Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Так і я про те ж.
Це вони бажане за дійсне видавали. Бо для Москви вигідніше існування унії в Україні, ніж УПЦ КП. Тому на початку 1990-х з Москви і йшли вказівки православному духовенству в Галичині: або приймайте унію. або їдьте до Москви, але в жодному разі не підтримуйте автокефалію.
Де Ви бачите, пане Кактус, богословський діалог? Обмін іконами? Церковно-політичні заяви та візити? Це в католицизмі "святий дух" по вуха в політиканстві, а представником Православної Церкви є не Ілларіон Алфеєв, а Отці Церкви. Православна Церква орієнтуватиметься на них. Ротов свого часу догрався. Бо почав забувати, що який би ти високий сан в Церкві не мав, це виноградник Господній, а не твій.
Мудрі слова митрополита Іларіона - великого богослова і представника найбільшої Православної Церкви, які свідчать про те, що екуменічний рух справді провадиться Святим Духом. Православно-католицькі відносини мають велике майбутнє, і богословський діалог колись обов'язково приведе до того, що єдність між Церквами-сестрами буде відновлена.
Связав "восстановление единства" Православия и католицизма с подвигом Великого поста, митрополит Иларион заявил: "Не для того Господь призывает нас к покаянию в дни Великого поста, чтобы мы непрестанно копались в своем прошлом, вновь и вновь возвращаясь мыслью к содеянным нами злым деяниям, но для того, чтобы мы изменились и осознали, что же отделяет нас от Бога и мешает нам на пути к христианскому совершенству".
Коли подібні слова почують православні християни Київського патріархату, владико Іларіоне. Чи треба стати латинянами, зректися православної віри, щоб у нас з'явився шанс на ваші добрі слова і, щоб у вас прозріння щодо нас прийшло?
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Митрополит Иларион (Алфеев): "Мы не можем воспринимать Католическую Церковь как чуждую нам. Ее переживания являются и нашими переживаниями"
Поуспокойтесь, друзья мои форумчане, и не ломайте копья понапрасну. Слова митрополита Илариона Алфеева это всего лишь словесная бравада, вербальный дипломатичный трюк, косметичное заглаживание большой дышащей, непреодолимой трещины. Да что трещины? Тысячелетней пропасти между западом и востоком. Дальше слов, будьте уверены, дело не сдвинется. На то она и есть политика, что бы не допускать объединений, но разделять людей на условные лагеря, сословия, станы, классы, партии, церкви…И одной из причин необъединения - есть Украина… Слова, слова, где ваша сладость?! Не верьте ни одному слову политиков, как от держав, так и от церквей… они насквозь «дипломатичны», читай и копай глубже – фальшивы