Релігійність українців за роки незалежності зросла, але до церкви вони ходять рідкоРелігійність українців за роки незалежності зросла, відзначають науковці. В останні тижні Великого посту, напередодні Великодня, соціологи вирішили дізнатися, наскільки близькими є українці до віри та церкви.

Яке місце відводиться релігії в житті з'ясовувала компанія Research & Branding Group,  а також соціологічна група «Рейтинг», повідомляє РІСУ з посиланням на ТСН і "Комсомольськую правду в Україні".

Більшість опитаних українців зізналися, що відвідують церкву лише у великі свята, в основному це люди 30-39 років. Респонденти старше 50 років відвідують церкву від випадку до випадку. А щодня бувають в храмах люди у віці старше 60-ти. Але при цьому, хай люди і не дуже часто відвідують церкву, довіру до неї відчувають 67% учасників опитування.

У центральних районах Україні ця цифра і зовсім досягає 72%, в південно-східних - 63%. Релігія і віра для українців – це данина національним традиціям (42%) і моральним нормам (32%). Приблизно четверта частина опитаних (24%) бачать у ній особисте спасіння.

Соцопитування показало також, що нинішній церковний розкол в Україні люди схильні більше пов'язувати з внутрішньополітичним протистоянням (31%), ніж з боротьбою за людські і матеріальні ресурси (28%). І більшість (59%) вважають це питання суто внутрішньоцерковним, ззовні в яке ніхто не повинен втручатися. Цікаві результати дали відповіді на питання, де люди повинні отримувати уявлення про моральні норми і цінності. 80% українців поставили на перше місце сім'ю, 50% - школу і вуз, і лише 28% - церкву.

Наступну позицію зайняли література і мистецтво (22%). "Це закономірно", - вважає психолог Костянтин Увальський. "Дитина може відвідувати церкву і дотримуватися обрядів, наслідуючи приклад батьків. Своє свідоме ставлення до релігії людина формує не раніше старшого підліткового віку, коли визначає також коло своїх культурних інтересів. Щоб духовний вибір був правильним, сприяв удосконаленню особистості, основи для нього дійсно повинні бути закладені в сім'ї та школі", - пояснив експерт.

Водночас соціолог Євген Копатько акцентує на інших особливостях дослідження. "Опитування показало, що в останні роки в порівнянні, скажімо, з 90-ми набагато більше людей стали відвідувати церкву, шанувати релігійні свята і традиції. Зросла кількість людей, які вважають себе віруючими. Я думаю, що це повернення до важливих примирюючих моментів у нашому суспільстві, це надія на справжнє відродження духовності", - каже керівник Research & Branding Group. Соцопитування проводила в 18 областях Центральної, Південно-Східної України і в Криму. Опитано 1600 осіб. Про це інформує .

Крім того, згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість опитаних будуть святкувати цього року Великдень (Пасху), більшість підуть до церкви: хто на службу, а хто просто посвятити Пасхальний кошик. І хоча Великоднього посту дотримуються далеко не всі, розуміння його значення вже є, принаймні у тих, хто поститься.

91% опитаних знають, що свято Великодня означає Воскресіння Ісуса Христа, решта (9%) – не знає, у т.ч. 3% вважають, що це Народження Ісуса Христа, 1% - Хрещення.

Святкувати цього року Великдень збираються 96% опитаних, у т.ч. 82% - однозначно святкуватимуть, ще 14% - швидше за все.

Свято Пасхи – одне з найбільш масових в Україні і несе однозначний об’єднуючий ефект: його збираються святкувати як старші люди, так і молодь; як на Заході, так і на Сході; віруючі як Московського, так і Київського патріархатів; як прихильники Партії регіонів, так і Батьківщини.

Отже, 77% опитаних планують піти до церкви на Великдень, у т.ч. 38% - планують в першу чергу відвідати Богослужіння, а 39% - посвятити Пасхальний кошик. На Заході до церкви підуть, передусім, на Богослужіння. На Півночі і Донбасі майже однакова кількість піде як на Богослужіння, так і просто посвятити кошик. Тоді як в Центрі, на Півдні та Сході люди підуть до церкви, в першу чергу, аби посвятити Пасхальний кошик.

Відвідати Пасхальне Богослужіння в першу чергу збираються старші люди, пенсіонери, передусім мешканці сіл, більше жінки, ніж чоловіки. Переважна більшість греко-католиків, майже половина віруючих УПЦ (КП) та третина УПЦ (МП) - підуть до церкви з метою в першу чергу відвідати службу.

7% опитаних дотримують Великого посту весь період, ще 11% – лише в окремі дні. 15% - намагаються поститися, але не завжди виходить, ще 5% - хотіли би, але не дозволяє здоров’я. 60% - точно не дотримують Посту.

Найбільше дотримуються посту на Заході (15% - весь період, 28% - лише в окремі дні), відповідно це греко-католики. Найменше – на Сході. Віруючі УПЦ (КП) дещо частіше дотримуються посту, ніж віруючі УПЦ (МП).

Практично не дотримуються посту віруючі, які не відносять себе до жодної конфесії та невіруючі.

Чим старші респонденти, чим нижчий їх рівень освіти, тим більше вони дотримуються посту. Дотримуються посту переважно жінки та мешканці сіл. Також серед старших людей найбільше тих, які хотіли би дотримуватися посту, проте їм не дозволяє здоров’я.

Головною метою дотримання посту є духовне очищення (59%). Рідше люди постять з метою очищення організму (15%) або з метою схуднення (3%). Ще кожен шостий постить тому, що так прийнято.

80% респондентів, які суворо дотримуються посту, роблять це з метою духовного очищення. Тоді як, серед тих, які лише намагаються, значна частина постить, тому що так прийнято.

В період посту опитані найбільше готові відмовитися від їжі тваринного походження (70%), менше – від споживання алкоголю та цигарок (58%), розважальних заходів та святкувань (50%) та вживання нецензурних слів (40%). Практично не готові відмовитися від перегляду розважальних телепрограм (20%) та інтимних стосунків (19%).

Опитування проводилося серед населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів . Терміни проведення дослідження: 15 – 26 березня 2012 р.

Теги: