У православних та греко-католіків — Страсний ТижденьВ понеділок у християн візантійської традиції — православних та греко-католиків — почався Страсний Тиждень — друга та найбільш насичена унікальними богослужіннями частина Великого посту. Починаючи з Лазаревої суботи, він веде вірян до переживання пасхального тридення. Слідкуючи подумки за Ісусом Христом останніми днями Його земного життя, християни проходять зі Спасителем путь через смерть до Воскресіння, повідомляє "Релігія в Україні".

Кожен з днів Страсного Тижня називається Великим. Впродовж тижня піст поступово стає суворішим. Церковні правила передбачають повне утримання від їжі у Велику П’ятницю та до закінчення літургії Великої Суботи. Завершується Страсний тиждень у пасхальну ніч.

У Великі Понеділок, Вівторок та Середу правляться служби, у тому числі літургія Передосвячених Дарів, які майже не відрізняються від буденних служб усього Великого посту. Тропар цих трьох днів — “Ось Жених іде в опівночі” — закликає християн у духовному пильнуванні зустріти Христа, Який іде на страждання та смерть.

У піснеспівах перших трьох днів Страсного Тижня згадуються події, що сталися у останні дні перед Стражданнями Ісуса. У Великий Понеділок згадують прокляття безплідної смоковниці, що росла на шляху до Єрусалимського Храму, а також споминають Йосифа Прекрасного, що був проданий братами в єгипетське рабство. У Великий Вівторок нагадують притчу Христову про десятеро дів, з яких п’ятеро були розумними та взяли запас олії для світильників, щоб зустріти Жениха, а інші п’ятеро не дбали про це і лишилися ззовні з загаслими лампами. У Велику Середу згадують, як блудниця помазала миром ноги Ісуса Христа, приготував таким чином Його тіло до похорону та отримавши прощення гріхів, та зраду Іуди.

Часто у храмах цими днями можна почути довге читання Євангелія. Є досить пізня — не раніше XV століття — традиція прочитувати у перші три дні Страсного Тижня на часах усі чотири Євангелія, від першої глави Євангелія від Матфея до прощальної бесіди Ісуса з учнями в Євангелії від Іоанна, що читається ввечері Великого Четверга. Символічно це читання зображає Ісуса Христа, що учив у Храмі в останні дні перед стражданнями. Читання Євангелія у монастирях заповнювало майже увесь день між утренею, що закінчувалася на світанку, та до початку вечірні.

У Велику Середу відправляється остання цього року літургія Передосвячених Дарів, а після неї останній раз читається великопісна молитва преподобного Єфрема Сиріна. Останній раз — до кінця пасхального тижня — читаються й кафізми з Псалтиря. Крім того, на літургії цього дня співають геніальну за силою та образністю стихиру єдиної в історії жінки-гімнографа знатного походження Касії Константинопольської (ІХ ст.) — “Господи, у багато гріхів впавша жінка...”

Теги: