Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
У(Р)ПЦ. Хроника внутренней деградации
говорил и снвоа повторю- если священноначалию выгодно , чтобы прихожане были дураками -они их таковыми и делают.
В древности на Востоке было наоборот, там каждый сапожник на рынке рассуждал о нерожденном. Да, это давало повод к разномыслию. И , одновременно с этим, давало повод к поиску правильных формулировок, к осознаванию, что за одним словом может скрыватсья куча смыслов. и важн оне то,что человек говорит,а что подразумевает.
Но империи не нужно было разномыслие, созывались церковные соборы,решения которых признавались имперской властью в качестве законов. а за нарушениеволи императора -чисто гражданская кара.
так империю и про...фукали. Её просто некому стало защищать,когото истребили своими же руками,ктото стал професиональным лицемером.
А на Руси-матушке получилась иная картина: здесь лишь попытались сбросить язычество, но так и не смогли этого сделать. Лишь облекли языческие местыне обычаи в церконые ризы,а вот сознание людей изменить то ли не смогли то ли не захотели. И если в домонгольский приод при митрополитах греках ещё чувствоался этот задел(достаточно полистать вопрошания Кирика,чтоыб понять уровень и культурный и богословский этого клирика-вопрошанта) , то в послемонгольскую эпоху всё свалилось в пропасть.
а если люди придя в храм смотрят на жизнь попов и исходя из этого увиденного уходят из храма---то тут два вывода:
1. всётаки священник призван быть избранным,изъятым из внешней среды. именно то самое "святой". если он не светит,то коптит, а дальше читаем Евангелие.
2. Если пастыри не научили прихожан сових,что Бог это Бог,а мы здесь лишь тонкая прозрачная перегордка между Ним и вами- то кто в этом виноват? Антоний Сурожский часто говорил о том,что старался так настроить своих прихожан,чтобы им духовник не нужен был бы. то самое Павлово "опытность".
но у нас мы видим что угодно,но не это.
почему Павел требовал от кандидатов в клир незапятнанную репутацию? чтобы даже те,кто не в Церкви -ничего порочащего не могли сказать о нём и не марали таким образом имя Церкви.
а что Павел говорил о тех,о коом сам слышал порочащие слухи? что говорил делать с таковыми?
Вы забыли? Вам напомнить?
Вы забыли о награде в виде мельничного жернова? а за что её должны вручать и кому? не надо обижаться на зеркало,если рожа кривовата. ну не виновато зеркало в том, что виноградари злы и что рано или поздно добрый хозяин их погубит.
но это напрочь вышло из употребления "Церкве Божия", заменилсь канонами о том,что епископа надо безропотно слушать и внимать ему...
но,повторюсь, приходит время,когда на смену зажравшимся борджиям приходит Лютер. не потому,что лютер с детства к этому готовился, а потому что задолбало это видеть гоами, видеть одно,слышать другое...видеть там, где слово должнго быть да-да, нет -нет