Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

38177
нанашко [профіль]

Сміх - та й годі.
Або ж цирк на дроті з тими навуковцями. 

38176
o.Vol.K [профіль]

Не можу погодитись з аВБ...Це якраз i е Украинская православная церковь.Що б ви не говорили,як би не старались знiвелювати ix,змаргеналiзувати.Саме це зiбрання справдi презентуе вашу "церковь"

38175
o.Vol.K [профіль]

От проблемка лиш в тiм,що вашу православнicть,нixто з православних не визнае. <...>


відредаговано

адмін

38174
Zhukov Dima [профіль]

Архім. Віктор (Бедь),
Социальная концепция, вами ненавидимой РПЦ, дает полное право мирянам проводить собрания, организовываться и обращаться к церковным органам, кто вам неумному позволил отпевать не членов церкви, военных преступников и убийц??? Вы нам ещё за "котреарха перила" ответите. Я эту карикатуру с вашего сайта уже отправил "на стол" Тоже мне "провiдник у рясi"

38173
Diman Zloy [профіль]

«Инквизиция имеет ханаанские корни. Предками хананеев были представители культуры критской – прародители греков.

 

 

По-моему это поклеп. В целом же -православный священник читает лекцию по истории средневекового католичества перед иудеями-Христовыми врагами - это 5. Ксендза не могли приглосить?

38172
Cactus [профіль]

Принаймні що стосується УГКЦ і Католицької Церкви в цілому ця стаття - з розряду напівфантастики. Наприклад, автор надає занадто великого значення санові кардинала, тоді як цей надається главі УГКЦ майже автоматично, так само як і єпископам інших видатних престолів у Католицькій Церкві. Або його твердження, що "За час перебування греко-католиків в екзилії (1946-1989 рр.) ці суперечності стали більш виразними через те, що одна частина духовенства і вірних перебували в католицьких країнах, а інша частина - в країнах з православними традиціями." Все якраз навпаки - підпільна і постпідпільна УГКЦ в Україні з зрозумілих причин була радше антиправославною, тоді як УГКЦ в діаспорі літургійно зблизилася з Православ'ям у дусі Другого Ватиканського Собору. Чи його твердження, що підчас правління Любачівського відбулося зближення з Римо-Католицькою Церквою - абсолютно необгрунтоване, так само як і твердження, що за Гузара все було навпаки. Жодної суттєвої зміни тут не відбувалося. Але позитивом є принаймні конструктивне намагання розібратися в тому непростому становищі між усіма стільцями, в якому перебуває УГКЦ.

38171
Cactus [профіль]

Stromboli,
Євангелія, особливо найпізніше з них - Євангеліє від Івана, не є документальними свідченнями про єрусалимський процес Ісуса Назярянина, це пізніші свідчення віри Церкви в те, що сталося кілька десятиліть раніше. А тому євангельські розповіді не можна сприймати як стопроцентно історичні. Наприклад, образ Пилата в Євангеліях суперечить тому, що ми знаємо про нього від римських істориків. У Євангеліях Пилат виступає розсудливим суддею, який лише під тиском народу видає Христа на смерть. Натомість інші, історичні джерела описують його як садиста, який дуже любив розпинати євреїв, що й стало врешті-решт причиною втрати ним посади прокуратора Юдеї. Навіть для римлян Пилат відзначався надзвичайною жорстокістю в обходженні з місцевим населенням, а тому зовсім не дивно, що він засудив на хресну смерть Ісуса, якого навіть первосвященики вважали бунтівником. Синедріон зіграв свою роль у цьому процесі, однак є юридичні факти - єврей Ісус був засуджений на смерть як небезпечний для римського панування "Цар Юдейський", і розп'яли його римські солодати за вироком римського судді. Євангельскі розповіді можливо пояснюються бажанням первісних християн відособитися від євреїв, яких Рим вважав найнепокірнішим народом, і цим убезпечити себе від переслідувань збоку римлян. З цією метою Пилат як уособлення римської влади змальовується позитивно, а йому протиставляється натовп, який однак у жодному разі не можна ідентифікувати з цілим єврейським народом. Адже з іншого боку Євангеліє описує тріумфальний в'їзд Ісуса в Єрусалим, коли цей народ вітав Його як Месію. Отже, єврейський народ був на боці Христа, навіть якщо тодішнє "священноначаліє" і проводило колабораціоністську політику, бо було зацікавлене в статусі кво, який гарантував первосвященикам сите й спокійне життя під римським пануванням. 
Константинопольський патріарх публічним і урочистим актом профанації Тіла і Крові Христових у 1053 році автоматично порвав свої стосунки з Ним а акті досконалої ненависті.
Вся наступна історія константинопільської церкви це наслідки цих дій.

Не треба переоцінювати ролі Керулларія і його вчинків в історії Вселенського Патріархату - він не був видатним патріархом чи богословом, і навряд чи був би ввійшов в історію Церкви, якби йому не допоміг у цьому такий же нерозважливий кардинал Гумберт. Конфлікти між обома престолами відбувалися вже не раз, напр. між папою Миколою і патріархом Фотієм. Сучасники цих подій не вважали конфлікт всередині 11-го ст. тим "Великим Розколом", яким він пізніше став у істориків Церкви. Майже до кінця 11-го ст. греки і латиняни ще не усвідомлювали себе як дві Церкви, і ще в 70-ті роки візантійці були готові поминати папу, якщо той надішле патріархові свою ісповідь віри, як це бувало й раніше. 

38170
прот.Сергій [профіль]

Stromboli,
1) А тут нема загрози. Людина, під "ніком", обливала Київське православ'я брудом. На що було заявлено, що в Києві, якби він все те, що писав у ФБ, висловив прямо в очі представникам Київського Патріархату чи УАПЦ, міг би наразитися на неприємності.
При чому неприємності цілком законного характеру - записати, зібрати свідків, затримати і здати в міліцію як порушника.
2) Все, що було написано мною тут - це відкрита інформація, яка давно вже знаходиться в науковому користуванні і, о диво її навіть не заперечують серйозні уніатські вчені.
 Думю всім нормальним людям зрозуміло різниця.

38169
Stromboli [профіль]

Цитата: прот.Сергій
1)  Наскільки я розумію, даний пост підпадає під Кримінальний Кодекс України, оскільки порушує норми Конституції.
 
Буду вам вдячний за оцінку допису деякого <...> в рамках дискусі у закритій групі "Київська християнська традиція" 26.09.2012 року. Наводжу цитату: 
" назви своє ім'я .... а то як маленький і бридкий щур тільки гадити вмієш.... Адже Київ - православний місто ... і там можна за подібний образи Православ'я і в аут піти ... саме від українських патріотів.
Чи не вбачаєте ви тут ознак порушення якогось із кодексів зокрема щодо "погроз фізичною розправою". Крім того, дехто <...> , декларує себе священиком однієї із православних конфесій. В цьому зв'язку цікаво, як погрози фізичною розправлю з боку священика трактується канонічним правом.
Наперед дякую.

відредаговано
адмін

38168
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
Якби Христа було так легко вбити, то ми були б дуже нещасними, маючи такого Бога. Євхаристія - це прославлене Христове Тіло, а не Христос перед розп'яттям, якого можна було вбити. До речі, Христа вбили не євреї, а римляни - Христос був засуджений на смерть римським урядовцем, і то на типово римську смерть, на яку зазвичай засуджували тих євреїв, що боролися проти римського панування. 
 
Ну звичайно, Бога вбити неможливо, але можливо думаючи що це можливо це зробити. Це власне і зробили євреї у 33 році  (перед тим, ще й пізнавши його природу). Христа розп'яли за рішенням єврейського синедріону, згадайте відповідь Пилату "за нашим законом він мисуть умерти, бо людиною бувши зробив з себе Бога".
Константинопольський патріарх публічним і урочистим актом профанації Тіла і Крові Христових у 1053 році автоматично порвав свої стосунки з Ним а акті досконалої ненависті.
Вся наступна історія константинопільської церкви це наслідки цих дій. 

38167
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: o.Vol.K
Хотiлося б спитати,а на icторичну Родiну,проповiдувати православ'я

"Родіна" православ'я, нешановний, РУСЬ - УКРАЇНА. Тому православний тут у себе вдома. А про патріотизм не треба. Якшщо б так сталося, не допусти Господи,  що московська влада повернулася б в Галичину, і стало б питання про самоліквідацію унії, то переконаний, що під 95% уніатських попів перейшли б на Московське православ'я за місяць. Бо якщо натаскані антиросійською та антибільшовицькою пропагандою в 1946 році понад дві третини перейшло, то теперішні требовиконавці, щоб зберегти місце на парафії в чергу стануть на перехід, і ще й допоможуть злосних виявити.

38166
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: o.Vol.K
 Ми тут,якось без вас розберемось... 

 

<...> І не забувай, що Україна це РУСЬ, а не провінція Ватикану.

 

відредаговано

адмін

38165
прот.Сергій [профіль]

Цитата: o.Vol.K
От цiкаво два гастарбайтера вiд релiгii,один литвин ,другий татаро-угро-фiн,починають
 
1)  Наскільки я розумію, даний пост підпадає під Кримінальний Кодекс України, оскільки порушує норми Конституції.
2)  Якщо деяких не давучилі (або погано вчили) наука - то вона інтернаціональна ... і коментувати певні події може кожен
3) Грубіянити і ображати - це <...> ....

відредаговано
адмін

38164
o.Vol.K [профіль]

До речi питання до адмiнiстрацii,- то у вас ,певне е piвнi,але деякi piвнiшi???Декого банять за жарт...а декому можна погрожувати,обзивати...Чи звертання "дурак"-для вас норма?

38163
прот.Сергій [профіль]

Цитата: o. Oleh
поясніть мені "дураку", що ви цим доказуєте, я перечитав 2 рази, але так і не зрозумів, що це доказує вину Ватикана у подіях 1839 року.
 
 Ще раз пераконуюся, що <...> .... :)
 Після 1839 на території Російської імперії залишилися уніати (священики, монахи і віруючі), які не хотіли входити в РПЦ. Положення в 1839 році на 100% нагадивало становище в Київській Православ'ї після 1596 р.: залишилося клірики та віруючі, але не було єпископів. Ватикан мав можливість дати нових єпископів, навіть номінальних, і цим зберегти Київську уніатську митрополію (нехай навіть у підпільному стані).
Про це його просили представники уніатів у Римі (декілька польських єпископів і кардиналів) і навіть влаштували зустріч з уніатами з Російської імперії.
Але для Ватикану інтереси конкордату з Російською імперією і інтереси легалізації римо-католиків в ній були більш важливими. Тому Ватикан пішов на скасування існування Київської уніатської митрополії та пагодівся на ліквідацію унії в Російській імперії.
До слова, саме через ліквідацію Ватиканом Київської уніатської митрополії, митрополит Шептицкі вимушен був створювати екзархату, а не відновлювати колишні уніатські кафедри в Білорусі та Україні.
І ще, в 1990-1992 роках, коли в Білорусі відроджувалася уніатство, було таке прохання до Риму, щоб дати білоруським уніатам єпископа на одну з колишніх кафедр. Відповіддю було пояснення, що Київська уніатська митрополія ліквідовано ще у 1839-1840 роках. 
Це ж саме сказав білоруської делігациі і митрополит Володимир (Стернюк), і саме через ці обставини мусив легалізувати білоруських уніатів як "іноземний деканат"

відредаговано
адмін


НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...