Зокрема член Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей під час виступу розповів про правові колізії, пов’язані із припиненням доступу капеланів до пастирської опіки в’язнів і персоналу пенітенціарних установ. Від початку карантину церкви і релігійні організації, які представлені у Душпастирській раді при Міністерстві юстиції України, не припиняли зусиль для віднайдення форм співробітництва для здійснення капеланського служіння в закладах попереднього ув’язнення і в установах виконання кримінальних покарань.

Сьогодні обмежене число в’язнів у кількості, що не перевищує 5 – 8 осіб, зрідка користуються привілеєм відеозв’язку для спілкування, молитви чи духовних вправ. Водночас, внаслідок повної соціальної ізоляції та депривації від духовної опіки, загострюється проблема конфліктності стосунків поміж в’язнями, та між в’язнями і персоналом. Погіршилася ситуація щодо суїцидальних схильностей окремих категорій в’язнів.

Зазначається, що всупереч нормам Конституції і Закону України № 419-VIII, капеланське служіння, яке носить професійний характер, припинено дією розпорядження Кабінету міністрів України й відповідним наказом Міністерства юстиції. Священнослужителі усіх конфесій, які були визнані капеланами, відповідно до закону пройшли фахову підготовку, володіють навичками служіння в ситуації підвищеного ризику зараження небезпечними хворобами. Так, як і медики, і психологи, і соціальні працівники пенітенціарних установ, капелани здатні виконувати санітарні норми карантину й необхідні обмеження й рекомендації, які виконує персонал пенітенціарних установ.

13 жовтня 2020 року Міністерство юстиції ознайомило суспільство із законопроєктом «Про пенітенціарну систему», у прикінцевих положеннях якого є посилання на існуючий закон № 419-VIII. Проте ці положення мають бути переглянуті в контексті досвіду пандемії. Як пенітенціарна система, так і релігійні організації дозріли до прийняття капеланів у якості штатних працівників пенітенціарних установ.

Відтак учасники дискусії обговорили законотворчі проєкти 2020 року, як проект № 0931 й деякі інші, які стали своєрідною спробою «тиску на свободу вираження думки та поглядів віруючих громадян України через деякі законодавчі ініціативи. Саме цим обумовлена актуальність круглого столу», – зазначила модератор заходу, голова Секції захисту прав на свободу віросповідання та свободу совісті Комітету захисту прав людини НААУ Наталія Дорошенко.

Теги: