Глава ПЦУ передав будинку дитини побутову техніку, засоби гігієни й іграшки

• Нравится

Зрозуміло, що в нас відносини між деякими церквами складні, але Заява Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 24 Травня 2021 “Щодо систематичного втручання.....” в тому місці, де йдеться про рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/10011/19, є дуже неякісний текст. Можна догадуватися, що це цілком продукт українських юристів, які працюють чи надають послуги ПЦУ і цей текст сьогодні завдає шкоди репутації ПЦУ. Взагалі, до явища “український юрист” необхідно підходити дуже обережно. “Український юрист” це як “Советское шампанское”, і не советское і не шампанское. Що відбулось в дійсності? Там, на початках, було опубліковано тільки вступну і резолютивну частину, де дійсно позивачу було повністю відмовлено в задоволенні позову що і було, очевидно, юристами ПЦУ сприйнято як рішення про законність такої зміни підпорядкування. Тут треба було почекати повного тексту рішення, яке появилось тільки через місяць. Рішення складне і коротко його можна викласти так. Позивачам було відмовлено в задоволені позову в зв'язку з тим, що в дійсності релігійна громада с. Сутківці, Хмельницької області не змінила свого підпорядкування, не вийшла з юрисдикції Російської Православної Церкви в Україні (яка іменує себе УПЦ) та не ввійшла до Православної Церкви України. Про це свідчить навіть сьогоднішній запис про громаду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. І суд пише, що реєстрація змін до статуту незавершена. Завершена буде тільки після внесення змін в ЄРД і тільки тоді це буде рахуватись змінами в статуті, які потім можна позовом визнавати недійсними, а "судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції".

Очевидно йдеться про судове рішення, яке опубліковано на днях - рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою с. Сутківці, Хмельницької області свого підпорядкування. Але треба ще чекати, там тільки вступна та резолютивна частини. Почитаєм, проаналізуєм, цікаво ж як суд розрулить ті правові гібриди, які утворені нашим придуркуватим релігійним законом. 😁

О, сколько нам открытий чюдных,

Готовят просвещенья дух...

Там ще все попереду... В Рахівському районному суді Закарпатської області є справа № 305/2247/19 і прийнята ухвала про прийняття та призначення до розгляду про визнання неповноважними загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Успенського храму с. Ділове Рахівського району Закарпатської області, проведених 17 лютого 2019 року, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів релігійної організації, оформлених Протоколом № 1 від 17 лютого 2019 року і зобов`язання третіх осіб вчинити певні дії. Призначене підготовче засідання на 09:30 годин 11 березня 2021 року.

Крім того є касація у Верховному Суді і ухвалено відкрити касаційне провадження у цій справі, витребувати із Рахівського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 305/2229/19 за позовом релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Української православної церкви» (Православної церкви України) до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 січня 2021 року.

Ствердження, що в часи "священного союзу" Церкви та держави існувало громадянське суспільство яке чимало потерпало - дуже сміливе. Ну а благочестивій імператриці Ірині було набагато легше збирати Собор названий Церквою Сьомим, Святим, Вселенським і розлядати питання які, на думку Д.Таргонського, були особливо важливими. В імператриці не було необхідності зважувати на такі дурниці, як права людини чи різні там міжнародні конвенції, які її майже примушували підписувати і заставляли потім гармонізувати власне законодавства із ЄС, . Не було і в неї необхідності переконувати віруючих в її намірах “йти в Європу”. Ну а ствердження автором, що у нас є політичний тиск на віруючий електорат — це з опери “Мы живём, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны”