Помер відомий дослідник духовності українців священик Іван ШевцівВсеукраїнська Асоціація релігієзнавців сповістила про смерть відомого українського дослідника, члена Всеукраїнської Асоціації релігієзнавців, почесного наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, дійсного члена Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка священика Івана Шевціва, повідомляє кореспондент "Релігії в Україні" з посиланням на некролог, оприлюднений Вченою Радою Відділення релігієзнавства Академії наук України.

Як зазначається у некролозі, 13 березня цього року у львівському Музеї історії релігії відбулася презентація надрукованих в Україні книг самого отця Івана і шестисотсторінкової книги про нього «Іван Шевців – життєпис українця-християнина». Владика Любомир Гузар, дізнавшись про цей захід, навіть скоротив на годину свою зустріч із львівською громадськістю. А вже через тиждень сумна звістка з австралійського Лідкомбе вразила в Україні серця всіх, хто знав отця, в той чи інший спосіб спілкувався, творчо співпрацював з ним.

Родом Іван Шевців із тернопільського села Гарбузів. 1 листопада 2011 року він відзначив в Австралії своє 85-річчя. Життя складалося в нього не просто: Мала Духовна семінарія, потім гімназія у Львові, доля дивізійника, навчання в Колегії св. Йосафата, філософські і богословські студії в університеті Урбаніянум. Після рукоположення в священичий сан у 1951 році виїзд на душпастирську службу до Англії. З 1959 року за запрошенням єпископа Івана Прашка отець в Австралії. Де б він тут не був - організовувалися українські школи для дітей парафіян, будувалися українські парафіяльні доми, починали працювати українські художні колективи, з’являлися українські монастирські осередки, навіть українські квартали на кладовищах.

Багато сил і енергії віддав Іван Шевців обстоюванню ідеї створення Українського Київсько-Галицького Патріархату, який би завершував організаційну структуру УКЦеркви на Батьківщині і діаспорі. Як голова Священичого Товариства св. Андрія, о. Іван у 1975 році відвідав всі єпархії УГКЦ в Європі і Північній Америці, переконуючи їх в потребі скликання Собору Церкви і здійснення ідеї Українського Патріархату митрополита Йосифа Сліпого. Через це мав складнощі з тодішніми єпископами і навіть патрапив під єпископську заборону священичої і богословсько-видавничої діяльності, але вдався до історико-релігієзнавчої діяльності.

Окрім видання підготовлених в Інституті філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України вибраних творів отця Івана Шевціва під назвою „Християнська Україна” (2003р.), ним було  видрукувано  збірник «Статті, доповіді, промови» (1996),  книгу-хроніку «Парафія св.Андрія в Сіднеї» (1999), біографічні збірки „З Богом та Україною в серці” (2001) та «Україна-Рим-Лондон –Брадфорт-Сідней» (2009), інші роботи, зокрема біля 15 в академічних наукових  збірках. У працях отця Івана чітко визначені особливості християнської духовності українців, важливість прийняття Україною-Руссю християнства й роль його в історії та житті українського народу, розглянуті питання співвідношення Церкви і культури, Церкви і суспільства, з’ясована роль священичого і мирянського руху в житті Церкви. Отець опікувався видруком Відділення релігієзнавства десятитомника «Історія релігії в Україні» та трьохтомника «Українська Релігієзнавча Енциклопедія». Відтак значимість отця Івана Шевціва вимірюється не діаспорними рамками Австралії, а духовним простором всієї України.

У некролозі наголошується, що о. Івану Шевціву вдалося воскресити для знання і подальшого вжитку той пласт історії українського греко-католицизму, який інші (із незаявлених ними мотивів) обходять і в такий спосіб прагнуть піддати забуттю. "Надруковане отцем знають, вивчають і творчо використовують українські релігієзнавці при написанні своїх монографій, підручників, дисертаційних робіт. Характерно, що вже на другий день після смерті отця в Україні вийшла у світ монографія «Релігійні процеси в перспективі їх виявів», два розділи якої – «Католицька Церква змінюється» і «Церква як берегиня українства в діаспорі» - написані ним. Шкодуємо, що в Церкві адекватно не оцінюють тих, хто так багато сил і здоров’я віддав на її збереження і зрештою відродження", - зазначають українські релігієзнавці.

Теги: