Сьогодні президент Естонії Алар Каріс вирішив не проголошувати поправки до Закону про церкви і парафії, оскільки вони суперечать Конституції Естонської Республіки. Про це пише «Delfi».

«Московський патріархат підриває суверенітет і демократію держав, але в такому формулюванні поправка до закону суперечить статтям 40, 48 і 11 Конституції, непропорційно обмежуючи свободу об'єднань і віросповідання», - заявив президент Каріс.

«Багатозначна заборона на зовнішні зв'язки породить правові суперечки і може призвести до того, що можна буде обмежувати свободи всіх об'єднань, включно з політичними партіями», - зазначив глава держави.

Сам законодавець у пояснювальній записці зазначив, що можливою альтернативою нині чинній забороні міг би стати постійний нагляд за керівниками, кадровими рішеннями та господарськими зв'язками релігійних об'єднань (наприклад, церков, монастирів). Однак такий контроль може бути незаконним.

Глава держави зазначає, що чинне законодавство і так вимагає широкого контролю за релігійними об'єднаннями. «Проблема не у відсутності законних засобів, а в їх використанні. Наявні засоби в разі потреби слід використовувати більш ефективно, ніж раніше», - заявив президент Каріс.

Президент послався на Пенітенціарний кодекс, який визначає державну зраду як злочин. Згідно з нещодавнім рішенням Державного суду, під це визначення потрапляє також ворожа діяльність з надання впливу та поширення дезінформації з метою надання допомоги іноземній організації. Державний суд назвав маніпулювання інформацією, поширення неправдивої інформації та створення інформаційного поля, що спотворює дійсність, прикладами карних діянь. Також Пенітенціарний кодекс забороняє заклики до війни або застосування збройної сили будь-яким іншим чином. Покарання передбачено також для випадків, коли фізична або юридична особа свідомо свідомо безпосередньо підтримує акт агресії з боку іноземної держави.

У своєму рішенні глава держави вирішив, що під час оцінки закону також необхідно враховувати висновки, які виникнуть для свободи об'єднань у ширшому плані або для свободи слова і висловлення думок, якщо настільки неясна і масштабна заборона на транскордонні зв'язки буде визнана такою, що відповідає Конституції. У пояснювальній записці міститься посилання на статтю 48 Конституції, згідно з якою заборонені об'єднання, спілки і політичні партії, цілі або діяльність яких спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу Естонії або іншим чином суперечать закону, що передбачає кримінальну відповідальність.

«Питання полягає і в тому, чи можна приписати загрозу безпеці, пов'язану з іноземною особою, об'єднанню, що діє в Естонії, якщо це об'єднання має будь-який економічний чи інший зв'язок з іноземною особою або якщо виникне припущення, що естонське об'єднання «керується у своїй діяльності» цією іноземною особою. Конституція забезпечує релігійним об'єднанням сильніший захист, ніж багатьом іншим об'єднанням. Якщо їхня діяльність може бути обмежена в той спосіб, який передбачений цим законом, то напрошується висновок, що аналогічна заборона може бути накладена і на інші об'єднання, можливо, навіть на політичні партії», - сказав президент Каріс.

«Конституцію слід тлумачити таким чином, що загального визначення «керівництво» з боку іноземної особи, недостатньо для заборони об'єднання. Така заборона, щонайменше через свою невизначеність, має застрашливий вплив, що недоречно в демократичному суспільстві. Оскільки Конституція дозволяє захищати національну безпеку і громадський порядок більш цілеспрямованими і більш точно визначеними заходами, такі заборони не потрібні», - заявив президент Республіки.

Глава держави вважає за необхідне повторно обговорити закон у Рійгікогу і привести його у відповідність до Конституції Естонської Республіки.

9 квітня Рійгікогу в третьому читанні ухвалив законопроєкт про внесення змін до Закону про церкви і парафії. За проголосували 60 депутатів, проти - 13. На місці було 89 депутатів.

Наступного дня ЕХПЦ (колишня ЕПЦ МП) подала скаргу на Естонську Республіку до Комісії США з міжнародної релігійної свободи.

Теги: