Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
я бы так выразил свою точку зрения о Вашем комментарии: елейно, громко и ..ни о чём. вообще ни о чём. каждый абзац просто звенит от того пафоса, который вкладывает в него автор. но звон проходит, а реалии жизни говорят о совершенно противоположном.
ну из примера..достаточно посомтреть, как каноническое парво выросло из римского права,прямо и непосредственно, позже каноническое право было неотъемлемой частью права государственного -рязумею православные империи, наиболее известные ромейская и российская.
сейчас законодательство светское, декларуется отделение государства и церкви. но суть от этого не меняется.
апостол Павел , отчегото, собирал слухи о своих общинах и тряс бумажками с кляузами перед носом своих "детей во Христе". от некоторых, уличенных в справедливом обвинении, требовал удалиться и перестать назыать себя христианином,а другим запрещал есть вместе с ним.
куда уж лучше пример, чем то, о чём тут разлилось столько никому не нужного елея...
«Если в церкви нарушаются каноны и с этим не борются, то ее "каноничность" под большим вопросом»
Какой калибр! Земля дрожит! Как там карта переходов парафий? Надо срочно посмотреть! Где еще враг окопался?
Все же лауретизированному по такой теме журналисту надо быть хоть немного сведущим в вопросах веры. Ну иметь хотя бы минимум религиозного «слуха». Он ведь как музыкальный – позволяет сразу слышать фальшь.
Ведь все эти громобойные «нарушения канонов», «каноничность под большим вопросом», «границы церковной нормы» совершенно бессмысленный набор букв для, наверно, большинства населения страны. Т.е. для светских людей, для околоцерковной публики. Все эти словосочетания могут иметь смысл только для верующих. Если же г-жа Щеткина считает себя верующей, наверно точно не УПЦ МП, истинная вера должна бы сформировать у нее религиозный «слух», который мог бы предотвратить все эти благоглупости.
Да, за все две тысячи лет существования Церкви Христовой чего только не случалось. И вопрос в том, что Церковь с этим справлялась совершенно иными методами чем те, которые предлагает, обговаривает автор и все та же околоцерковная публика. Главная черта этих методов что их как бы не существует, их невозможно описать, изучить, рекомендовать. Они такие же, как и сама Церковь, сама вера – иррациональные. Проще говоря – все проблемы религий решаются только в вере. А если не решились, то и вывод только один – ты плохо верил!
Поэтому вывод о том, что Римо-Католическую церковь в педофилськой истории больше всего покоробило именно то, что ее "внутренние дела" прорвались в публичное пространство наверное не совсем правильный. Любая живая религия в своей полноценной жизни пытается оградить свои дела от прямого влияния других, даже самых «благожелательных», влияний. Церковь, которая прямо реагирует на публичное пространство уже не церковь, а общественная организация.
Можно указать и на другие глупости. Например - «границы нормы до сих пор блюлись хотя бы в общественном пространстве». Здесь дело посложнее, религиозного «слуха» может не хватить. Автор считает таким соблюдением светскую норму, которая как бы защищает тайну исповеди. Это ложное понимание. Церковные нормы не имеют границ в общественном пространстве, не имеют точек соприкосновения со светским правом. И предназначение таких светских норм аналогично конституционной норме об отделении государства от церкви. Все эти нормы разводят, предохраняют соприкосновение и конкуренцию совершенно разных явлений – светского и канонического права.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Новое дно УПЦ МП. "Слив" исповеди Драбинко загнал митрополита Онуфрия в ловушку
Кирило Гундяєв упав у єресь тому, що Щоткіна слаба у вірі?
+5! Дуже щиро і самокритично!
Курйозно, але висновок коментатора повністю співпадає з головною думкою авторки статті
Єдиномисліє це благий дар... Тільки заради чого було, питається, скільки розводитись про релігійний слух, нюх та іншу канонічну біологію?