Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

36272
Козак Мамай [профіль]

яке відбудеться 17-18 серпня під час святкування 1025-річного ювілею Хрещення Русі-України.
А хіба не 28 липня?

36271
Козак Мамай [профіль]

o. Oleh,
З Божої ласки, все буде добре.
Ще, може, й Ви до нашого "нездорового організму" підтянетеся fellow

36270
Тарас УГКЦ [профіль]

Цитата: Архім. Віктор (Бедь)
я нічого не писав і не мав наувазі писати про УГКЦ, якої не існувало ні у період І-ІХ ст.ст., ні у період визнання християнства  державною релігією в Русі-Україні  у 988 році.
 

Отче Вікторе, а яка з нині існуючих церков в Україні тоді існувала? У 9-10 столітті наші предки стали дітьми Руської митрополії Константинопольського патріархату. В нас така є в Україні? немає.
По-друге, коли наша Київська Русь ставала християнською, Київська Церква була в єдності з Константинополем і з Римом. А те, як поставився до Римської Церкви патріарх Константинополя Михайло Керуларій, було не по-Божому (не буду вдаватися в деталі). Греки втягнули за собою і Русь в розкол з великою Церквою Заходу і наслідником Апостола Петра, який впродовж 1-го тисячоліття був для Сходу арбітром православної віри. І якщо греки про це скоро забули і стали фанатично ненавидіти Рим, то русини століттями підтримували нормальні відносини з латинянами і мирно співіснували на одній землі. 
Звичайно, на утворення Унії у 1596 р. вплинули політичні обставини і позиція в релігійних питаннях Речі Посполитої, але Отці, які пішли на цей крок, також керувалися ідеєю відновлення церковної єдності та сопричастя. 

36269
o. Oleh [профіль]

Ельбрус Тадеєв напевне набільше молився за любов, мир і злагоду. Нагадує якусь байку Крилова чи Глібова. Досі перед очима деякі його дії по відношенню до інших парламентарів.

36268
o. Oleh [профіль]

"Разом з тим він підкреслює, що об’єднавчий процес не повинен нести шкоди внутрішній єдності Київського Патріархату. "
Цікаво, що буде, коли до не до кінці здорового організму додати ще трохи вірусів? 

36267
o. Oleh [профіль]

Цитата: Архім. Віктор (Бедь)
якої не існувало ні у період І-ІХ ст.ст.
 
Тоді ж не існувало Церки, яка б підпорядковувалася Москві, якої теж не існувало, тоді не існувало православних церков, які не визнають інші Церкви і які самопроголошувалися церквами. Зате існувала Київська Церква, візантійського обряду, митрополит і єпископи якої могли служити за одним престолом із папськими легатами, а також іншими представниками східніх патріархатів. Яку Церкву з існуючих в Україні вам ця ситуація нагадує? Питання майже риторичне.

36266
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

На жаль Україна іще довго буде виходити із тих історичних стереотипів, щодо історичних етапів державного і церковного будівництва, які їй були століттями нав'язані і привнесенні чужоземними державами...Стосовно мого попереднього коментара, то я нічого не писав і не мав наувазі писати про УГКЦ, якої не існувало ні у період І-ІХ ст.ст., ні у період визнання християнства  державною релігією в Русі-Україні  у 988 році.

36265
Onufriy [профіль]

Цитата: otto di guerra
ересь кацапствующих
 
+ 5. Дотепно сказано 

36264
o. Oleh [профіль]

"Але це не дата хрещення України." До того відбулися поодинокі хрещення людей, чимало, але не так масово і цілеспрямовано, як у 988 році. Так як Медіолянський Едикт не є початком християнства, а визнанням релігією на держ.рівні,так само і подія Хрещення Русі має мати свою дату, як офіційного початку свого  існування. 
А щодо самих святкувань у соборі Воскресіння, там буде показано весь потенціал, який має насьогодні УГКЦ. І це не буде в помпезності святкувань, але в присутності молоді. Ось побачите! fellow 

36263
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

1025-річчя є важливою датою у визнанні християнства в Русі-Україні як державної релігії. Але це не дата хрещення України. Поширення християнства на теренах Скіфії-Русі-України розпочалось ще за апостольських місій Андрія первозванного та Павла, відтак християнство успішно поширювалось і розвивалось на давніх українських землях. З початку ІІІ ст.  (до створення Константинопольського патріархату) на теренах давньої України було започатковано діяльність Скіфської єпархії (ІІІ-ІХ ст.ст.), відтак - єпархій Причорномор'я та у 862 році закладено Київську Митрополію Константинопольського патріархату (за правління Великого блаженного київського князя Оскольда-Миколая, з династії Кия).Таким чином хрещення (християнизація)  Русі-України відбулась не менеш ніж 1900 - 1800 років тому, і Церква Христова в Україні, відповідно до початку заснування Скіфської єпархії, на сьогодні є однією із найдревніших і нараховує не менше ніж 1770 років.Тож у 2013 році в Україні будемо святкувати 1025 років утвердження християнства як державної релігії, за часів правління Великого рівноапостольного київського князя Володимира, а не хрещення Русі-України, яке відбулось задовго до князювання наслідника династії Рюриків.

36262
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

1025-річчя є важливою датою у визнанні християнства в Русі-Україні як державної релігії. Але це не дата хрещення України. Поширення християнства на теренах Скіфії-Русі-України розпочалось ще за апостольських місій Андрія первозванного та Павла, відтак християнство успішно поширювалось і розвивалось на давніх українських землях. З початку ІІІ ст.  (до створення Константинопольського патріархату) на теренах давньої України було започатковано діяльність Скіфської єпархії (ІІІ-ІХ ст.ст.), відтак - єпархій Причорномор'я та у 862 році закладено Київську Митрополію Константинопольського патріархату (за правління Великого блаженного київського князя Оскольда-Миколая, з династії Кия).Таким чином хрещення (християнизація)  Русі-України відбулась не менеш ніж 1900 - 1800 років тому, і Церква Христова в Україні, відповідно до початку заснування Скіфської єпархії, на сьогодні є однією із найдревніших і нараховує не менше ніж 1770 років.Тож у 2013 році в Україні будемо святкувати 1025 років утвердження християнства як державної релігії, за часів правління Великого рівноапостольного київського князя Володимира, а не хрещення Русі-України, яке відбулось задовго до князювання наслідника династії Рюриків.

36261
otto di guerra [профіль]

То ересь жидовствующих, то ересь кацапствующих.

36260
otto di guerra [профіль]

Проснулась Аня Гальперина... Давно уже пора было говорить открыто о недостатках системы, а теперь думаю, уже слишком поздно. Это как сантехнику запрещать на протяжении многих лет критиковать состояние труб в вашей квартире. Оно как попрет в один прекрасный день. Да по моему, РПЦ давно уже плавает по уши в ЭТОМ.

36259
Igorock [профіль]

Чернець,
це дійсно так, на жаль, тому що українці нічого не роблять, доки півень в д*пу не клюне

36258
o.Vol.K [профіль]

Ага то добровiльна убогicть-уже idea fix,а водкобарыжащiй Гуньдяй тоже пьйохом ходив Римом.Аффтар явно писав по чукотському принципу-чего вижу о том пою.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...