Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

39182
Cactus [профіль]

o. Oleh,
Дивно, адже легкою здобиччю  для сусідів території, де була наша Церква, ніколи не були.
А Ви пригадайте собі Хмельниччину - чому Україна внаслідок війни 1648-54 рр. була навпіл поділена між двома сусідами ? Тому що уніати були на боці поляків. А якби унії не було, то вже тоді Україна стала б незалежною і була б сильною державою. 

Damian
,
Чим відрізняється уніат від греко-КАТОЛИКА? 

Тим, що тоді як уніат зав'яз у минулому - в багні уніатизму, греко-католик дивиться в спільне екуменічне майбутнє. Уніат намагається виправдати унію, а греко-католик щиро визнає, що вона була злочином проти єдності Церкви. Уніат бачить у православних "схизматів", а греко-католик Матір-Церкву. Уніат виправдовує латинізацію "ікономією", а греко-католик цінує східну духовність і бажає відновити рідний обряд у всій його повноті. Уніат вважає православних конкурентами, а греко-католик братами. Уніат мріє про поширення своєї Церкви на кошти православних, а греко-католик бажає, щоб його Церква причинилася до порозуміння між католиками і православними та бажає відродження і процвітання Православної Церкви. Одним словом, уніат - це реваншист, який мріє про відновлення зовнішнього, а греко-католик - це екуменіст, який вміє бачити внутрішнє. Обидва хочуть відновлення єдності Церкви, але тоді як уніат хоче розширити "єдину і неподільну" Римську Церкву на Схід, греко-католик намагається причинитися до відновлення єдності, шукаючи Царства Божого. 

Якщо Ви КАТОЛИК, то знайдіть мені серед документів Католицької Церкви осудження святого Йосафата, мощі якого лежать в соборі Святого Петра
.
Було б дивно, якби Католицька Церква осуджувала своїх святих. Але ми тепер бачимо не тільки їхні чесноти. Святі також помилялися, тому що вони були людьми, і ми не повинні повторювати їхніх помилок, а вчитися з них. Напр. св. Йосафат як дитина свого часу представляв тодішнє католицьке уявлення про єдність Церкви, яке вже давно є застарілим. 


І документ Католицької Церкви який би осудив Унію 1596 року. 

Баламандський документ Спільної Католицько-Православної Богословської Комісії чітко констатує контрапродуктивність уній та осуджує уніатизм як метод відновлення єдності (8-12): 
"На протязі останніх чотирьох століть у різних частинах Сходу були зроблені і спонукані зовнішніми елементами ініціативи в певних Церквах, відновити сопричастя між Церквою Сходу і Церквою Заходу. Ці ініціативи привели до об´єднання певних спільнот із Римським Престолом і як наслідок принесли з собою розрив сопричастя з їхніми Матірними Церквами Сходу. Це відбулося не без втручання позацерковних інтересів. У цей спосіб постали Східні Католицькі Церкви. І була створена така ситуація, котра стала джерелом конфліктів і страждання передусім для православних, але також для католиків. 

Що б не було наміром і автентичністю прагнення бути вірними заповіді Христовій: «щоби всі були одно», вираженій у цих часткових уніях з Римським Престолом, муситься визнати, що відновлення єдності між Церквою Сходу і Церквою Заходу не було досягнуте, і що поділ залишається, затруєний цими спробами. 

Таким чином створена ситуація насправді мала за результат напруження і незгоди. 

Поступово у десятиліття, котрі послідували цим уніям, місіонерська діяльність схилилася до того, щоб включати до своїх пріоритетів намагання навертати інших християн, індивідуально чи групами, щоб «привести їх назад» до своєї власної Церкви. Щоб узаконити цю тенденцію, джерело прозелітизму, Католицька Церква розвинула богословське бачення, відповідно до якого вона представляла себе як єдину, якій було ввірено спасіння. Як реакція, Православна Церква в свою чергу дійшла до того, що прийняла це саме бачення, відповідно до котрого спасіння могло бути знайдене лише в ній. Щоб забезпечити спасіння «відокремлених братів» ставалося навіть, що християни були перехрещувані та що певні вимоги релігійної свободи осіб і їхнього акту віри були забуті. Ця перспектива була такою, до якої цей період виявляв мало чутливості. 

З іншого боку деякі державні органи влади робили спроби привести східних католиків назад до Церкви їхніх батьків. Щоб досягти цієї мети, вони не вагалися, якщо була дана нагода, вживати неприйнятні засоби.

Через спосіб, у який католики і православні знову-таки беруть до уваги одні других у їхньому відношенні до таїнства Церкви і відкривають одні других знову-таки як Церкви Сестри, ця форма «місіонерського апостолату», що була описана вище, і котра була названа «уніатизмом», не може довше прийматися ні як метод для наслідування, ні як модель єдності, котрої прагнуть наші Церкви."

39181
Damian [профіль]

Cactus, Чим відрізняється уніат від греко-КАТОЛИКА? Якщо Ви КАТОЛИК, то знайдіть мені серед документів Католицької Церкви осудження святого Йосафата, мощі якого лежать в соборі Святого Петра. І документ Католицької Церкви який би осудив Унію 1596 року.

39180
o. Oleh [профіль]

Cactus,
Дивно, адже легкою здобиччю  для сусідів території, де була наша Церква, ніколи не були. Якраз чомусь легкою здобиччю для сучасних сект, псевдосхідніх релігій і т.п. є якраз православні "території" Сх. України і Росії. Я вже не кажу про збройну боротьбу у нашій історії. Всі переживали, щоб через Унію ми не стали поляками, але цього не сталося. Навпаки, православя мало захистити українство, але сталося так, що всі зрусифікувалися. Навіть наш п. Чорноморець, з таким поважним прізвищем чоловік, належить до московської церкви і пише на російській мові. Дивно, чому я не пишу по-польськи, якщо унія була трагедією?

39179
o. Oleh [профіль]

Я кілька разів задавав запитання о. Толстому, що це за «Центр історії релігії і церкви». Як я не "гуглив", результат ноль. Цей п. Шумило, співголова цього "центру", такий же ноль, як експерт. Інтернет не бреше, а видає, або не видає інформацію. Може хоч тут хтось мені розяснить питання про цей "центр" і скільки там працівників. Може хоч фото якесь або-що?
А щодо Шевченка, звичайно, що він міг бути охрещеним в уніатському храмі і тим же священиком. Навіть храм, в якому він був охрещений міг бути збудованим уніатами. Але це нічого не міняє. Він був християнином, але чи був він православним? Напевно таким же, як сьогодні більшість православних  на Україні. Тобто далеким від конфесійної приналежності, для яких бути православним, це просто "не бути католиком".

Цитата: Юрій Чорноморець
«Центру історії релігії і церкви»
Та в тому-то і суть, що вам не смішно. Вам страшно. Страшно бачити в себе в Церкві беспросвітнє падіння всього і зростання УГКЦ. Не бійтеся, це природній процес. 

39178
Cactus [профіль]

Damian,
 Якщо Кактусе, справи є таким чином, то від Унії треба тікати вже. Просто виходити персонально, громадами і йти в УПЦ. Це не церковна справа і не Божа, якщо було так як пишете Ви.
Оскільки уніатизм був засуджений спільно католиками і православними, то унія вже не є чинною. А тому нема вже навіть і від чого тікати. Унії вже нема, та й її ніколи й не було як духовної реальності - бо ж обидві сторони Берестейської унії (православні єпископи і Рим) мали про неї дуже відмінні еклезіологічні уявлення - це дуже гарно висвітлив Е. Зуттнер.
Єдиним місцем, де все ще продовжує жити збанкрутіла ідея унії, є хворобливі реваншистські устремління деяких неосвічених баламутів у керівництві УГКЦ, які бажають відновити унійну Церкву там, де вона була відносно коротким інтермеццо 17-18-го століть. 
До речі, я греко-католик, а не уніат. Уніати нехай від унії і тікають, бо унія звичайно ж не була Божою справою - адже це було перенесення розколу Церкви з вселенського рівня на помісний. Саме унія - розкол Київської Церкви, спричинила розбрат, релігійні війни і поділ народу, не подоланий і досі. Унія була однією з найтрагічніших подій у нашій історії. Вона змусила українців витрачати сили на безглузді братовбивчі міжусобиці й цим зробила наш народ легкою здобиччю сусідів. 

39177
Добруж [профіль]

"Проходя мимо церкви святого Георгия и видя, что двери церкви растворены, я вошел в притвор и в ужасе остановился. Меня поразило какое-то безобразное чудовище, нарисованное на трехаршинной круглой доске. Сначала я подумал, что это индийский Ману или Вешну заблудил в христианское капище полакомиться ладаном и деревянным маслицем. Я хотел войти в самую церковь, как двери растворилися и вышла пышно, франтовски разодетая барыня, уже не совсем свежая, и, обратя[ся] к нарисованному чудовищу, три раза набожно и ко[ке]тливо перекрестилась и вышла. Лицемерка! Идолопоклонница! И наверное блядь. И она ли одна? Миллионы подобных ей бессмысленных, извращенных идолопоклонниц. Где же христианки? Где христиане? Где бесплотная идея добра и чистоты? Скорее в кабаке, нежели в этих обезображенных животных капищах. У меня не хватило духу перекреститься и войти в церковь..." (Из дневников).
И почему бы православным его, брезгующего войти в православный храм, не уступить униатам, если они так им дорожат?

39176
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Глибинною причиною Берестейської унії був не криптокатолицизм, а гноблення місцевого населення із його православною Церквою католицько-польськими панами. Була б на ті часи Україна незалежною, ніхто про унію навіть не заїкнувся б - не було б у ній жодної потреби.
  Якщо Кактусе, справи є таким чином, то від Унії треба тікати вже. Просто виходити персонально, громадами і йти в УПЦ. Це не церковна справа і не Божа, якщо було так як пишете Ви.

39175
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Домработница нанимается на работу к новым хозяевам. Показывает рекомендации. Те внимательно смотрят, читают, размышляют. Рекомендации действительно хорошие. -Я, говорит домработница буду готовить пищу, ходить за покупками в магазины и на рынок, буду смотреть детей, призводить уборку в доме, поливать сад и цветы в нем, разбирать корресподенцию! –Да, как мы смотрим, - говорят хозяева, - вы действительно незаменимый в доме человек, обычно сколько обязанностей на себя никто из слуг не берет. А почему же вы ушли от прежних господ. И тогда новая домработница им и говорит: -Я буду у вас все делать скрупулезно, но, только при одном маленьком, малюсеньком условии: вы должны величать меня, не иначе как - жена Наполеона!!!

39174
Cactus [профіль]

Юрій Чорноморець,
Ви пробуєте віднаходити в діяльності кожного покоління геніальних православних які Вас скинули за Збруч і ще не раз скинуть щось проуніатське та угоднівське
У часи Петра Могили чисто православними єпархіями, які не прийняли унії, якраз і були єпархії на захід від Збруча - Львівська й Перемиська wink 

39173
Юра [профіль]

Горе з розуму, більш нічого додати.

39172
Юрій Чорноморець [профіль]

Юра та інші дорогі уніати!
Мені Вас жалко.
І це - все.
Якщо Ви пробуєте віднаходити в діяльності кожного покоління геніальних православних які Вас скинули за Збруч і ще не раз скинуть щось проуніатське та угоднівське - то мені Вас жалко.
Займіться краще пропагандою позитиву
Ваша імпотенція колективна мене давно дивує
Де історія Вашого богословя? Де аналіз Вашого соціального вчення зроблений Вами на сучасному рівні?
Чому Ви паразитуєте тільки на православних?
Чому Ваша історія та каноніка вже встигла із гіпотез перейти до статусу догм для Вас і наука і тут практично померла? Ще кілька років назад вона "стояла" (о. Б. Г.), а тепер лежить і тільки введення нових джерел Скочилясом створює враження що Ви живі.
Все це сумно.
А намагання гальванізувати мертві схеми - вже просто смішно.
І я Вам говорю все це не тому що антиуніат
і не тому що якось хочу над Вами посміятися
Мені Вас жалко
Не будьте такими смішними
Не видавайте великих православних пастрів за майже уніатів. Не видавайте тих, хто Вас зупинив за Ваших симпатиків. Не видавайте тих, хто з Вами полемізува, організовував проти Вас і Церкву, і науку, і суспільство за Ваших прихвостнів.
Те що ці люди буди "західниками" не означає що вони десь зрадили православя. Вони його захистили - Вашою ж зброєю. І ця історія ще не раз повториться. А все будете сидіти біля свого Збручу і розповідати про свої великі досягнення 

39171
Юра [профіль]

Дивуюсь, як деякі, не найтемніші голови, не можуть відійти від конфесійного мислення. To think out of a box. Яким чином заснування університету і зміцнення церковної дисципліни можна вважати антиуніатськими заходами? Незрозуміло. Тим менше зрозуміло як найбільш прокатолицький православний катехизм може бути антикатолицьким. (При тому, що першопочатковий варіант авторства самого Могили, а не східних ієрархів, був ще більш угодовським).
У діяльності великого митрополита н е м а є н і ч о г о, що б підтримувало тезу про нещирість його намагань зблизитися з уніатами.

39170
Cactus [профіль]

Навіть якби Щевченко і був охрещений греко-католиком, то це ще зовсім нічого не означає. В його творчості Шевченко був радше католикофобом - напр. він поширював антикатолицькі байки на кшталт легенди про вбивство Гонтою своїх дітей за те, шо ці були католиками.
Взагалі, Хрещення в якійсь Церкві нічого не говорить про пізнішу конфесійну приналежність. Величезна більшість населення України міняла конфесію від Православ'я на унію і навпаки разом із священиком, як правило взагалі не помічаючи цієї зміни, тому що обряд залишався тим самим, а в догматиці прості люди не дуже й розбиралися.
Так само було і тоді, коли в 1946 р. була заборонена УГКЦ. Люди і далі продовжували просто "ходити до церкви", особливо якщо священик залишався тим самим. Напр. я був охрещений православним священиком у радянські часи тоді, коли в нас ніхто й не знав, що існує підпільна УГКЦ, і вже в часи "перестройки" ми усвідомили, що є властиво греко-католиками, а не православними, тому що саме УГКЦ до її заборони Сталіним була традиційною Церквою нашої місцевості. 

39169
Юрій Чорноморець [профіль]

Да в УГКЦ істерика вже роками і десятиліттями
все наше, все наше, навіть антиуніати наші. Смішно 

39168
Юрій Чорноморець [профіль]

Давайте прямо відповімо на прості запитання:
1.Діяльність св. Петра Могили була захистом православя? ТАК!
2.Ця діяльність була антиуніатською? ТАК
І це можна перекреслити якимось документом про наміри??? НІ.
"по плодах пізнаєте" - по плодах і судимо, а у голову намагаєтеся через століття залізти Ви, щановні уніати і ще такі філокатолики як Аржаковський і ВСЕ життя і діяльність великого митрополита перекреслити однім папірчиком.
Це просто - смішно
Так само як і спроби оголосити Шевченка уніатом.
Це Ви ще маєте Кобзар спалити щоб він у нас став уніатом.
Якщо Ви плодите макулатуру разом із кимось там, це ще не значить,
що можна буде перетворити православного Петра Могилу і закреслити всю його діяльність, все що він зробив, все що зробили його сучасники.
І від того що Ви насміхаєтеся із Чорноморця буде тільки гірше Вам
Так що чекаю або монографії із доказами що його діяльність була проуніанською, або чекаю на вибачення 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...