Грецьке видання The Orthodox times опублікував пвідомлення Александрійського патріархату щодо останнього випадку рукопокладення діаконіси.

У заяві підкреслюється, що церква має велику потребу в служінні дияконіс в Африці, особливо для душпастирських обов’язків і хрещення дорослих жінок, а також у певних контекстах, де переважає більш консервативне середовище, де домінують чоловіки. Документально підтверджена роль дияконис у Церкві для задоволення потреб жінок, які були усунені від активної участі в церковному житті через домінування чоловіків.

У зв’язку з цим Священний синод Александрійського патріархату і всієї Африки прийняв рішення про відродження та активізацію інституту дияконіс у своїй пастирській юрисдикції.

Однак в заяві пояснюється, що згодом це рішення було направлено на додаткову експертизу, щоб встановити деталі щодо одягу, способу відправлення служіння та літургійної ролі дияконис у сучасному житті Церкви. Але, зважаючи на пастирські потреби, митрополит Зімбабвійський вже почав впровадження нової практики в своїй митрополії.

Александрійський патріархат вкотре звернув увагу на незаконну активність РПЦ на своїй канонічній території.

Повідомлення Александрійського патріархату

Останніми днями точиться серйозна дискусія навколо митрополита Зімбабвійського і Ангольського Серафима, який у четвер, 2 травня 2024 року, висвятив дияконису для задоволення місіонерських потреб Святої Митрополії. Ця подія викликала різну реакцію та викликала відкриті дискусії, де вільно висловлювалися різні погляди та підходи.

Щоб уникнути плутанини, уточнюємо наступні моменти:

– Для місії в Африці диякониси потрібні насамперед для душпастирських обов’язків і хрещення дорослих жінок. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб жінок, особливо в таких ситуаціях, як вдівство, де зберігається соціальна та церковна відчуженість через середовище, де домінують чоловіки.

– Церква повністю знає положення, порядок та умови статусу диякониси, як описано в Євхології, канонах Апостольських Чинів і Трулльському соборі. Варто зазначити, що протягом історії диякониси не призначалися як жінки-служительки Святих Тайн. Натомість вони служили відданими жінками-помічницями у більш широких пастирських, літургійних та освячуючих завданнях Церкви. Їх роль передусім полягала в служінні жінкам, особливо в контекстах, де місцеві звичаї та умови виключали їх з активної участі в церковному житті. Рання Церква зіткнулася з пастирськими викликами і вирішила їх шляхом заснування інституту дияконіс. У міру того, як суспільства духовно прогресували та визнавали права жінок, інститут дияконіс поступово виходив з ужитку. Задокументовані історичні записи підтверджують існування інституту дияконис, який залишається частиною «духовного обладнання» Церкви, доступного для вирішення подібних ситуацій сьогодні, особливо за унікальних місцевих обставин.

– Триваюче поширення Євангелія в Африці та постійне навернення рідних братів і сестер до Православ’я викликали пастирські занепокоєння, подібні до тих, з якими стикалася рання християнська Церква, особливо щодо африканських жінок. Священний Синод Александрійського Патріархату і всієї Африки прийняв рішення про відродження та активізацію інституту дияконіс у своїй пастирській юрисдикції. Однак це рішення було передано на додаткову експертизу для встановлення деталей щодо одягу, способу відправлення служіння та літургійної ролі дияконис у сучасному житті Церкви.

Проте митрополит Зімбабвійський Серафим, будучи досвідченим місіонером в Африці, приступив до виконання початкового рішення Священного Синоду. Однак це рішення ще не було активовано, оскільки розгляд цього питання Синодом не завершено для остаточного рішення.

Маймо довіру до нашої Церкви, особливо до Патріархату Александрії та всієї Африки, яка поширює послання про розп’ятого Христа на величезних просторах африканського континенту, спираючись на традицію та практику Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської церкви. Ми сподіваємося побачити такий самий рівень чутливості та уваги до таких питань, як вибір духовенства для Патріаршого Престолу Святого Марка, систематична допомога в просуванні апостольського служіння в Африці та важливе питання вторгнення Автокефальної Церкви в юрисдикцію Стародавнього Александрійського Патріархату. Крім того, ми закликаємо до серйозного розгляду спроб розколоти місцеву паству, яка прийняла Христа через самовіддане служіння і навіть жертву смиренних грецьких місіонерів. Нехай ці питання будуть вирішені на славу Божу і просвітлення наших африканських братів, які перебувають у тіні темряви і смерті.

Від Патріархату Александрійського і всієї Африки

Александрія, 11 травня 2024 року

Теги: