Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду за червень 2024 року. Одним з питань виявилось відмова від мобілізації через релігію. Про це повідомляє Уніан.

Як йдеться в огляді, було встановлено, що відмова від служби особою, яка належить до релігійної організації, є ухиленням від призову за мобілізацією.

На думку суду, «жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов’язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни».    

Суд констатує, що «призов обвинуваченого на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов’язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов’язок із захисту Вітчизни під час несення служби він міг бути залучений у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов’язаних із використанням зброї». Тобто, «конституційний обов’язок із захисту Вітчизни під час несення служби військовозобов’язаними з такими релігійними переконаннями не передбачає безпосереднього обов’язку брати до рук зброю, а має широкий спектр можливостей здійснення захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної держави, що полягає в ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов’язаних із використанням зброї», - пояснили у суді.

Касаційний кримінальний суд наголошує, що відповідно до положень Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» право на альтернативну службу мають громадяни, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Але є і конфлікт прав і свобод людини та її конституційних обов’язків. «Право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним і може бути обмежене за таких умов, як: законність; легітимна мета – інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб; пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право і дозволяє здійснення його лише тією мірою, в якій це необхідно для досягнення зазначених законних цілей.  

Досягнення справедливого балансу між правом людини закріпленого в ст. 9 Конвенції та ст. 35 Конституції України в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб вимагає забезпечення об’єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності відповідних релігійних переконань. Це не означає, що можливість здійснення права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї».

Нагадаємо, нещодавно було оголошено вирок члену громади "Свідків Єгови", який за релігійними переконаннями відмовився служити за призовом.

Теги: