Преображення Господнє описане в усіх синоптичних Євангеліях. Трьом учням — Петру, Якову та Іоанну — на горі Фавор Ісус Христос явив славу Свого Божества: “Просяяло лице Його, як сонце, а одежі Його стали білими, мов сніг”. Як співають у кондаку свята, це сталося, “щоб, коли побачили Тебе на розп'ятті, зрозуміли добровільність страждань, та всьому світові проповідували, що Ти є насправді Отче сяйво”.

Разом з Ісусом учні побачили старозавітних пророків Мойсея та Іллю. За тлумаченням преподобного Єфрема Сиріна, гора Фавор являла собою Церкву, тому що “Ісус з’єднав на ній два Завіти, прийнятих Церквою, та показав нам, що Він є Подавець обох”.

За хронологією Єванеглій, Преображення відбулося приблизно у лютому, за 40 днів до хресної смерті Спасителя. Дата свята, встановленого вперше у Палестині в IV столітті, приурочена до дня освячення храму Преображення на горі Фавор, який збудувала імператриця Олена.

V століття свято поширюється на православному Сході. Гомілії на це свято говорили Єфрем Сирін, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський та ін.

На Заході свято Преображення відомо з VII століття в Турі у Франції та в Іспанії за святого Ільдефонса. Проте для загального шанування свято встановлене папою Калікстом III у 1456 році, в ознаменування перемоги християнського війська угорського регента Яноша Хуньяді над турками біля Белграду.

В народі це свято називають “Другим”, або “Яблочним Спасом”. Цього дня на північній Русі, де не росте виноград, завели традицію освячувати замість нього яблука. Освячення винограду, яблук та інших плодів проводять наприкінці літургії.

Останнім часом священики застерігають від забобонів навколо освячення яблук та інших плодів.

Фото Тsn.ua

Теги: