Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
«Святкуючи ювілей Хрещення, ми не лише говоримо про історію, – ми прагнемо наслідувати приклад наших предків, які саме через духовні зміни досягли істотних змін на краще у всіх сферах суспільного і державного життя. Нехай продовження дотеперішньої плідної співпраці між Київським Патріархатом та УГКЦ послужить на благо християн України та всього побожного українського народу, в Батьківщині та діаспорі сущого», – зачитав владика Євстратій.
У свою чергу Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) відзначив, що він мав можливість спілкуватися з усіма Главами Православних Церков в Україні і всіх їх запросив на Синод, проте поки що прибув тільки представник від УПЦ КП.
Вчитися ніколи не пізно. Певен. що і вас колись побачу на нашому Синоді, як станете єпископом, звичайно.
Ваше загострення, уніате Oleh, б'є всі рекорди. Я розумію, що для випускника уніатської семінарії ближче термінологія на кшталт згаданого вами"астралу", але дозвольте, відповісти християнськими термінами.
Не для вас, а для нормальних людей, яких ви хочете спантеличити брехнею про мене, повідомляю, що в Православ'я я справді прийшов в зрілому віці, зробивши свідомий вибір, чого бажаю і кожному, навіть зовні православному, а саме усвідомленої віри, при цьому жодної юрисдикції православної Церкви не змінив, хоча не вважаю, що це є гріхом. Оскільки не юрисдикція, а Православ'я є істинною релігією. Усе життя намагався жити по Божим заповідям та совісті, відповідаю усім канонічним вимогам для священства, тому не маю чого соромитися і пишу, на відміну від декого (хто соромиться писати під власним іменем), під своїм іменем. Шкода, пане Oleh, що ви не взяли до уваги мої попередні настанови. Я ж давав їх вам безкоштовно.
І що саме страшне, для православофобів, буду писати і надалі... Так що не розслабляйтеся, готуйте нові помиї...
о.Oleh, ви хоч колись одне конкретне, обгрунтоване заперечення на моє твердження чи заперечння дайте. З нетерпінням чекаю на проявлення вашої уніатської освіти. А читаю, як ви тільки людей принижуєте і клейма ставите. Я розумію, що це і є рівень вашої освіти. Але ж ви нібито претендуєте на щось більше. То давайте хоч латиною, грекою чи англійською якою ви твердите, що володієте пишіть. ![]()
Беріть приклад з Кактуса. Людина хоч і заблуджується, але свою точку зору намагається обгрунтувати, і дуже рідко, при крайньому безсиллі вдається до особистих випадів проти православних. А Ви, я читав навіть з ним, людиною, яка є вашої Церкви говорити адекватно не можете. Це від великого знання у вас такі приступи? Вам бракує елементарної вихованості та стриманості. відчувається недолік уніатських семінарій саме у духовному вишколі. На Страшному Суді Христос не запитає, чи знало, ти дитя, латину, а запитає, як ти до ближнього ставився? Запитає чи та латина допомогла тобі істину пізнати, чи нею ти вів людей в загибель. Не буду білше писати, бо в одному коментарі багаторічний пробіл, о. Oleh, у вихованні хритиянського світогляду не надолужиш.
Воно бачите, ви тужитеся, тужитеся, все намагаєтеся перетворити обговорення на клоаку "тільки для уніатів", а не вдається. А для початку навчіться писати коментарі під своїм іменем та прізвищем. Беріть, якщо ви християнин, і тим більше священик, відповідальність за свої слова і звинувачення.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Плани глави УГКЦ перепоховати митр. Ісидора в Києві викликали здивування
Пане Кактус, оце ви загнули... )) Я погоджуюся, що ваше особисте розуміння цього догмату трохи ближче до православної еклесіології, але питання не стільки в розумінні, а в тому, як цей догмат записаний. Тому мабуть все ж таки краще його взагалі скасувати, якщо навіть католикам його важко правильно розуміти.
Саме тому на Першому Ватиканському Соборі у цього догмату була потужна опозиція з поміж ієрархів саме Католицької церкви, бо вони передбачали, що сприйматися він буде саме так як записаний в постанові Собору.