Архієпископ Любомир (Гузар), колишній глава УГКЦ, запропонував на сторінках "Української правди" свою точку зору щодо проведення реформ в Україн.

Він заявив, що не тільки державу, але і Церкву треба постійно реформувати. "Те, що від Бога, є вічним і не потребує реформ, а те, що людське – підлягає реформам через людську мінливість і неміч", - пише Любомир (Гузар).

Протистояння реформам в країні може мати суб’єктивні або об’єктивні причини, вважає він. Суб’єктивні причини, на його думку, це лінивство і недбалість осіб, які відповідають за виконання реформ. Об’єктивні ж причини пов’язані із самими реформами: вони можуть бути складними, такими, що передбачають великі зміни та жертви, а ще можуть бути непродуманими, популістськими, так би мовити "політичними". Також народ на підставі гіркого досвіду може не мати довір’я до влади, яка запроваджує реформи, небезпідставно вбачаючи в них цілі, які служать не народові, а тільки поодиноким особам чи групам.

Екс-глава УГКЦ запропонував чотири взаємопов’язані підходи, які допомогли б виправити таку ситуацію:

1. Потрібно дуже чітко та прозоро представляти народові користь від конкретної реформи, особливо непопулярної. Влада, зокрема та, що не втішається довір’ям народу, повинна докласти зусиль, щоб аргументовано переконати втомлений популістськими програмами народ, що її рішення є оправданими.

2. Не забуваймо, що навіть у розвинених суспільствах існують системи контролю. Вище ми згадували про Церкву, яка завжди потребує реформування. Церква має дуже добре вироблену систему перевірки. Наприклад, правлячий єпископ візитує кожну церковну громаду щонайменше раз на п’ять років, а місцевий протопресвітер (декан) перевіряє стан справ у кожній парафії свого округу принаймні раз на рік. Натомість, як нам відомо, державна влада не здійснює нормального контролю, хіба суто "політичний". А для здійснення запланованих реформ потрібно проводити на державному та місцевому рівнях справедливі перевірки.

3. Треба нагадувати тим, хто має здійснювати реформи, що саме від них залежить ефективність цього процесу. Адже якщо до сьогодні не відбулися великі зміни в житті народу, то це через несумлінну роботу відповідних осіб та установ.

4. У демократичних суспільствах діяльність осіб, яким доручена влада, контролюють самі громадяни. Несумлінних виконавців... публічно називають, на ім’я та прізвище. А таку інформацію громада добре запам’ятовує, і не допускає до повторного врядування осіб та партій, які їй належно не служать. Демократичний устрій у такий спосіб відсторонює осіб, які незадовільно виконують свої обов’язки.

"Думаю, що саме цього нам потрібно", - наголошує архієпископ Любомир (Гузар).

Теги: