас какая-то "геополитика". У вас оно часом не синоним москаля?
И насчет "убивали священников". Убивали, факт. Озверел мужик. Но кто его провоцировал на зверства? Кто приказы отдавал? Железный Феликс - он ваш, между прочим, католическая душа. И он ведь не один такой был в большевицкой элите. А еще там было много обрезанных. И галичанский призыв - целая армия "антилигентов" в услужении большевиков. Русских интеллигентов - на Соловки или вон из страны, а галичанам - греко-католиков - милости просим, панове, вот вам советские паспорта, подсобите великодержавную гидру удушить. Так что молчите лучше.  

39356
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
виступи "уніатів" на боці польських повстанців
 
Взагалі тема польського патріотизму в даному контексті не головна. Національної свідомості в нашому розумінні ні у 1596 ні у 1620 році ще не було.
В Речі Посполитій розділення проходило між як тоді казали сарматами, потомками яких сприймала себе шляхта, (руська шляхта виводила себе від сарматського племені роксолан, або росолан - звідки і назв Русь) та хамами (потомками біблійного Хама) - селянами. Останні вважались в силу свого походження людьми темними і схильними до зла, яких"сармати" мали тримати у покорі використовуючи для своїх потреб.
В цьому контексті всі диспути на релігійну тему носили винятково "сарматський" формат і стосувались вищих станів.
Широкі кола "хамського" населення, а так до нього сталвились всі магнати як католицькі так і православні, ніхто не сприймав як який небудь суттєвий фактор у питаннях як державного так і церковного характеру. 
Народна масштабність антиунійного руху - це чергова містифікація "дубіни народной войни", значно пізнішого походження, якою Ви нажаль досі користуєтесь.
 

39355
o. Oleh [профіль]

Добруж,
а з чого ви взяли, що oVolk є екуменістом? Бо він згадав про 17 рік і сотні тисяч охрещених росіян, які руйнували храми, вбивали священиків, морили голодом свій же народ і т.д?

39354
o. Oleh [профіль]

шановний, у вас якісь галюцінації! Можете навести цитати, де БС каже, що Шевченко був греко-католиком і де він каже, що Русского міра немає. Він казав про священика, який досліджував життя Шевченка і про Русскій мір, як "не має нічого спільного з Церквою". Переконаний, що у вас є задатки до логічного міркування. Використовуйте їх fellow 

39353
Добруж [профіль]

o.Vol.K,
А що до большевикiв...то вони,що з Марсу прилетiли?Та нi... всi перед 1917 були "православними"...

Вам бы, экуменистам, лучше бы этот вопрос не ворошить, кто откуда прилетел и кто кем был до 17 года. А то не отмоете свою политкорректность.

39352
Добруж [профіль]

То Шевченко - греко-католик, то Русского мира нет... А у алжирского бея под носом шишка?

39351
o. Oleh [профіль]

Цитата: Філософ
Ваші "святі" греко-католики..коли галиччину приєднали ссср не ліпші були...то хто ж їх такими виховав?
Кілька імен, пліз. winked 

39350
Cactus [профіль]

Stromboli,
Центральна влада Речі Посполитої мала характер символічної легітимізації і не могла прямо керувати життям тих чи інших земель РП, повнота влади в яких належала магнатам і шляхтичам. 
Принаймні підтримка унії королем - це беззаперечний історичний факт. 
Саме неприйняття Унії окремими магнатами стало основною причиною масштабу дезунійного руху. 

Це було важливо, але все-таки глибшою причиною цього масштабу напевно була широка незгода православних із унією. 
Тому відродження константинопольської ієрархії у 1620 році має не меншу пов'язаність із Річчю Посполитою ніж унія 1596.

Козацтво, яке постійно захищало Річ Посполиту від турків і татар, не раз конфліктувало і з її владою, а тому між ними завжди існувала певна напруга. Напевно, тоді вирішальною стала політична причина - перед безпосередньою загрозою вторгнення величезного турецького війська король і католицькі магнати зрозуміли, що козаки не будуть надійними союзниками і підданими, якщо не послабити переслідування православних, а тому й не вжили каральних заходів проти Сагайдачного, коли той відновив православну ієрархію. 
З точки зору польського патріотизму, унія була проблемою, бо припинила масовий перехід православних в латинство (фактину польськість), який, не будь Унії, давно перетворив би Україниу в латинську країну.

Це велике спрощення, бо у 18-му і першій половині 19-го ст. унія якраз і служила містком до "польськості", свідченням чого можуть бути виступи "уніатів" на боці польських повстанців. Але для багатьох українців унія і справді послужила засобом їхнього спольщення, зокрема в Галичині існувала значна кількість українців, які перейшли на латинський обряд, називалися "латинниками" і врешті-решт таки стали поляками. Навіть у 20-му ст. в УГКЦ до її заборони Сталіним були різні тенденції - тоді як Шептицький намагався відродити чи бодай зберегти рідний обряд і національну свідомість, інші єпископи активно латинізували своїх вірян, особливо Г. Хомишин. Обрядова латинізація якраз і була нічим іншим, як вибудуванням духовного містка до "польськості".   
Щодо дій королівської влади, то вона була цілком логічна

Дії короля були логічними як для католика, але шкідливими для його держави. Властиво, унія стала початком кінця Речі Посполитої, бо зруйнувала певний релігійний мир - тоді як до унії православні й католики співіснували в одній державі, після унії влада відкрито почала поборювати православних, які становили значну частину населення Речі Посполитої.

їм була дана можливість створити свою власну ієрархію у 1620 році. 

Наскільки мені відомо, ніхто короля і не питав - він був поставлений перед фактом, що козаки скористалися своєю потугою для відновлення свободи віросповідання. А починати громадянську війну перед Хотинською битвою було б самовбивством для Речі Посполитої. 

39349
Філософ [профіль]

o.Vol.K,
А що до большевикiв...то вони,що з Марсу прилетiли?Та нi... всi перед 1917 були "православними"...То хто ж ix такими виховав?... 
Ваші "святі" греко-католики..коли галиччину приєднали ссср не ліпші були...то хто ж їх такими виховав?

39348
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
державна влада стала на бік унії й оголосила Православ'я поза законом. Єдність Київської Церкви була порушена утворенням нової конфесії  - "уніатів", які стали "четвертою силою" в Речі Посполитій
 
Природа і сутність Речі Посполитої, взагалі є "терра інкогніта" для більшості мешканців не лише України, але і Польщі. Кожна із своїх причин, але і польська і російська сторони не були зацікавлені у повному розкритті цього історичного феномену.
Центральна влада Речі Посполитої мала характер символічної легітимізації і не могла прямо керувати життям тих чи інших земель РП, повнота влади в яких належала магнатам і шляхтичам.
Саме неприйняття Унії окремими магнатами стало основною причиною масштабу дезунійного руху. В умовах наприклад Московського царства дезунітів чекала б така ж доля як старообрядців та послідовників протопопа Аввакума. Тому відродження константинопольської ієрархії у 1620 році має не меншу пов'язаність із Річчю Посполитою ніж унія 1596.

Ваш натяк на те що чужинці поляки насильно впроваджували Унію, є лише повтором старої пропагандистської фабрикації часів оберпрокурора Побєдоносцева. З точки зору польського патріотизму, унія була проблемою, бо припинила масовий перехід православних в латинство (фактину польськість), який, не будь Унії, давно перетворив би Україниу в латинську країну.
Щодо дій королівської влади, то вона була цілком логічна, для неї авторитетом був собор і рішення всіх (за винятком двох) єпископів на чолі з митрополитом. Як по іншому вона пала діяти після 1596? З'явилась чітка опозиція і середовище царгородоцентристів - їм була дана можливість створити свою власну ієрархію у 1620 році. 

 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...