В церкві служить старший пастор Петро Каленик, окрім нього пресвітерське служіння звершують Ігор Овечко, Василь Дацький (відповідає за тюремне служіння) та Станіслав Милтанов. Тривалий час служіння старшого пастора звершував Георгій Гейко, нині він є почесним пресвітером.

Масштаби служінь і здійсненої роботи церкви є набагато більшими, аніж нам здавалося на перший погляд.

Наприкінці 2005 року в церкві функціонувало три хори – основний і два молодіжних. А на сьогоді церква має вже сім хорів: старший хор, три молодіжних, чоловічий, підлітковий і дитячий.

Минає сім років з того часу, як створено YouTube-канал церкви, який нині налічує майже 25 тис. підписників і активно розвивається (контент даного каналу тільки за один місяць переглянули 621 тис. разів). Окрім того, понад 10 років щонеділі по міському радіо звучала християнська радіопередача «Дорога до Бога», видавалася газета «Церковний вісник». Належна увага приділяється освіті, регулярно проводяться навчальні семінари, кілька років тому на базі церкви працювала філія Львівської біблійної семінарії.

Впродовж 20 років здійснюється тюремне служіння у Полицькій ВК №76. Проводять зустрічі з тими, хто вже звільнився. На території колонії свого часу побудували Дім молитви, який став чи не першим в Україні, розташованим в закладі такого типу.

Особлива увага надається місіонерському служінню. Було прийнято рішення розпочати євангелізаційну роботу в навколишніх селах, і згодом там побудувати молитовні будинки. «Сталося це після того, як розпочали проведення літніх дитячих таборів. Діти виявили бажання відвідувати Недільні школи, а оскільки не було приміщень, постало питання про відкриття у цих селах Домів молитви з кімнатами для недільної школи. Придбали землю, розпочали будівництво. І вже незабаром в одному із цих сіл за два місяці відкрили будинок», – розповів старший пресвітер церкви Петро Каленик.

На даний час робота ведеться у шістьох селах. Щонеділі, а також у будні з Вараша туди їздять відповідальні служителі, молодь, вчителі недільних шкіл.

У селі Любахи вже практично побудований Дім молитви, який може вмістити до 100 осіб. Нині тут близько двадцяти віруючих (відповідальний Віталій Ярошик). Також зусиллями церкви «Благодать» у селі відкрито реабілітаційний центр для алко- та наркозалежних. П’ятеро з мешканців центру вже готуються до прийняття водного хрещення. Центр стрімко розширюється, на його території створюється господарство, ведуться посівні роботи, викопано ставок.

Аналогічний проект Дому молитви планується втілити також у селах Лозки та Заболоть. Вже придбано земельні ділянки, поставлено модульні вагончики і ведеться робота, паралельно готуються документи на реєстрацію. Відповідальними служителями назначені Микола Мельник (с. Лозки) і Леонід Журавський (с. Заболоть).

У селах Суховоля і Балаховичі зібрання проводяться в орендованих будинках, щонеділі проходять заняття недільної школи. Займатися з дітьми їздить група молоді з Вараша. Володимир Городний розповідає, що на початках відчувався певний опір з боку місцевого населення, але нині, в результаті тривалої євангелізаційної і соціальної діяльності, люди змінили свої думки.

16 лютого 2020 року відбулося відкриття Дому молитви в с. Бабка Володимирецького р-ну. Зусиллями Варашівської церкви був придбаний будинок, проведено його реконструкцію, оздоблено територію і закріплено відповідального з цієї церкви для подальшого звершення служіння у даному молитовному будинку.

Історія свідчить, що в часи п’ятидесятницького пробудження, коли нашими містами і селами проходили перші місіонери, у цій місцевості люди відкинули благу вістку, прогнавши Божих посланників. Але у Його передбаченні був задум знову звістити тут Благу Вістку, і навіть утворити церкви. Ще десять років тому, пригадує Володимир Городний, вони їздили з братами та сестрами на служіння в село Сопачів. Дорога їхня пролягала через Бабки. Якось, повертаючись із служіння і проїжджаючи це село, через одну із стареньких сестер прозвучало пророцтво: «Бабка, Бабка, краю содомський! Настане час, Я дам вогонь у серця Своїх посланників, і вони пройдуть по цьому селі і зберуть тих, хто призначений до спасіння в житниці Мої».

Почесний пресвітер Георгій Гейко пригадує видіння, яке було показано одній сестрі в той час, як тільки розпочинались проведення дитячих таборів: з молитовного будинку у Вараші у всіх напрямках йде рілля, досягаючи ближніх сіл.  Так і сталося – в результаті дитячого служіння, розпочавши з міста, у сторони навколишніх сіл почала оратися земля і сіятися духовне зерно.

Одне з прагнень Георгія Гейка впродовж усього життя було зруйнувати стереотип про «штунду»: «Віруючих сьогодні розпізнають по тому, що вони не курять, не п’ють, не говорять поганих слів. А треба, щоб впізнавали нас не по тому, що ми не робимо, а по тому, що ми робимо. Ісус Христос сказав: «Не ви мене вибрали, а Я вибрав вас, щоб ви йшли та приносили плід». Це заклик до активності, ревності і жертовності. Оце справжній християнин!».

Якось один із місцевих посадовців сказав Георгію Гейку: «Ви навіть не уявляєте, що ви зробили для міста!».

«Згадані села змінюються на очах! Змінюється ставлення людей до нас. Бачачи нашу роботу, змінилося ставлення до віруючих і з боку інших конфесій. Люди бачать результати праці. Так, наприклад, ми зробили автобусну зупинку в Любахах, піклуємося про тамтешніх стареньких людей. У Вараші допомагаємо міській лікарні. Проводимо соціальну роботу з дітьми-сиротами, наші сім’ї готують їм подарунки. В реабілітаційному центрі для інвалідів проводимо благодійні заходи. Постійність дає свої результати. Бо якщо робити якісь одноденні заходи, раз чи двічі на рік, то результату не буде», – переконаний Георгій Гейко.

Під час військових подій церква активно надавала допомогу на схід країни. У 2014 році Кузнецовська міська рада нагородила пастора Георгія Гейка грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, активну громадську діяльність у територіальній громаді міста, розвиток національної ідеї. А в червні 2018 році його було нагороджено нагрудним знаком «за заслуги перед містом», за вагомий особистий внесок у розвиток духовності та благодійну діяльність міста Вараш, присуджено звання «людина року».

Теги: