У вступному слові Микола Романюк, старший пастор ІБЦ, засновник християнської гімназії та один із співорганізаторів конференції від ВСЦ ЄХБ наголосив, що Вознесіння стало початком місії Ісусових учнів.

Для людей науки це, за словами учасників заходу, також означає інтелектуальну відважність, яскравим прикладом якої був Мартин Лютер, який перед судом імператора, релігійної і академічної верхівки тримався свідоцтва Писання.

Учасники обговорювали виклики вченого християнина, а саме: "Атеїстичне підґрунтя української науки та освіти. Корупція при захисті дисертації. Низький рівень оплати праці вченого. Гендерна ідеологія в науці та освіті, що руйнує родини вчених та студентів: більше половини вчених без дітей. Низький рівень свободи слова вченого в академічному середовищі".

Вчені християни ділилися досвідом духовного просвітництва в науковому середовищі, це:
— «Молитовні сніданки», «групи дослідження Біблії» для вчених та студентів.
— Взаємодія християн в університеті: вчені, студенти, пастори, бізнесмени, журналісти, політики, університетські церкви.
— Розвиток науки на основі християнського світогляду: дисертації, наукові статті, книги, конференції, круглі столи.
— Організація відкритих лекцій запрошених бізнесменів, депутатів, артистів з кола християн.
— Вплив на освіту: ініціювання нових предметів, написання підручників християнами, запис онлайн-уроків.
— Взаємодія з вченими християнами на рівні міста, країни, Європи, світу.
— Наукова журналістика: співпраця зі ЗМІ.

Андрій Корнійчук, пастор Рівненської церкви ЄХБ та засновник християнської школи, ділився досвідом у доповіді «Пасторська опіка вчених». Він констатував факт, що не всі пастори розуміють духовні потреби вчених, іноді негативно сприймають вчителів. Оскільки за часів безбожжя християн не допускали на викладацькі професії та й взагалі до здобуття вищої освіти, то сформувався негативний образ освідчених людей. Наразі варто це переосмислити та розбудовувати духовну підтримку тих, хто на передовій у благовісті серед студентів та викладачів. Роботу вчених, на його думку, варто сприймати як місію церкви.

«Чому голос християн мають почути політики» — з такою доповіддю виступив Ростислав Процюк, заступник декана у Львівському медичному університеті.

«Чи можливий в Україні західний досвід університетської церкви?». На це питання давав поради українець, що працює в ЄС директором Європейської місії «Музика в світовій культурі» Сергій Білокінь. Він свідчив про ефективні практики утворення церков у студентських містечках, які вже почали навіть впливати на контент викладання в університеті. Так, студенти християни, об‘єднавшись, висловлюють своє право почути від лекторів не лише атеїстичні погляди в конкретному предметі, але і позиції християн.

«Чи є місце Христа в університеті?» – Михайло Черенков, д.філос.н., професор УКУ підсумував, що Христос давно є в університеті, християнам варто посилити служіння в університетах. «Як ми знаємо, європейська Реформація почалася з університетів, з того, що в університеті почалось обговорення болючих церковно-суспільних питань. Сьогодні самі університети потребують реформації. А хіба церкви її не потребують? Тож чому би не поновити цей досвід живих, гострих, чесних, глибоких дискусій?», — зазначив він.

Ця перша зустріч, яка відбулася онлайн. Вона виявила зацікавленість продовжити спілкування християн вчених, що корисно також з метою співпраці. Учасники обговорили можливість міждисциплінарної конференції, щоб учені з секулярних університетів разом з богословами і пасторами могли обговорити гострі питання сучасності та запропонувати їх вирішення.

Теги: