Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

38597
o. Oleh [профіль]

Цитата: Cactus
Хіба що Ви є криптолефевристом або криптодогналітом. 
Та ні, я є священиком УГКЦ, це про вас можна більше сказати, що живете немов десь у "крипті". Виходьте трохи на люди, приїжджайте на прощі, подивіться, що людям треба живого, а не книжного слова. Щодо рівня корупції в нас, це правда, але ці проблеми мало співмірні з проблемами Німеччини, де майже взагалі атрофувалося поняття гріха. Ви часто в Німеччині чули про гріх у єпископів-докторів богословя? В Італії, мій знайомий священик-студит, о. Лука, давав реколекції у одному містечку. Зачіпив тему гріха. До нього підійшла пані "вельми похила віком" і сказала, що про гріх вона чула ще в дитинстві від старшого священика. А на сповіді. коли він запитав італійця, які він має гріхи, той щиро образився. Як ви думаєте, яка освіта у їхнього єпископа?

38596
Cactus [профіль]

Damian,
Звідки ця цитата?

З "Баламандського документу" - мій власний переклад англійського тексту на сайті Ватикану. В інтернеті є також повний текст.  
Але Карл почав правління у 1916 році.

Як імператор - але він і до того напевно відігравав далеко не останню роль у формуванні австрійської зовнішної політики - хоча б як особа, наближена до імператора.  

38595
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Цитую, бо додати тут нічого:

Звідки ця цитата?
Цитата: Cactus
Вбивство двох людей не може бути приводом для розв'язання війни, котра коштувала світові мільйони жертв. До того ж повторюю - загальновідомим фактом є те, що Сербія погодилася виконати ультиматум Австро-Угорщини.

Але Карл почав правління у 1916 році.

38594
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Найвище керівництво Церкви існує для того, щоб вирішувати проблеми Церкви, а не ніжитися на сонці культу особи. А тому думаю, що авторитету Блаженнішого Святослава і його волі до реформ було б достатньо для того, щоб забезпечити широку підтримку для потрібних реформ у Церкві, зокрема мирян. Жодний священик не зможе протистояти добре організованому мирянському рухові, і жодний єпископ - священикам. А тому папа Франціск дуже правильно сказав, що хоче, щоб молодь бунтувала, навіть якщо це не й сподобається єпископам. Треба збудити реформний дух у Церкві, і зробити це може тільки найвище керівництво УГКЦ, і то не закликами, а передусім власним добрим прикладом євангельського життя і послідовню працею на благо Церкви, як це чинить папа Франціск.

Згоден.

38593
Cactus [профіль]

Damian,
Найвище керівництво Церкви існує для того, щоб вирішувати проблеми Церкви, а не ніжитися на сонці культу особи. А тому думаю, що авторитету Блаженнішого Святослава і його волі до реформ було б достатньо для того, щоб забезпечити широку підтримку для потрібних реформ у Церкві, зокрема мирян. Жодний священик не зможе протистояти добре організованому мирянському рухові, і жодний єпископ - священикам. А тому папа Франціск дуже правильно сказав, що хоче, щоб молодь бунтувала, навіть якщо це не й сподобається єпископам. Треба збудити реформний дух у Церкві, і зробити це може тільки найвище керівництво УГКЦ, і то не закликами, а передусім власним добрим прикладом євангельського життя і послідовню працею на благо Церкви, як це чинить папа Франціск. 

38592
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Ви чудово підтвердили мій діагноз, але у Вас немає рецепту. А в мене він є - тотальна ротація кадрів, тому що "кадри вирішують усе". Риба гниє з голови, а тому починати треба з неосвічених єпископів - на пенсію в монастир, а на їхні престоли - молодих і освічених священиків як мінімум із докторатом, тільки не з люблінським. Недолугі бюрократичні комісії - негайно розпустити й створити нові на основі конкурсного віідбору, усіх священиків примусити пройти грунтовну перекваліфікацію у фахових курсах. Тоді й миряни не будуть як вівці без пастирів.

Цей діагноз відомий всім, єпископам також. Справа в тому, що проблеми не зосереджені десь в одному місці. Тому ротація верхів нічим не поможе. Може бути єпископ-самодур, який не хоче бачити проблем. Може бути байдужість священиків (якби ви побували на деканальних зборах в деяких єпаріях, то зрозуміли б що проблема не в єпископах), а часом самі миряни можуть наприклад йти проти єпископа, захищаючи священика, який  живе з коханкою. Погрожуючи при цьому переходом в УПЦ КП. І яка ротація єпископату тут поможе? Тут всім якогось навернення бракує від низу до верху, а не ротації.

38591
Cactus [профіль]

Damian,
Цитую, бо додати тут нічого:
"Що б не було наміром і автентичністю прагнення бути вірними заповіді Христовій: «щоби всі були одно», вираженій у цих часткових уніях з Римським Престолом, муситься визнати, що відновлення єдності між Церквою Сходу і Церквою Заходу не було досягнуте, і що поділ залишається, затруєний цими спробами.

<!--[if !supportLists]-->2.      Таким чином створена ситуація насправді мала за результат напруження і незгоди.

<!--[if !supportLists]-->3.      Поступово у десятиліття, котрі послідували цим уніям, місіонерська діяльність схилилася до того, щоб включати до своїх пріоритетів намагання навертати інших християн, індивідуально чи групами, щоб «привести їх назад» до своєї власної Церкви. Щоб узаконити цю тенденцію, джерело прозелітизму, Католицька Церква розвинула богословське бачення, відповідно до якого вона представляла себе як єдину, якій було ввірено спасіння. Через спосіб, у який католики і православні знову-таки беруть до уваги одні других у їхньому відношенні до таїнства Церкви і відкривають одні других знову-таки як Церкви Сестри, ця форма «місіонерського апостолату», що була описана вище, і котра була названа «уніатизмом», не може довше прийматися ні як метод для наслідування, ні як модель єдності, котрої прагнуть наші Церкви.

Перед нападом був атентат.

Вбивство двох людей не може бути приводом для розв'язання війни, котра коштувала світові мільйони жертв. До того ж повторюю - загальновідомим фактом є те, що Сербія погодилася виконати ультиматум Австро-Угорщини.  

38590
Cactus [профіль]

Damian,
Ви чудово підтвердили мій діагноз, але у Вас немає рецепту. А в мене він є - тотальна ротація кадрів, тому що "кадри вирішують усе". Риба гниє з голови, а тому починати треба з неосвічених єпископів - на пенсію в монастир, а на їхні престоли - молодих і освічених священиків як мінімум із докторатом, тільки не з люблінським. Недолугі бюрократичні комісії - негайно розпустити й створити нові на основі конкурсного віідбору, усіх священиків примусити пройти грунтовну перекваліфікацію у фахових курсах. Тоді й миряни не будуть як вівці без пастирів. 

38589
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Про ту саму, яку засудила в Баламанді Спільна Католицько-Православна Богословська Комісія.
  Не знаю, що засуджували православні і Ви у 1993 році в Баламанді, але це було щось відмінне від того що мали на увазі католики. Про це говорить хоча б лист Івана Павла ІІ з нагоди ювілею Берестейської унії, який він написав у 1995 році (в празник святого Йосафата!!!) - https://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/apost_letters/1995/documents/hf_j
p-ii_apl_19951112_iv-cent-union-brest_en.html
Цитата: Cactus
Така проблема є і в католиків.

Щоб зменшити такі ризики краще, що процеси проводились не тільки на рівні помісних Церков.
Цитата: Cactus
Перша Світова Війна розпочалася нападом Австро-Угорщини на Сербію, хоча Сербія була погодилася виконати ультиматум Австро-Угорщини. Щось не пригадаю, щоб Карл ставав на заваді цій агресії.

Перед нападом був атентат. Я не знаю достеменно чому його проголосили блаженним, але думаю такі загальновідомі факти про які ви тут говорити бели добре проаналізовані. Невже Ви думаєте в РИмі вважають всіх ідіотами, тим паче у 2004 році?:)

38588
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Достатньо, щоб мати власне судження, та й по бардаку в УГКЦ видно результати їхньої діяльності.
  А порядок міг би навести тільки Гітлер в нашій ситуації:) Говорити чим живе ціла Церква важко, кожен живе своїм життям. Миряни зводять кінці з кінцями, здебільшого, священики виконують треби, здебільшого, а єпископат пише постанови. Комісії постанови виконують і ставлять галочки. У всіх трьох групах є ентузіасти, які намагаються влити у все це євангельського духа. От і картина. Що роблять богослови, то взагалі нікому невідомо напевне.

38587
Cactus [профіль]

Damian,
Само собою де є людський фактор, то буде лоббі і тому подібне. Значить цю систему треба просто вдосконалити.
У всякому разі, не можна засуджувати систему минулого й Православних Церков, бо очевидно, що обидві системи не є ідеальними. 
Про яку ідеологію Ви говорите

Про ту саму, яку засудила в Баламанді Спільна Католицько-Православна Богословська Комісія.
и просто з власного націоналістичного бачення.

Така проблема є і в католиків.
наскільки пригадую то його якраз визнали миротворцем, він робив скільки скільки взагалі можна було вдіяти в тих умовах.
Перша Світова Війна розпочалася нападом Австро-Угорщини на Сербію, хоча Сербія була погодилася виконати ультиматум Австро-Угорщини. Щось не пригадаю, щоб Карл ставав на заваді цій агресії.  

38586
Cactus [профіль]

Damian,
Мені щось видається Ви мало знаєте наших єпископів.
 
Достатньо, щоб мати власне судження, та й по бардаку в УГКЦ видно результати їхньої діяльності.
таких амбіцій ... як є у Вас. 

Мірятися ні з ким я не збираюся, про це нехай судять сторонні люди, тим більше в науковості - я й сам не вважаю себе науковцем. Амбіцій у мене немає жодних, і єпископом я ставати зовсім не збираюся - навіть думати мені, недостойному, про це не можна. 
В мене таке враження, що Ви не знаєте чим живе Церква. 

Розкажіть, якщо не секрет, бо я тільки пересічний мирянин - звідки ж мені таке знати ? Було б цікаво прочитати про величезні проблеми Церкви, дивним чином невідомі мирянам. 

38585
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Немає різниці - єпископи УГКЦ переважно мають по суті липові посвідки Люблінського Католицького Університету, бо за цими не стоять реальні знання. Тому вони й не здатні написати чогось путнього. Наші священики в середньому також нічим не відрізняються від православних кадиломахачів щодо освіти, тому що також не мають реальних знань - дипломи наших псевдо-"академій" не варті того паперу, на якому вони стоять. Кажу це як людина, яка могла це особисто порівняти - УГКЦ це класична ступідократія. Наприклад, порівняємо з Німеччиною. Там єпископами стають лише ті священики, які добре зарекомендували себе інтелектуально - довели, що вміють дискутувати з опонентами на високому науковому рівні, захищаючи вчення Церкви й розмірковуючи про дійсні проблеми Церкви та шляхи до їхнього вирішення. Докторат теології у при цьому - це самозрозумілість. А як єпископами стають зазвичай у нас в УГКЦ ? Бачить владика, що скоро йому гаплик, прикликає до себе одного з блюдолизів і робить його "престолонаслідником". А потім ступідократа посилають "на студії" в найближчу країну з найподібнішою слов'янською мовою - тобто в Польщу, та ще й у найближче місто, де є ВУЗ із гучною назвою ЛКУ. Чому саме туди ? По-перше, ступідократ, як уже каже й саме поняття, є розумово відсталим створінням - він нездатний вивчити неслов'янську мову, а "по-польску єще бабка мувіла". По-друге, наші ступідократи вже давно рознюхали, що наші полські брати своїх "уніцув" не валять, так що тут всьо чотко. По-третє, ступідократ і підчас свого "навчання" не повинен втрачати владу в єпархії, а "набувати очки" в очах тотально ступідного єпархіального духовенства. Отак і мучимося під колищніми трактористами й газозварниками, які спочатку стали прорабами, а тепер нарешті знайшли своє істинне покликання ставши бізнесменами. Вони вважають, що богословами їм ставати не потрібно, та й нема на коли - всі їхні нечисленні нервові клітини вже давно втрачені в пиятиках і обжерствах на нескінченних "ювілеях", "празниках", "паломництвах", "закордонних візитах" і т. п. Так що справи в нашій УГКЦ дохлі.


Мені щось видається Ви мало знаєте наших єпископів. Різні є люди, є й колишні кочегари, як владика Ігор Львівський, який за підпілля мусів так працювати, щоб душпастирювати. Він не має таких богословських знань, як Ви, але він пастир. Чи владика Венедикт? А Ярослав Приріз (думаєте він дурніший за Вас???) - а владика Богдан Дзюрах??? Хто Вам сказав, що  всі єпископи мають бути науковцями? В Німеччині половина парафіяльних ксьондзів мають докторати і що, їм помогло??? В УГКЦ немало розумних людей з добрими освітами, тільки я так розумію в них всіх немає й близько таких амбіцій у всіх разом взятих як є у Вас. Думаєте з Вас би вийшов добрий єпископ? Мені чомусь видається Ви б розвалили єпархію за три дні. І ніякі знання не помогли б. В мене таке враження, що Ви не знаєте чим живе Церква. З такими теоретичними знаннями як Ви маєте людей море і кожен має мільйон пропозицій реформи Церкви, одним Кактусом більше одним менше - результат буде той самий. Такий як є сьогодні ні більший, ні менший.

38584
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Канонізація святих помісними Церквами - це була загальна практика Сходу і Заходу в першому тисячолітті. Першим святим, якого канонізував Рим, був єпископ Ульріх Ауґсбурзький, який жив у 10-му ст. і був канонізований папою у 993 р., а офіційно монополія Риму на канонізацію закріпилася аж у 17-му ст. Так що тут нема чого котити бочку на православних.

Це все гарно і добре поки помісна Церква не попадає під сильний політичний вплив і не починає канонізувати і анафематствувати по наказу світської влади. и просто з власного націоналістичного бачення.

 
Цитата: Cactus
Централізація має також негативний бік, тому що у Ватикані кожна помісна католицька Церква має своє лоббі, яке може працювати проти іншої помісної Церкви. Наприклад, загальновідомим є те, що польське лоббі не допускало беатифікації А. Шептицького. До того ж, "ретельність" процесів спричиняє великі кошти, що також на практиці виливається в дискрімініацію бідних Церков.

Само собою де є людський фактор, то буде лоббі і тому подібне. Значить цю систему треба просто вдосконалити.
Цитата: Cactus
Я не згідний із Вами, що канонізація Йосафата не була ідеологічною. Для того, щоб зрозуміти її ідеологічність, досить взяти до уваги те, наскільки загострилися були відносини між Католицькою Церквою і Православним Сходом підчас понтифікату Пія ІХ. Йосафат був канонізований як символ ідеології уніатизму - "запрошення" цього папи православним, "повернутися" до Католицької Церкви.

Такий був час -була загальна лінія і все прочитується крізь неї, але це не применшує факту святості Йосафата. Який вивчався скурпульозно. Про яку ідеологію Ви говорите, відчитуючи події того часу крізь призму понять ХХ століття та ще й в своїй субєктивній інтерпритації? Якщо ми будемо "виправляти" історію відштовхуючись від сучасних понять, то православним треба буде переписати більшу частину своєї історії і католикам не менше.
Цитата: Cactus
Щодо царя-батюшки, то тут я краще помовчав би, бо у католиків є аналог - блаженний Карл І, останній австрійський імператор, який будучи полководцем у Першій Світовій Війні, був задіяний у тому, що італійців-католиків труїли газом - чистий політ-блаженний, беатифікований за ініціативою австро-угорських монархістів.

Взагаліто його беатифікували у 2004 році, яка вже політика? Яка імперія? (то росіяни хіба ще нею марять - от і канонізують Нікалая) Я його життєпису не вивчав, але наскільки пригадую то його якраз визнали миротворцем, він робив скільки скільки взагалі можна було вдіяти в тих умовах.

38583
Cactus [профіль]

o. Oleh,
Ви живете у своїй "УГКЦ", а я у своїй. 

Помиляєтеся, існує тільки одна УГКЦ, главою которої є Блаженніший Святослав. Хіба що Ви є криптолефевристом або криптодогналітом. 
моя оцінка є трохи обєктивнішою

Напевно, абсолютно об'єктивним є тільки Господь Бог - а для нас правда як правило завжди є десь посередині, тому що кожен із нас обох бачить нашу спільну Церкву з власної перспективи - Ви з позиції душпастиря, а я з позиції того, хто мав нагоду запізнати й іншу помісну Церкву, від якої також можна багато навчитися. Тим більше, що всі ті проблеми, з якими Церква зараз бореться на Заході, неодмінно прийдуть і до нас, ба вони вже вимальовуються, навіть якщо хтось цього не хоче бачити, адже ми живемо в глобалізованому світі. 
як часто приступаєте до Святих Тайн?  

Можете звернутися до моєї єпархії, щоб Вам дали телефон мого пароха - він може Вам розповісти: якщо це Вас так дуже цікавить, то можете дізнатися "з перших рук" - я з цього секрету не роблю. Але Ваша цікавість не говорить на користь Вашої душпастирської кваліфікації, тому що Ви не вмієте розрізнити між "Forum internum" i "Forum externum". Як казав один великий святий, у душу до іншої людини лізе тільки той, в душі кого є порожньо.
У мене на парафії є кілька людей, які не маючи докторатів, як ви є більшими богословами від вас, бо щодня є на Літургії і приступають до євхаристії.
Це говорить лише про Ваш рівень богословської освіти.
І єпископи, які перейшли підпілля, не всі з них є справжніми докторами богословя, але вони, на відміну від більшості німецьких єпископів мають відчуття живого Бога.
  
Не знаю жодного німецького єпископа, який не мав би цього відчуття, природного не тільки для єпископів, а й для всіх дійсних християн. Наші єпископи є ісповідниками віри, я це визнаю і задля цього перед ними низько вклоняюся, тому що наша Церква завдячує своє теперішнє існування саме їм, їхнім трудам, молитвам і стражданням. Але на жаль, мушу визнати також те, що нові часи потребують іншого типу єпископа - який міг би також публічно й грамотно захищати віровчення й мораль Церкви від нападок її ворогів, а неосвічені люди справитися з цим не можуть, навіть якщо вони й святі. 
На моїй сільській парафії може бути більше парафіян ніж у катедрі того вченого німецького єпископа. Який напрошується висновок?
 
 
Лише той, що маєте дуууже велику парафію.
А щодо єпископа. що за доляри купив собі докторат, то це трохи смішно. 

Я такого ніколи не стверджував. Чув тільки про одного, який заплатив іншій людині за написання магістерки, і навіть конкретну суму - але джерело є достойним довіри. 
Ви незреалізована людина, чий докторат сьогодні не потрібен нікому і причина цього, "дєтство" в голові
.
Може, ступідократам і їхнім прихвосням не потрібен, але Церкві вчені люди напевно потрібні. Напр. хто б тут на форумі захищав католицьке віровчення ? Ви і подібні Вам здатні лише поливати брудом наших православних братів, і цим ще більше відштовхуєте їх від відновлення єдності. Щодо "дєтства", то Гоподь недарма говорить: "Якщо не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне". 
 Скільки ви, як доктор богословя, привели людей до Бога?

Запитайте в Нього, а заодно і скільки душ Ви віддалили від Бога. Принаймні, мене Ви до Нього точно не приблизили. 
Завдання богослова не є гарно і правильно говорити про Бога, а так говорити, щоб інша людина захотіла запізнатися з тим Богом. Як це виходить у нас, а як в Німеччині, всі ми знаємо. 

Нічого Ви не знаєте, тому що в Німеччині зовсім різні умови. Про наші дійсні "успіхи" красномовно свідчить напр. тотальна корупція й інші проблеми нашого суспільства. 
Запрошую до Києва 16-18 серпня

Вашого особистого запрошення ніхто не потребує, Глава Церкви вже давно всіх запросив.
побачимо, які справи у моєї УГКЦ 

Святкувати ми вміємо, не заперечую. Але цього замало. 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...